Однак до цієї версії падіння ракети у Польщі є дуже багато питань. Про це 24 каналу розповів військовий оглядач Денис Попович.

Читайте також "Росія намагається маніпулювати": які меседжі про падіння ракети в Польщі просуває Кремль

За його словами, якщо справді йдеться про роботу протиповітряної оборони, то ракета могла бути запущена як на зустрічному, так і на "догонному" курсі до російської ракети.

Тобто наша ракета могла полетіти навздогін російській. Але якщо ми говоримо про те, що ракета втратила ціль, то мав спрацювати алгоритм самознищення,
– наголосив Попович.

Чи міг у ракети не спрацювати алгоритм самознищення

Як пояснив військовий оглядач, алгоритм самознищення у ракети має спрацювати у 2 випадках:

  • якщо ракета втратила ціль.
  • або ж якщо ракету "заплутала" система постановки перешкод.

У випадку з ракетою у Польщі представники Заходу припускають, що справа саме в алгоритмі самознищення.

Чому цей алгоритм не спрацював? Це питання мають з'ясовувати на рівні експертизи самого ЗРК, з якого була запущена ця ракета, або ракети, яку знайшли на місці події. Наскільки я розумію, таку експертизу не проводили,
– зазначив Попович.

Перевірка систем перед запуском ракети

Військовий оглядач наголосив, що коли фахівці запускають ракету, перед тим проводять сканування всіх систем зенітно-ракетного комплексу на випадок несправності й ракети, і самої системи.

Якщо виявляють несправність, тобі запуск скасовується. Якщо ракету запустили, це означає, що все було справним,
– сказав Попович.

З ракетою щось могло статися у повітрі

Він додав, що не можна виключати ймовірності того, що з ракетою щось сталося у повітрі.

Щось схоже сталося під час катастрофи у Броварах, коли ракета типу "земля – земля" потрапила у будівлю. Тоді ракета теж зійшла з системи справно, але у повітрі виникли проблеми і вона полетіла на Бровари. Таке могло статися і зараз,
– зауважив Попович.

Однак аби зрозуміти, що саме трапилося, потрібно провести експертизу і пускової установки, і самої ракети.

Що таке катастрофа у Броварах

Це нещасний випадок, що стався 20 квітня 2000 року в місті Бровари Київської області. Тоді навчально-бойова ракета типу "земля-земля" комплексу "Точка-У", запущена на військових навчаннях з Гончарівського полігону, зійшла з запланованого курсу. Пролетівши 90 кілометрів, ракета влучила в житлову 9-поверхівку.

Ще один недолік версії про ракету української ППО

Попович зауважив, що на місці падіння ракети у Польщі утворилася вирва. Він зазначив, що це свідчить про те, що була ударна хвиля, яка перевернула трактор з причепом.

Однак якщо ми говоримо про зенітну ракету, то вона так не працює. Вона підривається, якщо при наближенні до цілі на певну відстань спрацьовує радіопідривач. Він активує бойову частину, яка розкидає хмару уламків – шрапнелі,
– розповів військовий оглядач.

За його словами, така ракета розривається у повітрі й вражає ціль приблизно так само, як це сталося з літаком Boeing 777 рейсу MH17 над Донецькою областю у 2014 році.

Катастрофа рейсу MH17 над Донбасом
Уламки Boeing, збитого у небі над Донбасом / Фото AFP

"Тобто трактор мав би виглядати приблизно так само, як збитий Boeing. Але тоді не було б вирви", – наголосив Попович.

"НАТО не хоче йти на ескалацію з Росією"

Військовий оглядач припустив, що західним партнерам насправді невигідно розбиратися, що насправді сталося у Польщі. А усі технічні висновки щодо інциденту варто розглядати саме у політичній площині.

Усі заяви свідчать про те, що НАТО не хоче повністю йти на ескалацію з Росією і доводити справу до широкомасштабного конфлікту, який може спричинити обмін ядерними ударами. Так само цього не хоче й Росія,
– сказав Попович.

Він додав, що, ймовірно, історія з ракетою "буде приглушена" на рівні НАТО та США.

"Наші партнери будуть вмовляти президента України Володимира Зеленського, щоб він не "розганяв" цю ситуацію, тому що це невигідно країнам Заходу", – зазначив Попович.

Денис Попович розповів про ймовірність закриття неба з боку Польщі: дивіться відео

Падіння ракети у Польщі: коротко