Україна чекає на схвалення Євросоюзу у проведених реформах та початок перемовин про приєднання до Унії. Важливо, що оптимістичні очікування влади поділяють також незалежні експерти європейські політики.
Дивіться також Відразу 9 нових членів: у ЄС заговорили про нову стратегію і розширення блоку
Оптимістичний прогноз Шмигаля
У своєму коментарі виданню Politico прем'єр-міністр України наголосив, що Україна націлена на повноцінне членство в ЄС і не погодиться на другорядний статус у взаємодії з країнами-членами.
Я більш ніж впевнений, що в наступні 2 роки Україна буде повністю готова стати частиною Європейського Союзу. Ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб забезпечити Україні повноправне членство у Євросоюзі. Ця справа є критично важливою для усіх українців,
– наголосив Шмигаль.
Попри те, що станом на сьогодні 8 країн Європи чекають на “зелене світло” на приєднання до ЄС, прем’єр-міністр України впевнений, вступ нашої держави буде унікальним.
"Ми хочемо стати повноцінним членом Євросоюзу, тому що сьогодні Україна є єдиною країною на світі, яка платить за свою європейську перспективу настільки велику ціну. Жодна інша країна, що претендувала на вступ, не мала настільки великої підтримки цілого суспільства, як Україна (90%)" – пояснив український прем'єр.
Європейські парламенти також підтримують початок перемовин
Також можливість початку перемовин щодо членства у ЄС прокоментував спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. За його словами, під час зустрічі із європейськими парламентарями, він також обговорював виконання 7 умов Єврокомісії.
"Мені приємно було констатувати, що Україна виконала усі необхідні зобов’язання Єврокомісії й тепер з нетерпінням очікує на письмову оцінку виконання наших зобов’язань. Ми дуже сподіваємось, що вже в грудні Україна зможе розпочати перемовини щодо набуття повноцінного членства у Європейському союзі", – зазначив спікер ВРУ.
Що відомо про розширення ЄС
- Ще перед початком повномасштабного вторгнення та ковідом лідери країн ЄС часто ставились скептично до ідеї розширення. Це було пов'язано з тим, що лідери Євросоюзу не бажали "вкладатися" в прийняття країн, які не є стабільними демократіями.
- Квінтесенцією цього процесу стало неприйняття у члени Євросоюзу Албанії та Північної Македонії у 2019 році. За підсумками цієї невдачі Еммануель Макрон навіть запропонував реформувати ЄС, додавши до звичайного вступу й так званий "неповний вступ". Цієї ідеї французький президент дотримувався і на початку повномасштабного вторгнення.
- Зрештою, російсько-українська війна змусила Євросоюз переглянути свою політику в багатьох сферах, зокрема й у питанні свого розширення. Свідченням цього може бути зокрема і заява глави Європейської Ради Шарля Мішеля про те, що ЄС повинен бути готовим прийняти до себе нові країни до 2030 року.