Що все це означає та для чого взагалі потрібно проводити перепис населення – розбирались журналісти 24 каналу.

Важливо: Стартував другий етап пробного перепису населення в Україні: кого, коли і як "переписуватимуть"

Щоб зібрати дані про всіх людей, які живуть у країні та розуміти, скільки громадян України зараз є, які вони та чим живуть.

Знання точної кількості населення необхідне для ефективного витрачання бюджетних коштів – адже це основний параметр формул розподілу освітньої, медичної субвенції та інших трансфертів. Розуміння того, якими є характеристики населення допомагає краще організувати соціальну та гуманітарну політику, робити точні демографічні та економічні прогнози та планувати розвиток нашої країни на різних рівнях.

Також цікаво: Коли запрацює "Дія": у Мінцифрі назвали дату і вже набирають тестувальників

У 2001 році. Це був перший і єдиний перепис в історії незалежної України. Це – дуже давно. Тоді нарахували 48 мільйонів 457 тисяч мешканців у країні.

Відтоді перепис не проводився, бо завжди знаходили причини його перенести. Нарешті в держбюджеті-2020 на другий всеукраїнський перепис населення закладено 3 млрд 431 млн грн (139,4 млн доларів), тож нас усе-таки порахують.

Чому це потрібно зробити саме зараз? Тому що за 20 років життя у країні змінилось. А ми від 2001 року не маємо точних даних ані про кількість українців, ані про те, хто вони. Хоча ця інформація безпосередньо впливає на наше життя. Як мінімум – через розрахунки прожиткового мінімуму для країни.

Держстат пропонує проводити перепис "традиційним" способом, за допомогою переписувачів, які приходять проводити опитування у кожну квартиру та кожен дім. Разом із тим, у Кабміні думають над тим, аби опитати українців за допомогою електронних реєстрів. Здається, президент України Володимир Зеленський також надає перевагу саме цьому варіанту. Але доцільність такого перепису викликає чимало питань у соціологів. Головним чином через те, що він не дасть повного об’єму інформації, який потрібен для ефективного управління державою.

Соціологічна асоціація України вказала на п'ять аргументів, які мають свідчити на користь проведення соцопитування:

  1. Під час перепису збирається взаємопов'язана інформація про населення та житловий фонд, яка характеризує структуру домогосподарств, національний, мовний, сімейний склад населення, зайнятість, джерела прибутку. Ці дані можна застосовувати на різних рівнях територіальних одиниць та використовувати для розрахунку конкретних потреб того чи іншого населеного пункту.
  2. Хоча уряд мотивував відміну перепису консультуванням з міністрами, перепис потрібен не тільки центральному керівництву, але й управлінцям обласного, районного, міського рівня, а також бізнесу для оцінки людського капіталу для інвестицій.
  3. Унікальною перевагою перепису є те, що він представляє весь статистичний всесвіт країни, аж до найменших географічних одиниць країни.
  4. Перепис потрібен для співробітництва з іншими державами і міжнародними організаціями, які оцінюють перспективи розвитку країни і можливість інвестицій.
  5. Усі країни, які в 2010 році для проведення перепису обрали комбінований метод, повідомили про неповноту охоплення населення, відсутність стандартизації даних, технічні та юридичні проблеми доступу.

У кожної людини – про одне і те саме:

  • вік, стать, освіту, місце фактичного проживання, членів її родини;
  • джерела її існування, скільки робіт вона має, чи має проблеми з пошуком роботи, які саме;
  • чи постійно людина живе у своєму населеному пункті, чи жила за кордоном, чи планує переїхати в інше місце або за кордон, через які причини людина переїжджає (показники міграції);
  • в яких умовах живе людина: чи є в будинку холодна та гаряча вода, туалет, електропостачання, газ, опалення, коли був побудований будинок тощо.

Щоб створити підґрунтя для підвищення якості життя.

В одному матеріалів VoxUkraine детально розписано, для чого потрібні точні дані перепису населення. Якщо тезово, то все це потрібно тому, що:

  1. За даними перепису визначають межі виборчих округів – для того, щоб кожен депутат представляв приблизно однакову кількість населення.
  2. Перепис – це основа для розподілу бюджетних коштів та планування територій. В Україні доволі багато громад, у яких кількість населення, розрахована органами місцевої влади, значно (подекуди вдвічі) перевищує кількість, оцінену Держстатом.
  3. Перепис – це основа знань про суспільство та суспільну думку. На його даних формується та сама "репрезентативна вибірка", про яку згадують в усіх соцпитуваннях, коли на основі відповідей кількох сотень чи тисяч опитаних можна робити висновки про населення всієї України.
  4. Перепис – це основа для демографічних прогнозів. Дані демографічних прогнозів необхідні для того, щоб правильно будувати пенсійну систему, систему соціального захисту, підтримки сімей тощо.
  5. Перепис необхідний для ефективного захисту прав людини. Він дає нам уявлення про невеликі етнічні групи, маргіналізовані та найбідніші групи, людей, які з релігійних чи інших причин уникають реєстрації в державних органах.
  6. Перепис дозволить нарешті отримати точні дані про внутрішньо переміщених осіб. Це допоможе розробити більш ефективну політику допомоги цим людям та їхнім родинам.
  7. Дані перепису необхідні бізнесу для стратегічного планування – перш за все для визначення регіонів, у яких доцільно розгортати виробничі потужності.
  8. Дані перепису допомагають у питаннях національної безпеки та міжнародної дипломатії. Наприклад, завдяки його даним буде легше спростовувати кліше про громадянську війну та велику кількість росіян, російськомовних чи проросійських українців, які потребують військової допомоги чи захисту Росії.

При цьому всі страхи про надмірне втручання держави у приватне життя громадян у випадку перепису можна назвати дещо перебільшеними та спекулятивними. Перепис населення проводиться без документального підтвердження, ніхто не буде перевіряти точність ваших відповідей чи розшукувати вас. Більше того – це неможливо, оскільки на певній стадії обробки даних усі отримані дані знеособлюються.

Для тренування переписувачів перед основним переписом та усунення організаційних недоліків. Так, принаймні, пояснив в ефірі Українського радіо заступник директора з наукової роботи Інституту демографії й соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України Олександр Гладун.

"Щоб внести певний коректив уже в основний перепис і не мати тих проблем, які виявив пробний перепис. Це найперше реакція людей на питання переписного листа, відпрацювання програмного забезпечення, взаємодія з органами місцевої влади. Без певної взаємодії неможливо організувати перепис по всій території України. Потім — навчити персонал, бо під час пробного перепису, як правило, залучаються до роботи люди, які потім будуть організовувати роботу далі у своїх регіонах", — розповів він.

Читайте також: Уряд запустив пілотний проєкт зі створення цифрового ІD громадян України