Почалося літо, але не закінчилися проблеми з деклараціями
В Україні нарешті розпочалося літо! Ну, як літо. На календарі – звісно, літо. Але після цієї морозної весни вже просто не знаєш чого очікувати завтра. Просто як від нашої Верховної Ради.
Читайте також Про повноваження Кіри Рудик та податки для Google і Facebook: інтерв'ю з Осадчуком
От, наприклад, нарешті повернули кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях. І це супер – це майже завершило довгу історію під умовною назвою "Давайте повернемо все як було після того як Конституційний Суд напсував".
Мабуть, ви пам'ятаєте – минулого жовтня Конституційний Суд скасував електронне декларування і з того часу Верховна Рада маленькими кроками все відновлює. І минулого тижня нарешті повернули кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях.
Але із правкою, що можна не відповідати за своїх родичів і декларувати лише те, що вони вам повідомили самі. Тобто, Верховна Рада зробила легальною просту відмазку "Не скажу" від вашого партнера чи партнерки.
Тепер лишається сподіватися, що президент накладе вето на цей закон і Рада перегляне свою позицію.
Заборонили пластикові пакети
Верховна Рада заборонила пластикові пакети. Поки що не всі, а, наприклад, оті маленькі-тоненькі противні. Які, як правило, безкоштовно висять біля овочів та фруктів. Ті, що ти ніколи не можеш розкрити, треба ними шарудіти чи на них плювати, чи бозна-що ще робити.
Але не лише противність цих пакетів є причиною заборони. Депутати кажуть, що в середньому один українець чи українка за рік використовує 500 пакетів. Я так розумію, що мається на увазі також різне фасування продуктів. І з цих п'ятисот пакетів лише 24 штуки віддають на переробку. Так, 24 штуки – не відсотки.
Під заборону потрапляють пакети товщиною до 50 мікронів. Навіть ті, на яких пишуть, що вони ніби-то оксі-розкладні. Виявляється, вони не пропадають з часом зовсім, а просто розпадаються на мікропластик, який ми та тварини потім вдихаємо та з'їдаємо.
Заборона на використання буде впроваджуватися поступово з січня наступного року. Але від січня 2023 року вже будуть заборонені всі тонкі і дуже тонкі пакети. І це гарна новина.
Податок на Google
Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт про "податок на гугл". Рада пропонує зрівняти правила оподаткування для міжнародних та українських технологічних компаній.
Мається на увазі, що іноземні компанії, що працюють в нашому інформаційному просторі, платитимуть податки тут. Мова про 20% податку на додану вартість, який мають заплатити Україні ті компанії, котрі за рік надають послуг більше, ніж на 1 мільйон гривень.
Важливо Хто з депутатів орендує житло за гроші українців: неочікуваний список мільйонерів
Депутати кажуть, що така практика існує в багатьох іноземних країнах і навіть обіцяють зробити спрощені онлайн-звіти в податкову.
Бачите, депутати проявили людяність і дбають за бугалтерів різних Епл, Ґуґл та Фейсбук – їм не треба буде стояти в чергах до пані у віконечку у якійсь податковій адміністрації Дніпровського району Києва.
Чи означає це, що для нас послуги стануть на 20 відсотків дорожчими? Не обов'язково – залежить від рішення кожної компанії. Але позаяк закон набирає чинності аж 1 січня наступного року, а вперше платити взагалі у 2023 – то компаніям є ще час визначитися.
Ryanair і Роман Протасевич
Верховна Рада засудила інцидент з примусовою посадкою літака Раянейру у Мінську і фактичним викраденням опозиційного журналіста. А також підтримала заборону нашого уряду на польоти до та з Білорусі.
Рада вимагає від самопроголошеного президента Білорусі звільнити політв'язнів і гарантувати дотримання прав людини.
Це правильна заява, але можна більше. На мою думку, Україна мала б бути прикладом і лідером у всіх антилукашенківських справах. Зрештою, це ж у нас під боком нова Північна Корея.
Жахливі вивіски та реклама
Жахливі вивіски та нелегальні борди можуть зникнути з наших міст. Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про регулювання зовнішньої реклами.
Автори сподіваються, що це зменшить кількість реклами в українських містах на 50 відсотків. Зараз в країні немає єдиних правил, а чинним є законодавство 1996 року.
На кожну рекламну конструкцію пропонують повішати QR-код, щоб знати, кому вона належить і хто замовник реклами. А ще законопроєкт забороняє рекламу на об'єктах культурної спадщини і рекомендує містам створити дизайн-коди. Це перелік правил розміщення різноманітних вивісок, реклами і тому подібного, щоб міста не ставали потворними.
І хоч вже не одне місто України має ці дизайн-коди, питання до того як його виконує місцева влада. Бо хоч, наприклад, у Києві є рішення КМДА про дизайн-код ще від 2017 року аж на тридцяти семи сторінках, місто гарнішим не стало. Тому, якщо хочете отримати задоволення від очищення вулиць від надмірної реклами, подивіться як це роблять у Дніпрі.
Прожитковий мінімум по-новому
Рада проголосувала за зміну визначення прожиткового мінімуму в Україні. Пропонується, щоб він формувався відносно середньомісячної заробітної плати – від 40 відсотків у 2021 із поступовим підвищенням до 50 відсотків у 2031.
Також прожитковий мінімум пропонують перестати використовувати як одиницю виміру для штрафів, зарплат та інших нарахувань. За даним Мінсоцполітики, зараз реальний прожитковий мінімум майже на дві тисячі гривень більший за законодавчо встановлений.
А це означає, що люди недоотримують різні виплати, прив'язані до нього. Словом, це може бути гарним кроком до більш збалансованої економіки. Побачимо, що зміниться до другого читання.
Дублювання українською на ТБ
У Раді спробували трішки відкодити мовний закон і відтермінувати обов'язковий переклад фільмів та серіалів для телебачення українською.
Згідно закону, це має робитися вже із 16 липня. На ТБ кажуть, що їм замало часу і пандемія вдарила по виробництву. Добре, що вже хоча б перестали використовувати старий-добрий аргумент про особливості будови щелепи.
Я розумію, що пандемія ковіду це не час для додаткових витрат. Але зрозумійте мене та моїх однолітків, котрим "за 30" – ми досі не дочекалися українського україномовного телебачення. Наші голови забиті "залівной рибай" і "мгновєніямі вєсни". Ціле щастя, що в моєму телевізійному дитинстві були світлі моменти як от "Шоу Довгоносиків" чи "Альф"
Тому, на мою думку, українська на телебаченні – це важливо. Проте, знайшлося понад 200 депутатів, котрі вирішили, що 30 років чекали – можемо ще почекати. Традиційно, лінк на голосування залишаю в описі під відео (а для читачів 24tv.ua – ось тут) гляньте самі, знайдіть свого нардепа і вирішуйте, чи буде вам соромно за своїх депутатів?
А шо там в Раді? Ярема Дух дебютує з блогом на 24 каналі: дивіться відео
***
Як вам це відео і текст? Якщо сподобалося – клацайте на лайки та кнопку "підписатися", якщо не сподобалося – кажіть, буду радий спілкуванню.
Це мій дебют на 24tv.ua, тому від цього "першого разу" залежить чи побачимось ми тут ще :)
До скорої зустрічі та будьте здоровими!