Представники цих професій не можуть обирати, виходити на роботу чи ні. У будь-якому випадку, вони змушені йти та дбати про наш з вами спокій. У рамках проєкту сайту 24 каналу "Українське Різдво" нам вдалось розпитати патрульних, пожежників та медиків, як виглядає такий Святвечір.

Читайте також Купання, солом'яні павуки, керечун та бетлегеми: як українці в давнину Різдво святкували

Святвечір для поліцейського – щось із фантастики

У патрульній поліції Києва розповідають, що Святвечір на роботі поліцейського – це щось з фантастики. Патрульні цілу зміну опрацьовують виклики, тому яка тут може бути свята вечеря.

Командир 1 роти УПП у Волинській області Тарас Шендюх підтверджує це.

Повечеряти? Ви що? Звичайно, що ні. За вечерю навіть мова не йде,
– наголошує поліцейський.

Розповідає, що Луцьк розділений на квадрати. Кожен екіпаж відповідає за свій квадрат. Як завжди 6 січня вони з колегами їздять, патрулюють, дивляться. За словами Тараса, вдається передихнути, напевно, вже о 2 – 3 ночі, коли місто спить. Однак тоді вже не до куті, можуть під'їхати на заправку – взяти гарячого чаю або щось перекусити.

"За кутю… Можливо, хтось і в лоточку бере з собою, але я сумніваюсь. Принаймні, ще жодного разу не бачив", – зазначає Тарас.

Хоча додає, що на Святвечір спокійніше, ніж зазвичай, оскільки клуби та розважальні заклади закриті. Якщо зазвичай у п'ятницю – суботу буває від 40 до 60 викликів, то на Святвечір – близько 20. До слова, на Новий Рік викликів навпаки більшає. Тарас каже, якщо порівнювати 6 січня з 31 грудня – це небо та земля.


Тарас Шендюх / Фото "Таблоїд Волині"

Хвилина часу і виїхали на виклик – Святвечір у пожежників

Начальник караулу 1 державної пожежно-рятувальної частини Львова Олег Мандзиляк в ДСНС працює вже 4 роки. Каже, що на роботі зустрічав не одну святу вечерю і Новий рік також.

"Там є закономірність: якщо одного року тобі трапляється робота у якесь свято, то наступного року вже на це свято не попадеш. Вони посуваються", – розповідає пожежник.

Він додає, неважливо, святковий день, чи ні. На роботу все одно треба йти. У святковий період все відбувається як завжди: заступають на зміну, піднімають техніку й заповнюють документацію. На Святвечір рятувальники можуть піти у їдальню, приносять страви, зокрема, кутю.

Кутю приносимо. Сідаємо разом. У нас така сім'я між собою,
– зазначає Олег.

Однак рятувальник наголошує: якщо виклик, все одразу лишають, вдягають бойовий одяг та виїжджають.

"Чи вечеря, чи що б не робили – хвилина часу і ми вже виїхали. Різні ситуації бувають", – каже Олег.

Проте додає, що, коли пожежник йде на роботу, то розуміє свій обов'язок. Тарас підсумовує, що за роки до цього звикаєш.


Олег Мандзиляк / Фото Музики Ольги, 24 канал

У медиків – посилений режим роботи

Христина Довгенько із Верхнього Синьовидного на Львівщині працює у сфері екстреної медицини 5 років. Розповідає, що на Святвечір медики розділяють зміни – працюють по 12 годин, тоді як зазвичай – по 24. Все для того, аби кожен мав змогу повечеряти з родиною.

Буває всяке, бувають виклики. Буває не встигаємо, але стараємось, щоб всі повечеряли. Беремо кутю з дому,
– розповідає Христина.

Відзначає, що на свята більшає викликів. Однак за роки роботи фельдшерки випадали спокійні зміни. Згадує також, що 6 січня на роботу до лікарні приходили колядники або вертеп. Такі гості приносять святковий настрій.


Христина Довгенько / Фото з фейсбук-сторінки Христини

Фельдшерка Галина із Судової Вишні Львівської області розповідає, що цьогоріч повечеряє вдома із сім'єю, однак на роботу медики теж братимуть кутю, пампушки, пісні страви, свічку свячену. Жінка наголошує, що на роботі – теж сім'я.

Попри це, чи вдасться таки сісти повечеряти – не знає. Оскільки у будь-який момент все може перервати виклик.

У нас немає часу збиратись та думати. Час виїзду становить до 3 хвилин. Куртку одягнули, сумку взяли – і на виклик. Ми залишаємо всі свої справи,
– зауважує Галина.

За її словами, на свята медики готуються до посиленого режиму. По максимуму укомплектовують зміни, складають об'ємні сумки з медикаментами – аби тривалий час їх можна було не поповнювати, а їхати з виклику до виклику. Водії "швидких" пильнують, аби машина була повністю заправлена.

Галина теж погоджується, що викликів більшає. Тому й підготовка посилена – аби не було ніяких перешкод і медики могли якісно надавати допомогу. Фельдшерка зізнається: готуються до найгіршого, але все ж сподіваються на спокій.