Наприкінці лютого 2022 року ця риторика активізувалася, але чи існує єдине бачення майбутнього суду, чи ми готові погодитися на будь-який сурогат?

Цікаво Пішки з Закарпаття на Донбас: ексклюзивний блог чеха, який збирає 1,5 мільйона крон для ЗСУ

Що і для кого: юрисдикція спецтрибуналу

Майбутній суд буде незалежною ad hoc установою, створеною для розгляду виключно українського кейса. Його предметна юрисдикція обмежуватиметься злочином агресії. З притягненням до відповідальності за інші міжнародні злочини в теорії проблем не виникає: є українські суди, є іноземні з універсальною юрисдикцією, врешті, Міжнародний кримінальний суд.

Будь-які ідеї щодо створення спеціального суду для воєнних злочинів, "спеціального ювенального суду", спеціального суду для диктатора Владіміра Путіна і ймовірно, "судочка" для Алєксандра Лукашенка виглядають хайповими, але недоцільними з юридичного погляду.

Спецтрибунал матиме компетенцію притягнути до відповідальності і Путіна, і Лукашенка, і Лаврова, й інших високопосадовців за умови належного утворення, що дозволить не брати до уваги їхні імунітети та привілеї. Спецтрибунал буде розглядати агресію, починаючи з окупації Криму у 2014 році.

Чому не МКС: спеціально для Карім Хана

Останнім часом навіть у резолюціях регіональних організацій з'являються положення, схоже, лише для прокурора МКС, який занепокоєний авторитетом свого суду. Підтримуючи пункт 5 резолюції Європейського парламенту від 19 січня 2023 року, слід повторити, що спецтрибунал мало вплине на те, що залишається "сплячою красунею" навіть після ухвалення Кампальських поправок.

Авторитет МКС щодо злочину агресії підриває передусім відсутність політичної волі в держав-членів, які мають скелети в шафі власної історії. Врешті, "запустити" юрисдикцію МКС неможливо, бо:

  • як МКС буде притягувати до відповідальності посадовців держав, які вчинили агресію, але не є членами суду, щодо держави, яка теж членом не є (прямо передбачена неможливість такої опції);
  • Рада безпеки ніколи не проголосує за визнання того, що Росія здійснює агресію проти України. Відповідно цей злочин не передадуть на розгляд МКС з ініціативи прокурора МКС та самого Радбезу;
  • питання, чи матиме зворотну дію в часі "дивовижна" ратифікація всіма державами необхідних міжнародних договорів;
  • що робити з агресією, яка тривала до набуття чинності Кампальських поправкок.

Читайте також Естонія – нова ціль Путіна: як агресор може перевірити НАТО

Чи варто бути гнучкими

Використання техніки "купи слона" здатне вивести з рівноваги співрозмовника за 5 повторів. Нерозуміння того, якого слона та за які гроші, доводить до істерики.

З одного боку: запропонувати загальний каркас спецтрибуналу, а далі нанизувати на нього функціонал, видається розумним. Адже стрижневою метою України є забезпечення справедливості для жертв та неповторення злочину, а не те, на якій лаві сидітимуть Путін і Лукашенко.

Але з іншого боку невідомість лякає. Попри думку, що ad hoc трибунал не створить прецедент, він таки зумовить активізацію пошуків справедливості іншими державами, які постраждали від агресії. Відтак, можна зрозуміти позицію, наприклад, ПАР в Генасамблеї ООН: країна підтримує Україну, але вагається, чи підтримувати створення скриньки Пандори.

Рекомендуємо Україна керує Заходом: як пропагандист Кісельов змінив свою риторику

Чи розширило б коаліцію за спецтрибунал включення до відповідних резолюцій, щонайменше, концепції, а краще – статуту та правил і процедур суду? Відповідь неоднозначна. А ось загроза чинної ситуації – конкретна.

Домовленість про спецтрибунал навіть на міжнародному рівні й навіть з широкою підтримкою не означає нічого без її втілення в діяльності цього ж спецтрибуналу. А створення незрозуміло чого може тривати незрозуміло скільки. А це замкнене коло девальвації міжнародного права.

Кому насправді потрібний спецтрибунал

Спецтрибунал – стратегічно важливий. Він неодмінна складова розбудови миру, гарантій неповторення, відновлення справедливості й відшкодування шкоди. В теорії російські активи, ймовірно, могли б бути передані Україні згідно з рішенням суду про тимчасові заходи. Спецтрибунал був потрібний уже після Криму, але натомість Україна отримала дірявий санкційний режим та діряве небо, через яке сьогодні летять дрони та ракети.

Чи потрібний спецтрибунал лише Україні? Ні, він потрібний міжнародній спільноті для того, щоб врятувати залишки міжнародного правопорядку та безпеки. На додаток, спецтрибунал – стане лакмусовим папірцем.

Якщо повториться історія з кейсом Грузії в МКС, а світ витратить мільйони на установу, в якій Феміда зустрінеться з "Ванькою", а не Владіміром та Алєксандром, то слід відразу розпустити ООН та готуватися до ери світової війни, адже домінуватиме право сили, а не міжнародне право.