Про це 24 Каналу сказав журналіст, політолог, офіцер Збройних сил України Тарас Березовець. За його словами, диктатора переслідують психічні проблеми через провальну військову кампанію. Президент країни-агресорки розуміє, що українське політичне і військове керівництво виглядає набагато краще, ніж він сам і його генерали.

Дивіться також Усі поразки спихнуть на Путіна: за якої умови диктатора можуть скинути з трону

Цікаво те, що коли у Путіна запитали про Залужного, він почав заїкатися, але вимовив його прізвище, хоча зазвичай прізвища своїх опонентів не згадує. Це, та інші персональні випади у бік українського керівництва, показують рівень психічного падіння президента Росії, і наскільки глибоко він переживає своє фіаско у війні з Україною,
– розмірковує політолог.

"Тверда рука" Путіна не така вже і тверда

Російське військово-політичне керівництво втрачає контроль за ситуацією. Нещодавні різкі заяви Пригожина та Стрєлкова у бік владної верхівки – свідчення деградації контролю і того, що так звана "тверда рука" Путіна не така вже і тверда.

Путін втрачає контроль за ситуацією: дивитись відео

"Його тримають у повній темряві, йому згодовують цифри про чергові знищені українські танки, хаймарси і подібне. Виглядає Путін настільки недолуго, комічно, тож мене не дивує, чому російські генерали не бояться йому передавати відверту дезінформацію", – резюмував Тарас Березовець.

Які перспективи Росії у цій війні

  • Путіна відкрито називають "слабаком" та "нікчемним політиком" вже й російські патріоти – ватажок ПВК "Вагнера" Євгеній Пригожин, терорист Ігор Гиркин, бізнесмен Костянтин Малафєєв, ідеолог "руского міра" Алєксандр Дугін.
  • Радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк стверджував, що росіяни підсвідомо визнали свою поразку у війні. "Так, вона ще фактично не програна чи юридично не програна. Але Росія програє цю війну і, безвідносно до України, на території Росії будуть іти всі ці процеси підриву, активні зіткнення і так далі" – заявляв Подоляк.
  • Останнім часом Владімір Путін активно почав коментувати події на фронті. Він і зустрівся з так званими "воєнкорами", і провів переговори з африканською делегацією, і навіть економічний форум присвятив не економіці, а подіям на війні. Усе це – ознаки паніки в очікуванні остаточного фіаско.