"Крокодилові сльози" Путіна
Ці сльози. Я тоді думала: під що вони? У Путіна сказали, що це – від вітру, але хто ж у це повірив. Виявилося, що це – "крокодилові сльози", якщо провести аналогію з цитатою Черчилля про утихомирення крокодила, апетит якого від цього лише зростає.
Радимо Який діагноз Росії криється за крадіжкою Криму
"Крокодилові сльози" в цьому сенсі (вони ж "сльози Путіна" як початок) – це й елемент цинічної пропаганди, і прояв комплексу, який Росія сама собі створила.
Як Росія виношувала війну
За час, починаючи з 2014 року, в публічному просторі РФ сформувалося "колективне страждання" щодо українських територій. На рівні психологічного комплексу та хвороби. Аж до прагнення знищити Україну та українців. Це "страждання" (воно ж у результаті – війна) перетворилося в Росії на нового царя і нову ідеологію, довкола яких і будується вся політика.
Отже 2012 тоді остаточно обмежив всі можливі альтернативні варіанти поведінки. У якомусь сенсі Болотна та Сахарова 2011 – 2012 стали певним етапом, розвилкою в політичній історії РФ: або модернізація, боротьба з реальними проблемами, політичні та економічні реформи, або зміцнення режиму, консервація проблем, пошук зовнішнього ворога.
Про головне Російську гадину треба розчавити, інакше у вир війни затягне не тільки Україну
Диявольська промова
Перемогла друга тенденція. Путін включив патріотичну та "охоронну" риторику. Якщо хтось пам'ятає – на мітингу в лютому 2012 року Путін порівняв ситуацію в сучасній Росії мало не з 1812 року: "Позаду тільки Москва".
Вже тоді було цілком очевидно: "сльози Путіна" на Манежній та оборонна лексика за всіма законами жанру передбачали подальше розгортання цієї лінії за наростанням. Як бачимо, аж до війни.
Важливо – у Польщі побоюються, що стануть наступною ціллю Путіна: дивіться відео