Адже припинення війни і відновлення територіальної цілісності України – це головні пункти українського політичного порядку денного. І якраз Зеленський робить все можливе, щоб до цього порядку денного повернувся Крим. І наполягає на зміні Мінських угод. А виявляється, що Путін хоче ці теми ігнорувати. Може, він так відмовляється від діалогу із українським президентом?
Читайте також Що поєднує режим Путіна та Талібан
Ні. Не відмовляється. Просто визначає, про що збирається говорити із Зеленським. Крім ідеологічних тем – визнання Україною російської версії історії, відмови від розвитку української мови та інших важливих для Росії рішень, які покликані у майбутньому полегшити ліквідацію Української держави і приєднання її території до Росії, з'явилася й важлива економічна тема – продовження транзитного контракту після того, як чинний контракт у 2024 році завершиться.
Угода між президентом США Джозефом Байденом і федеральною канцлеркою Ангелою Меркель дозволяє російському президенту зітхнути із полегшенням. План, над яким його команда наполегливо працювала з початку тисячоліття, наближається до свого завершення. Уже незабаром Україна – принаймні, з технологічної точки зору – втратить для Росії сенс як транзитер її газу до Європи, а українська ГТС перетвориться на металобрухт.
Так, у Заходу все ще є можливості примусити "Газпром" домовлятися з "Нафтогазом" про транзит – перш за все у тому випадку, якщо "Північний потік-2" буде дозволений до експлуатації тільки на половину своїх потужностей. Але це – політика. А технології тепер у руках Кремля.
І найголовніше – переговори про новий контракт можна відтягнути до 2024 року. А у 2024 році затягнути їх під тим або іншим приводом. У "Газпромі" це вміють і жоден новий арбітраж і загрози санкцій Кремль не налякають. Тому що мова буде йти не про якісь там гроші, а про встановлення контролю над Україною.
До теми За карабаським сценарієм: як Україна поверне вкрадений Путіним Крим
2024 рік – рік українських виборів. Відсутність транзиту і навіть його значне скорочення автоматично призведе до гігантських втрат для українського бюджету і збільшення ціни газу. А збільшення ціни газу – до збільшення цін буквально на все. А збільшення цін буквально на все – до удару по соціальній сфері. І замість подачок, які президент захоче роздавати своїм шанувальникам напередодні виборів, Зеленський буде змушений закликати українців затягувати паски.
Це буде означати крах. Неминучий крах і кар'єри Володимира Зеленського, і можливостей олігархів, які пов'язують своє стрімке збагачення зі збереженням Зеленського при владі. І саме про це Путін хоче розмовляти з Зеленським.
Якщо хтось хоче зберегти владу і гроші, він повинен стати на коліна перед господарем Кремля. І не в переносному, а в прямому сенсі. Людина, яка хоче бути президентом України, має цю саму Україну Путіну подарувати.
Важливо Поклали останню трубу "Північного потоку-2": що далі робитимуть
Можна, звичайно, впевнено сказати, що Зеленський на коліна не стане, а просто плюне Путіну в обличчя. Ну, плюне. А як вирішувати проблему збитків від транзиту у країні, керівництво якої рішуче противиться реформам, а суспільство залишається патерналістським та інфантильним?
Якщо ми до 2024 року не знайдемо відповідь на це питання – програємо Путіну. З Зеленським або без нього.