День пам’яті в Україні Верховна Рада встановила у 2021 році. В Українському інституті національної пам'яті розповіли про кілька трагедій, які принесла війна Росії проти України.

До теми Панічні атаки, нічні жахіття та анорексія: як допомогти дітям пережити війну

Історії дітей, які вже ніколи не виростуть

13-річний Ростислав із Києва мріяв придбати собі машину BMW, коли виросте, любив життя, ходити в МакДональдс, збирати Лего, ходити на тхеквондо і грати з друзями у футбол. На початку повномасштабного вторгнення родина була в одному з сіл Бучанського району. Вони думали, що в селі врятуватися буде легше, але опинилися в окупації.

На очах у рідних окупанти випустили у 13-річного хлопця снаряд довжиною 16 сантиметрів та не лишили йому жодних шансів на життя.

Уві сні дякую, що приходить мій синочок. Розповідає мені, як він там. Я хоч уві сні можу його обійняти і поцілувати. Нещодавно наснилося, що він плаче і каже: "Мамо, я за тобою дуже сумую". Я теж плачу і кажу: "Синочку, я ще трохи поживу і обов'язково прийду до тебе. Він сказав: "Добре, мамо",
– розповіла мама хлопчика Марина Пічкур.

Ростислав мріяв про братика. Коли російський снаряд вбив хлопчика, Марина Пічкур була на 6-у місяці вагітності. Поховали Ростислава у Хмельницькій області після того, як сапери забрали снаряд з його тіла.

Півторарічний Кирило вже вмів говорити слово "мама", чітко вимовляв склади й взагалі був розвиненим, веселим та жвавим малюком. Мама виховувала сина сама, оскільки з чоловіком вони розлучились ще перед народженням сина. Дитина загинула 4 березня у Маріуполі, коли російська армія обстрілювала житлові будинки. Снаряд поцілив у їхній будинок.

Секунд 10 я нічого не бачила і не чула, лежала на підлозі. А коли опритомніла – побачила, що мій хлопчик лежить на підлозі і плаче, а під ним калюжа крові. Ми відразу ж взяли його на руки, я замотала голову бинтом, вибігли в коридор і побігли до машини мого хлопця, вона була під під’їздом. Ми доїхали під обстрілами в найближчу лікарню за 3 хвилини. Нас відразу прийняли до реанімації. Я чекала під палатою цілу годину, це була вічність,
– розповіла мама малюка.

Коли лікарка вийшла, то повідомила, що в хлопчика смертельне поранення в голову уламком від снаряда і врятувати його неможливо. Дитинку мамі не віддали й згодом поховали у братській могилі у Маріуполі.

Шестирічна Софійка з Херсона дуже любила казки та навіть вміла читати. Усі навколо захоплювались батьками дівчинки та її вихованням. Дитина здобувала перемоги на танцювальних конкурсах з Hip-hop у Херсоні, Одесі та Києві й дуже чекала на свого братика, з яким хотіла танцювати, коли він виросте. Але 24 лютого окупанти вбили Софійку, а разом з нею її маму, дідуся, бабусю та випустили кулю у півторамісячне дитя, щоб воно не кричало.

О 17:13 я подзвонив мамі і почув, як їх вбивають. Я чув, як влучили в мою племінницю Софію. Моя мама почала кричати: "Це ж дитина, що ви робите!" Чув, як було три автоматні черги і вбивали батьків, братову дружину. Маленький Іван кричав, плакав. Потім почув постріл – і малий замовчав. У момент, коли слухав, як вбивають моїх, я розумів, що нічого вдіяти не можу,
– згадує рідний дядько Софійки Денис.

Батько Софійки Олег розповів, що рідних допустили до місця трагедії через годину після злочину росіян. Коли дітей забрали, вони ще подавали ознаки життя, але померли в реанімації. Дівчинку разом з її рідними поховали у Новій Каховці.

Братику Софійки Івану було лише півтора місяця. Він народився на світ 5 січня 2022 року. Окупанти розстріляли його із сім'єю 24 лютого в автівці, коли родина рятувалась із Нової Каховки.

"Друга армія світу" забирає життя невинних дітей

  • Від 2014 року у Луганській і Донецькій областях Росія вбила щонайменше 240 дітей.
  • А за 100 днів повномасштабної війни Росії проти України від російської агресії померла щонайменше 261 дитина. Ще 463 дитини були поранені.
  • Зауважимо, що це лише попередні втрати. Адже скільки загиблих та поранених дітей на тимчасово окупованих територіях, наразі порахувати неможливо.
  • Окрім цього, окупанти вчиняють статеві злочини стосовно дітей будь-якого віку. У багатьох дітей на очах окупанти вбивали, ґвалтували їхніх батьків.

До теми – як виглядає Маріуполь, який "звільнили" росіяни: дивіться відео