"Після розпаду СРСР у США та в інших країнах навіть згадки про існування в минулому радянських шпигунів і таких організацій, як НКВД, КДБ або ГРУ стали неприйнятними і навіть непристойними, – пише політичний оглядач Rzeczpospolita Ірена Лясота у статті "Пострадянська агентура? США здивовані". – Твердження, що всі ці інститути не зникли разом з Радянським Союзом, сприймалися як повна єресь. Людей, що продовжували говорити про існування радянських шпигунів, агентів впливу та "корисних ідіотів", називали "божевільними антикомуністами" та "більшовиками навпаки", тобто фанатиками, що прагнули помсти".
Про стосунки США і Росії: Трамп робить те, що не вдалося Сталіну, – Le Figaro
Експерт наголошує:
Моральні авторитети та міжнародні організації (наприклад, ОБСЄ) свого часу без ентузіазму сприйняли ідею викриття колишніх агентів Росії. На хвилі віри в те, що тепер настане всеобіймаюча демократія, з’явилася ейфорія, що тривала кілька років. Лише періодично з‘являлися підозри, що російська п‘ята колона має вплив на події, наприклад, в Азербайджані, Болгарії, Румунії, Україні та Польщі. У колишніх країнах СРСР прискорився процес демократизації, проте одночасно ускладнився процес очищення державних структур від колишніх або дійсних агентів Москви.
Польська журналістка вважає, що "найбільше факт існування пострадянської агентури вразив США". "В американських ЗМІ виникли проблеми з оприлюдненням очевидних фактів, а ФБР та американська контррозвідка, скоріше за все, розпустили відділи, які в минулому досить ефективно викривали російських агентів, – пише Лясота. – В Америці спостерігалися дивні явища, пов’язані якимось незрозумілим чином. З одного боку, політики почали переконувати, що Росія така ж країна, як інші, і в стосунках з нею варто зробити "перезавантаження" (так говорили Хілларі Клінтон та Барак Обама), а з іншого – підкреслювали, що Путін абсолютно адекватна особа з чесними поглядами (обидва Буші й Трамп)".
Дмітрій Саймс розказує про США на Першому каналі Росії
"Цьому є просте пояснення, – продовжує експерт. – США з 1988 року вклали багато мільйонів доларів у демократизацію Росії. А брати на себе відповідальність за марність цих витрат ніхто не хотів. Демократизація – дуже прибутковий бізнес, тому є вірогідність того, що його лобісти у Вашингтоні зараз намагаються приховати факти, про які можна дізнатися в мережі. Наприклад, факти про іммігранта з СРСР, радника президентів Ніксона і Трампа, професора американських вузів та видавця журнала The National Interest Дмітрій Саймса. Він переїхав з Вашингтона в Москву перед тим, як спеціальний прокурор Роберт Мюллер встиг пов’язати його прізвище з арештованою шпигункою Марією Бутіною. (Її підозрюють у зборі інформації та впливі на американських політиків.) За кілька днів після приїзду в Росію Саймс уже вів на пропутінському Першому каналі програму "Велика Гра" і робив це не аби з ким, а з внуком Молотова (того самого, що підписав пакт з Ріббентропом)".
Лясота також згадує іншу історію:
Нещодавно на горизонті замайоріла ще одна цікава росіянка – Настя Рибка, що називає себе "секс-тренером". Її кілька місяців тримали під арештом у Таїланді. Під час ув’язнення вона просила США надати їй притулок і стверджувала, що володіє інформацією про причетність олігарха Олега Дерипаски до втручання в американські вибори 2016 року. Притулку Рибка не отримала, і таїландська влада випустила її з в’язниці та дала квиток до Мінська, звідки вона родом, через Москву. Але в Москві її одразу затримали, а наступного дня вона вже публічно просила вибачення у Дерипаски.
Що далі? Журналістка підводить риску: "Продовження буде: події на фронті американсько-російської дружби набувають дуже цікавий поворот".
Цікаве записатання: А якщо Трамп був російським агентом? – Le Monde