
Российское общество обречено на реванш / Колаж 24 каналу
Война в Грузии, разгон Болотной, вторжение в Украину, война в Сирии, вмешательство в выборы по всему миру – Москва последовательно испытывает мир на крепость. При этом Украине выпала роль тестера для имперской самовлюбленности. Дальше на украинском.
У 2016 році Володимир Путін запитав у дев'ятирічного хлопчика, де закінчується Росія. Той відповів, що на Беринговій протоці. А Путін скаже, що ніде.
популярные видео
К теме Угроза вторжения России: почему Зеленский назвал Харьков и куда еще может полезть Путин
І це не зовсім жарт. Це несвідоме. Імперія завжди готова розростатися доти, доки не добереться до кордонів іншої імперії.
Особливість російського світосприйняття
У цьому й полягає особливість російського світосприйняття. На думку більшості її громадян, у 2014 році Москва в Україні не забирала "чуже", а лише повертала "своє".
Як ділять майно під час розлучення. І в рамках такого підходу всю Україну сприймають не як окрему суверенну державу, а як валізу з речами. В якій є "наше", а є "ваше". І, мовляв, доки в спільній валізі є "наше", то й на багаж ми маємо певні права.
Проблема в тому, що межі "нашого" в імперця завжди розмиті. І важко збагнути, в який саме момент він припиняє презирливо поглядати на прикордонні стовпи.
Навіть якщо пофантазувати, що Москві вдалося повернути Україну до буферного формату існування – чи означає це, що відразу за Ужгородом для росіян починатиметься простір "чужого"? Яке має право існувати на свій розсуд, не озираючись на Москву?
Скільки територій треба віддати Кремлю, щоб ментальні терези ображеного імперського самолюбства нарешті врівноважилися?
Хтось вважає, що категорія "свого" для імперця завершиться там, де йому дадуть відсіч. Що готовність території до оборони змінює її формат на "чужий".
Та цілком імовірно, що українські бійці, які захищають свою країну, для адепта імперії означають лише фізичну перепону на шляху повернення "свого", але аж ніяк не ментальну.
Польща – вона "чужа"? А Румунія? Чи країни Балтії? Фінляндія – це "чухонці" чи все-таки мешканці суверенної держави, які мають право жити так, як вважають за потрібне?
"Не наше" – це там, де не розуміють російської мови? Чи там, де не сповідують православ'я? Чи там, де не ступала нога солдата імперії? Це кордони СРСР? Варшавського блоку? Російської імперії? Може, це там, де не живуть християни? Чи європеоїди? Чи прямоходячі?
Читайте больше В России хотят признать боевиков на Донбассе: каких уступок хочет Путин от Украины и Запада
Напевно, Олексій Балабанов у своїй дилогії "Брат" і "Брат-2" схибив з послідовністю. Адже вона таки порушена: події другої стрічки мали передувати першій. Спершу ти обіцяєш, що "вашій Америці скоро кирдик", а вже потім бомжуєш підворіттями й тікаєш від бандитів.
У Росії переважали цінності вертикалі
Мабуть, російське суспільство було приречене на реванш. Врешті-решт, у Росії імперія постала раніше, ніж встигла сформуватися національна держава.
Цінності вертикалі завжди переважали. Радянська система спершу знищила усіх, хто претендував на "особливу думку", а потім приручила їхніх дітей.
Связанные темы:
Если Вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter