Назва "Опозиційний блок" говорить сама за себе. Це об’єднання мало стати головним непримиримим опонентом нинішньої влади у парламенті після революції.
Читайте также: Дрібна помста Авакова: як мирна акція під САП перетворилась на зеленку, тітушок і погроми
Але після виборів 2014 року, колишні соратники Віктора Януковича пішли шляхом непублічних переговорів і домовленостей із владою. У підсумку опозицію у Раді представляють колишні члени коаліції, а "Опозиційний блок" гучно про себе заявляє хіба що в ефірі телеканалу "Інтер", який належить лідерам блоку.
Наприклад, цього року вибухнув скандал навколо висловлювань ведучих "Інтеру" на концерті до 9 травня. Там вони сказали, що не можна дозволяти, щоб вулиці українських міст називали іменами фашистських злочинців. За ці слова, які на думку Нацради з питань телебачення і радіомовлення, розпалюють ворожнечу, "Інтер" оштрафували на 4 мільйони гривень.
Але у сесійній залі, 43 депутати "Опозиційного блоку" працюють тихо і без якихось скандалів. Сам же "Опозиційний блок" – це структура, яка складається із різних політичних і фінансових груп. Одна група – це група, що орієнтується на Сергія Льовочкіна, Дмитра Фірташа та Юрія Бойка. Інша – на найбагатшого українця Ріната Ахметова. І є ще невеличка група соратників кума Путіна Віктора Медведчука.
Рінат Ахметов та Сергій Льовочкін
В усіх цих групах, в принципі, є кандидати на президентську посаду. У групі Льовочкіна – це безперечно Юрій Бойко. Ахметов багато років підтримував і просував Олександра Вілкула. Соратники Медведчука є в Опозиційному блоці, але найближчий до нього – це Вадим Рабінович, із партії "За життя", який демонструє окрему гру.
І партія Рабіновича, до якої приєднався Нестор Шуфрич, теж член "Опозиційного блоку", за допомогою телебачення і виступам Рабіновича, має непоганий рейтинг. На рівні показників "Опозиційного блоку."
Групі Льовочкіна-Бойко відверто не подобається група Медведчука, група Ахметова час від часу має претензії до групи Льовочкіна-Бойко. Але що відрізняє "Опозиційний блок" від інших фракцій. Члени блоку можуть навіть ненавидіти один одного, але перед виборами сісти за стіл переговорів і домовитися про квоти, гроші, партійну касу і кандидатів.
І так було завжди. У 2009 році між Шуфричем і Льовочкіним навіть сталася бійка, але і далі ці політики йшли в одному партійному списку. От і зараз в "Опозиційному блоці" почалися розмови про єдиного кандидата на посаду президента і єдину велику опозиційну партію. Головна ж мета – це реванш.
Юрій Бойко вже пішов у телевізійний наступ. В ефірі "Інтеру" в рекламних паузах він обіцяє зупинити війну і відновити економіку. Бойко як раз той, хто знає, яким чином "відновлювала" економіку "Партія регіонів" і Віктор Янукович. Це закінчилося революцією.
Віктор Янукович та Юрій Бойко
До того ж, прізвище Бойка і досі асоціюється з однією з найнахабніших корупційних афер часів Януковича – закупівлею вишок Бойка. Щоправда, після революції, жодних підозр Генеральна прокуратура йому так і не висунула.
Колишній Генпрокурор Віктор Шокін не підписав підозру по справі скрапленого газу, а Юрій Луценко, розкриваючи інформацію про хід слідства по відомим вишкам, сказав, що сьогодні не має прямих доказів, того, що Бойко був знайомий з цією злочинною схемою.
Ще один телевізійний канал, де зараз можна часто побачити Юрія Бойка – телеканал "Прямий". Цей телеканал пов’язують із президентською командою. І там лідер "Опозиційного блоку" з’являється не просто так. Бойко – зручний кандидат для другого туру для Порошенка, і краще давати ефіри йому, ніж Тимошенко.
Тим більше, самому Бойко президентська посада не дуже і потрібна. Гарні показники на президентських виборах і вихід у другий тур – це блискуча комбінація напередодні парламентських виборів, куди "Опозиційний блок" розраховує завести набагато більше депутатів, ніж є тепер.
І у цій ситуації, мене знову дивує цинізм українських політиків. Зараз президентська команда намагається показати Тимошенко майже проросійським кандидатом, при цьому спокійно даючи телевізійний час Бойко.
Та повернемось до загальних справ "Опозиційного блоку". Головне завдання – це вмовити Рабіновича, а отже і Медведчука, підтримати єдиного кандидата на президентських виборах. Це цілком реальна задача. А от процес об’єднання в єдину партію може тривати довше і складніше. "За життя", поки що має такі самі шанси пройти у Раду, що і "Опозиційний блок".
Читайте также: Підсумки роботи Верховної Ради за першу половину 2018 року
Та шанси на велике партійне злиття є, адже, як я казала раніше, ця політична сила вміє відмовлятися від емоцій. Там діє лише холодний, чіткий і грошовий розрахунок.