Пакет санкцій проти людей та організацій, що спричиняли насилля щодо жінок і дівчат ЄС запровадив напередодні Міжнародного дня за захист прав жінок, 7 березня. Як вказано в офіційному повідомленні, у такий спосіб Альянс засвідчує свою рішучість у такому питанні як захист прав людини.

Дивіться також Радянське "свято весни й краси": що не так із 8 березня, як його переосмислити і як вітати жінок

Що очікує учасників підсанкційного списку

Відомо, що санкції стосуватимуться, зокрема, офіцерів Московського відділу поліції, які відповідальні за жорстокі затримання людей, що принижують гідність.

Разом з тим важливо, що будуть введені обмеження щодо високопосадовців збройних сил Росії, підрозділи яких спричиняли сексуальне та гендерно зумовлене насилля – тобто, скажімо, ґвалтували та калічили жінок. Однак йдеться в цьому контексті про березень-квітень 2022 року.

Переходимо від слів до діла. Незалежно від того, де це станеться, ми будемо боротися з усіма формами насильства щодо жінок і викорінювати їх. Ми активізуємо зусилля щодо протидії сексуальному та гендерному насиллю, аби гарантувати повну відповідальність винних за свої дії та боротися з безкарністю,
– констатував Жозеп Боррель (Верховний представник із закордонних справ і політики безпеки ЄС).

Окрім того, у підсанкційних списках є:

  • двоє чинних міністрів Талібану з питань вищої освіти та з питань поширення доброчесності; саме вони причетні до указів, що забороняють жінкам в Афганістані здобувати вищу освіту;
  • командири ополченців Південного Судану, які фактично використовували сексуальне насилля як тактику ведення війни;
  • заступник міністра внутрішніх справ М'янми/Бірми;
  • в'язниця Карчак в Ірані;
  • Сирійська республіканська гвардія;
  • Управління начальника військової служби безпеки в М'янмі/Бірмі;

Дивіться також Привид нової холодної війни, боротьба за Глобальний Південь: що західні ЗМІ пишуть про Україну

Багато міжнародних компаній підтримують російський тероризм

Такі рішення як ведення санкцій проти російських військових є надзвичайно важливим, адже вони засвідчують причетність ворожої держави до терористичних дій та, наприклад, змушують міжнародні компанії задуматись про доцільність перебування на російському ринку.

Поки, на жаль, за понад рік від початку широкомасштабної війни з Росії вийшли лише 9% від числа усіх світових компаній. Серед тих, які залишились, – Nestle, Auchan, Leroy Merlin, Unilever та інші.