У тому, що сталось та як університет реагує на домагання розбирались журналісти 24 каналу.
Читайте також: Секс-скандал в армії: обвинувачений полковник потягнув жертву до суду
Історія конфлікту
Першою підняла це питання студентка 2-го курсу Інституту біології та медицини Клементина Квіндт. За її словами, кандидат біологічних наук і доцент Петро Романенко домагався студенток під час практики у Каневі 2018 року. А також протягом минулих років, починаючи з 2012 року.
"Під час теоретичних занять в Києві він не зважав на особистий простір студенток, підсаджувався за парти, занадто близько підходив і обіймав, коли показував як працювати з мікроскопом", – написала студентка у своєму блозі.
Під час практики в Канівському природному заповіднику, за її словами, викладач обіцяв поставити залік студентці, "якщо така красива", неодноразово проявляв сексуальний інтерес, іноді напідпитку.
Студентка також провела паралелі між тим, що трапилося у 2012-2013 та 2018 роках. Зокрема, йдеться про випадки, коли викладач неодноразово заходив у кімнати студенток без їхнього дозволу:
"Петро Олександрович під час занять жартує зі студентами, що прийде до одних дівчат вночі у кімнату, бо в нього є ключі. І приходить одного разу після відбою. Підсідає на ліжко, ініціює розмову, кладе руки на коліна. Дівчина зізналася, що потім всю практику боялася і погано спала".
Ситуація, як писала Квіндт, повторилась і у 2018 році – викладач багато разів заходив до дівчат в кімнати без дозволу. "Одну з них він недоречно торкався, намагався погладити сідниці. Директор заповідника мовчав. Дівчина німіла. Вона – неповнолітня. Романенкові 48 років", – описує авторка інцидент, який мав місце, коли викладач сидів зі студентками біля вогнища.
Пізніше у ЗМІ з'явилась ще одна історія, розказана однією зі студенток. Про те, як доцент приїхав на одну з екскурсій зі студентами п'яним у компанії друзів. "Від нього пахло перегаром, він хитався і бухав горілку з горла. Я і ще одна дівчинка лежали на плечах у мого друга Івана. Романенко це помітив і сказав: "Ваню, щось дівчатка занудьгували. Може, ти підеш у кімнату і зробиш їм кунілінгус? Тільки давайте ви будете кінчати тихо, щоб ніхто не почув", – розповіла дівчина.
Також Квіндт заявляє про те, що у 2013 році Романенко погрожував із сокирою в руках одному з хлопців, який намагався стати на захист дівчини, відрахуванням з університету. Проте ні студента, ні викладача, зрештою, не вигнали:
"Романенко притискає до себе студентку, підсідає до неї, залицяється. Друг дівчини каже: "Припиніть це негайно". Далі Романенко бере сокиру, просить хлопця відійти для розмови. Романенко каже:
– Я роблю все, що мені хочеться. І їм.
– Ви гвалтуєте. Фізично та морально. Мені це не подобається.
– Я тебе вижену з інституту, ти мені таке казати будеш?"
Комісія для перевірки
У 2018 році студенти 1-го курсу поклали на стіл начальника практики Владлена Трохимця заяву з вимогою відсторонити Романенка від роботи. Але його відсторонили лише від викладання під час практики. 24 січня 2019 року студенти звернулися безпосередньо до директорки навчально-наукового центру Людмили Остапченко, яка пообіцяла розібратися в ситуації.
Читайте також: "Ґвалтував з 17 років": олімпійська чемпіонка зробила жахливе зізнання про свого екс-тренера
28 січня на засіданні студентського парламенту КНУ питання про звинувачення Романенка в сексуальних домаганнях вирішили не розглядати після того, як на засідання прийшли омбудсмени та журналісти. Студентки, що були, за їхніми словами, жертвами домагань, підійшли до трибуни на засіданні з вимогою порушити це питання. Але члени студпарламенту покинули засідання.
Проте вже 29 січня відбулося закрите засідання спеціальної комісії університету Шевченка, яку очолив проректор вишу з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров. Засідання було закритим для журналістів та студентів не з біологічного факультету. Комісія мала ухвалити остаточне рішення щодо звинуваченого в сексуальних домаганнях Романенка. В заяві, яку підписали студенти і яку розглядає комісія, містяться свідчення причетності викладача до сексуальних домагань. Клементина Квіндт повідомила, що планує йти з відповідною заявою до суду.
Люди бояться, що їх виключать, люди бояться, що їм зіпсують життя. А я нічого не боюся. Не боюсь, що мене виключать, що мені будуть погрожувати. А мені вже погрожують. Мені не страшно. Я знаю, що я зможу покарати цю людину, яка зробила дуже багато поганого, і я зроблю максимум для того, щоб суд виніс справедливе рішення,
– сказала вона.
Позиція викладача
Натомість Романенко стверджує, що зі свого боку не робив нічого, що могло бути вагомою причиною для обливання його брудом.
За повідомленням Квіндт, "при розмові з трьома активістами він зізнався у скоєному, попросив пробачення і сказав, що напише заяву – за власним бажанням піде з ННЦ".
Директорка інституту Людмила Остапченко у коментарях ЗМІ зазначала, що викладач є добрим спеціалістом з ботаніки і раніше не стикався з подібними скаргами на свою адресу. Після одужання він боротиметься за захист своєї честі та гідності у суді, якщо буде така потреба.
Позиція Інституту
Як розповів сайту 24 каналу голова комісії, яка зайнялась перевіркою інформації, заступник директора Інституту з науково-педагогічної роботи Тарас Компанець, комісія розглядала ті дані, які були наведена у статті студентки. За його словами, жодних заяв до публікації матеріалу студенти до дирекції не подавали.
Він пояснив, що у той же вечір, коли комісія почала працювати, відбулось спілкування із авторкою публікації. У присутності директорки Інституту Квіндт сама визнала, що опублікувала деякі неперевірені дані. "Вона за це вибачилась і пообіцяла виправити неперевірену інформацію. Частина інформації, яка наводиться у цій публікації, в принципі не може бути перевірена", – додав Компанець.
Комісія постановила, що Романенко Петро Олександрович, якщо він визнає наведену інформацію як правдиву, має визнати це публічно і принести вибачення. Після того до нього будуть застосовуватись інші заходи. Якщо ця інформація не є достовірною, то він має це довести правовими засобами. Тому що питання сексуальних домагань має розглядатись правоохоронними органами,
– сказав він, наголосивши, що комісія однозначно засуджує всі прояви насильства.
За словами глави комісії, Романенко зараз дійсно перебуває на лікарняному. Скоро лікарняний має завершитись. У день інциденту, коли авторка статті із подругами до нього підійшли та почали його звинувачувати, йому викликали "швидку допомогу", яка констатувала серцевий напад.
Романенко поки що написав звернення про захист порушених прав на ім'я директора. Сам викладач вважає, що з невідомих йому причин опинився під моральним та психологічним тиском студентів.
Реакція на скандал в університеті Шевченка
Думки щодо інциденту з викладачем розділилися. Одні вважають, що звинувачення в бік Романенка не мають доказів (окрім слів самих дівчат) і мають на меті банально підірвати репутацію викладача та зробити собі на цьому ім’я. Інші – що миритися з залицянням до жінок без дозволу не можна. За їх думкою, твердження "жінка сама винна", "немає складу злочину", "усе це брехня і провокація", безпідставні: якщо провина викладача буде доведена, він має понести відповідальність, а студенти мають бути убезпечені від насильства.
"Ніякі "вона сама винна" не мають навіть з’являтися у людей в голові. Чим вона винна? Прийшла в шортах, і в нього, вибачте, встав? Ну це доводить, що він не може знаходитися у суспільстві, він небезпечний для нього", – переконаний автор допису в телеграм-чаті студентів КНУ.
Доволі часто ми розуміємо, що йдеться не просто про залицяння, а про зловживання владою. Не завжди дівчата 17-18 років можуть сказати викладачеві, який поклав їм незрозуміло чому руку на коліно в процесі спілкування, наприклад, "не кладіть", "заберіть руку",
– пояснила вона.
На думку фахівчині, проблема полягає також у непідготовленості до такої поведінки змалку: "Нас у школі не вчать, як реагувати в конфліктних ситуаціях, і не вчать, як в ситуації насильства казати "ні".
Читайте також: Найгучніші секс-скандали 2018 року, про які писали всі ЗМІ
Києво-Могилянська академія з подібними скандальними історіями також стикалась і після цього розробила політику попередження і боротьби із сексуальними домаганнями. Це один із перших випадків в Україні, коли на такий крок пішов заклад вищої освіти. Головна мета, за словами Марценюк, яка працювала над документом, – попередити нетолерантність та насильство шляхом тренінгів для студентства та адміністрації вишу стосовно рівних прав і можливостей, законодавства тощо.
Автор: Євген Лузан