Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Снайпера, підозрюваного у вбивстві євромайданівця, випустили під нічний домашній арешт

      Розстріл Євромайдану
      Розстріл Євромайдану / "Еспресо.TV"

      Печерський райсуд Києва змінив запобіжний захід снайперу Дмитру Хмілю, який під час подій Євромайдану входив до складу підрозділу спецпризначення "Омега".

      Як розповів прокурор Ігор Земсков, суддя Печерського райсуду Смик Смик розглядала клопотання про продовження запобіжного заходу та дещо його пом’якшила. Зокрема, вона  змінила його арешт з цілодобового на нічний домашній. Клопотання про продовження запобіжного заходу подавала прокуратура, пише Insider.

      Зверніть увагу! П'яті роковини розстрілів на Майдані: хроніка кривавих подій

      За словами Земскова, браслет протягом 5 днів ще не забезпечило управління поліції. Правоохоронці аргументують це тим, що у них немає в наявності браслетів".

      Запобіжний захід Хмілю діє до 9 серпня. Екс-боєць "Омеги" під час засідання повідомив, що йому необхідно працювати, оскільки в нього залишилась жінка без роботи. Також він переконує, що має на утриманні малолітню дитину.

      Зауважимо, що 9 червня Хмілю змінили запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Тоді співрозмовник ресурсу підкреслював, що він може втекти, якщо йому не одягнуть браслет. Поки триває досудове слідство, снайпер перебуває у статусі підозрюваного. Проживає він у Вишгородському районі Київської області.

      Що відомо про справу Дмитра Хміля? 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві пострілом снайпера було вбито активіста Євромайдану, театрального режисера-початківця Олександра Храпаченка. Його посмертно відзначили званням Герой України та Герой Небесної Сотні. У вбивстві Храпаченка підозрюють Хміля, який під час подій Євромайдану служив у лавах загону спецпризначення Внутрішніх військ "Омега". 15 листопада 2018 року його затримали правоохоронці. Загалом правоохоронці підозрюють колишніх бійців спецпідрозділів, передусім "Беркута", в убивствах щонайменше 48 активістів Євромайдану.

      Важливо! Річниця розстрілів на Майдані: кого вдалося покарати, а хто встиг втекти

      Чому відбулася Революція Гідності та коли пролилася перша кров

      У листопаді 2013 року люди почали збиратися на головній площі Києва задля того, щоб тодішня українська влада на чолі з президентом-утікачем Віктором Януковичем підписала Угоду про асоціацію України з ЄС. 23 листопада, за кілька днів до зустрічі у Вільнюсі, уряд "регіоналів" неочікувано вирішив призупинити процес підготовки до укладання цієї угоди. Це спровокувало ще більші протести з боку населення, і у багатьох містах України з'явилися перші Євромайдани. Спершу мітинги мали мирний характер, проте переломною стала ніч проти 30 листопада, коли "беркутівці" силою розігнали студентів. Окрім студентів, відстоювали своє право на краще майбутнє на Майдані футбольні фанати, представники церкви та бізнесу, а також небайдужі громадяни з різних куточків України.

      Ще однією подією, яка суттєво вплинула на подальші події, стало прийняття 16 січня 2014 року "диктаторських законів", які криміналізували опозицію та усіх тих, хто протестував. Крім того, ці документи приймали з грубими порушеннями. Саме після цього полетіли перші "коктейлі Молотова" та загорілись шини. В той же час прибічники влади – "невстановлені особи", бійці спецпідрозділів та тітушки — застосовували нелюдські методи: викрадення, катування та вбивства активістів.

      22 січня сталися перші смерті на Майдані — загинули Сергій Нігоян (його батьки є родом із Вірменіі, а до України вони переїхали, тікаючи від війни у Нагірному Карабасі) та білорус Михайло Жизневський. Цьому передувало те, що після тривалого перемир'я спецпідрозділ "Беркут" несподівано перейшов у наступ, відтак протестувальники, яких налічувалося близько ста, відійшли, а їхні барикади було розібрано. Вранці дня трагедії мітингувальникам вдалось повернути втрачені позиції, натомість силовики на це відреагували снайперським вогнем.

      Найкривававіші події відбулися 18-20 лютого. Тоді було вбито майже 50 протестувальників. Тіла деяких з них лежали просто на вулиці, накриті закривавленими синьо-жовтими прапорами. Щоправда, 20 лютого євромаданівцям вдалося зайняти приміщення Міністерства агрополітики, а пізніше силовики залишили Жовтневий палац і Український дім, оскільки "беркутівці" раптово почали відступати. 

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук