Про це в ефірі 24 каналі розповів депутат Європарламенту Пятрас Ауштравічюс. Він також пояснив, чому так відбувалось і яка країна приймала ключові рішення.
Читайте також ЄС зараз фіналізує шостий пакет санкцій, в якому очікуємо на нафтове ембарго, – Єрмак
Раніше все вирішувала Німеччина, але ситуація різко змінилась. Можливо, почули протестувальників, які вимагали повне ембарго. Інші європолітики також висловили свою думку, політики багато прочитали у твітері та Фейсбуці, це теж повпливало на зміну риторики Брюсселя,
– говорить європарламентар.
"Я сподіваюсь, що нафта – не останній ресурс, щодо якого застосовуються санкції. Потрібно говорити й про газ та про ядерне паливо. Ці два енергоресурси мають бути у 7 чи 8 пакеті санкцій і чимшвидше, то краще," – стверджує Пятрас Ауштравічюс.
Чому Німеччина змінила риторику
Політик пояснює, що треба розуміти, яка в ЄС демократія – виборці та суспільство мають вагому роль. Кожен з виборців може прокоментувати будь-яку тезу і цю думку врахують. Це ж не кремлівська "демократія" – європейська справжня.
Тому кожен допис, чи мітинг мають свій внесок у формування рішень. Всі політичні партії у Європі залежать від виборів і ці вибори проходять постійно, говорить Ауштравічюс.
Агресія Росії проти України та Європи – подія шаленого значення, яка не залишила нікого байдужим,
– резюмує литовський євродепутат.
Нагадаємо, раніше Словаччина та Угорщина заявили, що не будуть відмовлятись від російської нафти та газу. Словаччина пояснила це тим, що вона дуже залежна від них і не має виходу до моря, аби провадити торгівлю. Угорщина ж зайняла проросійську позицію, частково це можна пояснити через президента – Віктора Орбана, який є другом Путіна і вже 4 раз став президентом Угорщини.
Детальніше про нафтове ембарго на Росію: дивіться відео