Україна підписала конвенцію ще у листопаді 2011 року, але для ратифікації угоди потрібно було змінити законодавство, зокрема, криміналізувати відповідальність за домашнє насильство.
Читайте також Україна завершила ратифікацію Стамбульської конвенції
Конвенція захищає права жінок і чоловіків від насильства у всіх його проявах. Не тільки від фізичного, а й від економічного та психологічного. Усі ці теми потребують детального обговорення й публічності. Саме зняття табуйованості з теми насильства, гласність та відповідальність перед законом і невідворотність покарання допоможуть якщо не викорінити це явище повністю, то звести його до мінімуму.
Ратифікація нами угоди дає можливість експертам Ради Європи контролювати, як ми дотримуємося взятих на себе зобов'язань. Водночас Україна зможе вимагати посилення відповідальності для кривдників наших громадян за кордоном, а також вимагати притягнення до відповідальності кривдників-українців, які переховуються за кордоном.
Одним із найпоширеніших міфів щодо Стамбульської конвенції є думка, що документ регулюватиме чи якимось чином руйнуватиме традиційний шлюб, чи інститут сім’ї. Питання сімейного життя чи структури сім'ї не є метою Конвенції.
Навпаки, запобігання насильству, робота з кривдниками, як це відстоює документ, сприятимуть саме збереженню шлюбу, родини та рівності між її членами.
Досвід Полтавщини в питаннях захисту від насильства
Полтавщина має власний досвід у питаннях захисту від домашнього насильства. У 2017 році у Полтаві був відкритий Притулок для жінок, які постраждали від домашнього насильства. За рахунок коштів обласного бюджету та Європейського Союзу вдалося облаштувати безпечний простір, в якому тимчасово можуть проживати 25 жінок разом з дітьми.
Тоді це був перший подібний заклад на території Полтавської області. Утім, його досвід став унікальним і для всієї України, адже притулок працює на базі неурядової благодійної організації "Світло надії" та має кілька джерел фінансування.
Експертка з гендерних питань БО "Світло надії" Надія Тімошенко розповіла, що у Притулку жінки отримують комплексну підтримку.
"У нас організоване не лише проживання жінок, кожна з них може отримати й соціальні послуги, зокрема реєстрацію тимчасового місця проживання, відповідно це дає можливість для працевлаштування та отримання певних виплат. Також у нас є власне соціальне підприємство, з нашою допомогою підопічні можуть отримати місце роботи", – зазначає Надія Тімошенко.
Але одним із найдієвіших кроків, за словами експертки, є саме юридична фіксація насильства. Жінок підтримують на всіх етапах: у разі необхідності вони проходять огляд у лікаря, пишуть заяву до поліції, слідкують, щоб було відкрите провадження і справа передана до судових інстанцій. Результатом таких дій є отримання тимчасового припису про не приближення кривдника. І в цьому питанні, за словами Надії Тімошенко, Полтавщина має досягнення.
Це передова практика, тому що суди в Полтавській області одні з найперших почали давати приписи про заборону на приближення. І це є одним із досягнень, в тому числі ратифікації Стамбульської конвенції,
– говорить експертка.
У 2021 році на базі Притулку був створений Денний центр для перебування жінок, які постраждали від домашнього насильства. При ньому жінки можуть отримати допомогу психолога, соціальних працівників, взяти участь у різних психологічних програмах, аби підвищити особистісний потенціал та усвідомити свою силу.
Насамкінець
- 18 липня 2022 року з'явилося повідомлення, що Україна офіційно завершила ратифікацію Стамбульської конвенції, передавши відповідні документи заступнику генерального секретаря Ради Європи Бьорну Берге.
- Згідно з інформацією на сайті Ради Європи, Конвенція набуде чинності щодо України 1 листопада 2022 року.
- У той час, коли на росії активно просувається ідея несумісності конвенції з чинними в країні нормами так званої традиційної моралі (ті самі "скрєпи" на кшталт “б'є значить любить”), а насилля російських військових проти цивільних громадян чужих країн майже немає осуду у їхньому суспільстві, ми робимо ще один вагомий крок уперед. Україна впроваджує необхідні реформи, а відтак стає ще на крок ближчою до практик і цінностей європейської спільноти, частиною якої ми завжди були і є.