Дослідження, проведене під завісу 2018 року відомою соціологічною групою "Рейтинг" демонструє наступне. 74% українців планують взяти участь виборах президента 31 березня. З них 32% мають намір зробити це "однозначно", а 42% – "скоріше" голосуватимуть. 12% наших співвітчизників, які мають право голосу відповіли, що однозначно не підуть на вибори, 5% – скоріше не підуть.

Географічний штрих

Інтерес до голосування найвищий на заході і в центрі нашої держави, найменший – на сході і півдні.

Читайте також: Чи підтримають Гриценка інші кандидати в президенти після зняття Садового

Прикро, але факт – молодь у віці від 18 до 35 років найменш зацікавлена в голосуванні – тільки 26% з них заявили, що "однозначно" проголосують у порівнянні з 37% опитаних у віці від 51 року і старше.

Унікальність українських виборців полягає в тому, що ті, хто здавалося б мав би приймати активну участь у виборах, думаючи про майбутнє, а саме – молодь, "голосують" в Facebook чи на дивані, в той час як малоосвічені в політичному сенсі бабусі – на виборчі дільниці ходять як на роботу. В результаті, як казав колишній президент Кравчук, маємо те, що маємо. А маємо те, що вже на наступний день після виборів, народ (і молоді люди зокрема) обурюється , мовляв, який поганий президент,
– коментує політолог Віктор Піддубний.

Експерт констатує: допоки пенсіонери будуть грати першу електоральну скрипку у виборчому оркестрі, якісних змін в державі можна чекати як з моря погоди. Досі, починаючи з 1991-го, за два-три місяці до дня голосування вже було більш-менш очевидно, хто виходить у другий тур чи перемагає в першому. Інтрига була хіба довкола того, який буде розрив між фіналістами і хто посяде третє місце. Тепер все не так. Тому, кажуть експерти, на виборах-2019 буквально кожен голос на вагу золота.

Державний реєстр виборців повідомляє, що голосувати на виборах можуть 35,6 мільйонів українців. Але прогнози щодо того, скільки людей насправді прийде на виборчі дільниці, невтішні, і на це, за оцінками експертів, є ряд причин. По-перше, не голосуватиме переважна більшість населення окупованих Криму і Севастополя, де проживають майже два мільйони виборців. І окупованих районів Донецької та Луганської областей – разом з підконтрольною територією там налічують майже п'ять мільйонів виборців.

Читайте також: Загострення на Донбасі не допоможе Путіну вплинути на вибори в Україні, – екс-посол США

"Мертві душі" і другий тур на горизонті виборів

Крім того, загальновідомо, що останній перепис населення в Україні відбувся ще в 2001 році, тому ймовірне активне використання сумнозвісної схеми "мертві душі".

Потрібно чітко розуміти, як проводяться соціологічні опитування. Наші інтерв'юери приходять до респондентів додому і проводять з ними інтерв'ю на різні питання. Зокрема, показують умовний бюлетень і просять вибрати кандидата, за якого вони проголосують. Багато людей вибирають, наприклад, Зеленського. Але близько 40% виборців Зеленського – це особи у віці до 30 років. Його електорат дуже молодий і тут виникає питання, а чи підуть вони дійсно на виборчі дільниці, чи це просто протестна відповідь під час "домашнього" інтерв'ю,
– каже заступник керівника "Київського міжнарожного інституту соціології"( КМІС) Антон Грушецький.

Як бачимо, ситуація щодо ймовірної явки на грядущих виборах неоднозначна. А ось в чому солідарні експерти, так це в тому, що цьогоріч не обійдеться без другого туру. Нагадаємо, другий тур призначають в тому разі, якщо жоден з кандидатів не набирає абсолютної більшості голосів (50% + один голос) після першого етапу голосування.

Наразі результати соціологічних опитувань показують, що серед лідерів президентських перегонів немає явного фаворита, який зможе набрати більше половини голосів. Якщо ситуація кардинально не зміниться, другий тур відбудеться 21 квітня.

За роки незалежності тільки Леонід Кравчук в 1991 році і Петро Порошенко в 2014 році перемогли в першому турі.

Читайте також: Медична реформа: що пропонують кандидати в президенти