– Чому День примирення – це свято? Тому що Європа вирішила "Більше ніколи війни". Це європейське свято. Навіть не свято, а відзначення. Бо два рази світова війна виходила не з Азії, не з Америки, не з Африки, а з Європи. І в центрі були конфлікти між Англією, Францією та Німеччиною.
Читайте також: УПА та Червона Армія: чи готові примиритись українці, які воювали проти Гітлера в різних таборах
– Маки – це символ битви, де загинуло найбільше солдатів. Мільйони солдатів полягли на полях Франції. Після того і почалася система примирення. "Більше ніколи війни" – у центрі цього символу є не герої, а жертви.
– Ціна, яку заплатило людство за ці дві війни, величезна. Сталося так, що Україна не бачила становлення системи примирення. Бо Україна була, як у бляшанці, у Радянському Союзі. І ми тільки зараз входимо у цей процес, тому що розумної альтернативи немає.
Альтернатива – це війна. Альтернатива – це російська позиція "Можем повторить". Якщо ми хочемо від'єднатись від того "Можем повторить" і хочемо мати примирення та жити цілком іншим гідним життям, то ми приєднаємось саме до 8 травня – Дня примирення. Це дуже для нас важливо. Україна зазнала найтяжчих втрат. Не Росія, не Німеччина, а Україна, Білорусь і Польща були головним полем битви. Тож саме українці мають вимагати "Ніколи більше жертв, ніколи більше війни".
– У Радянському Союзі перемогла не окопна війна, не окопна правда, не правда солдатів, які гинули, а правда тиловиків і генералів. Для останніх ця війна була певною абстракцією. Вони керували нею здалека. Це війна Жукова та всіх інших. У цьому є велика проблема. Бо якщо ми приймаємо правду переможців, цих всіх героїв, це означає, що ми запрошуємо війну. Якщо ми приймаємо правду жертв, то це означає, що ми можемо уникнути війни. Різниця між Україною та Росією полягає саме у тому. У Росії так звана "правда" твориться зверху, за наказом президента. А Україна шукає іншої правди, із самого суспільства, яке зазнало страшної кривди і жертв.
Більше – дивіться в інтерв'ю.