Про це розповів старший науковий співробітник Інституту водних проблем РАН, кандидат геолого-мінералогічних наук, гірничий інженер-гідрогеолог Юрій Медовар у інтерв'ю "Обозревателю".
Читайте також: Трагедія на Кримському мосту неминуча: коментар експерта
За словами Медова, міст через Керченську протоку будувати не можна, адже за будівельними нормами арочний міст можна будувати тільки на скельних твердих породах. А міст зводять на напівтвердих, тому відразу і просіли дві центральні опори.
"Спочатку я думав: чому вони його будують з середини? Зазвичай, середня ланка – остання. Але потім стало зрозуміло: тут колосальне навантаження, 10 тисяч тонн на 2 опори. Центральний арочний отвір просів. Чому просів – тому що це зв'язані грунти і глини. Вони просіли нерівномірно, вийшов дуже великий перекіс, і це дуже страшно, насправді", – пояснив вчений.
Окрім того, будівництво ведеться без геологічних досліджень. Останні дослідження цього району проводили у 1970-му, тоді науковці заявили, що це найгірше місце для будівництва моста, будувати його тут не можна.
Там взагалі не можна будувати ніякий міст. Колись говорили про тунель, але потім виявилося, що і його там побудувати неможливо – там дуже багато водоносних горизонтів, майкопські глини на глибині до кілометра, а до корінних порід далеко,
– каже науковець.
Будівництво моста ще й порушує водний обмін між двома морями, адже Азовське море – абсолютно внутрішнє. Це призведе до загибелі дельфінів.
"Там уже було два мости. І де вони? Один змився, другий самі розібрали. Я не буду давати прогнози. Я дуже не хочу, щоб загинули люди. Але перспектива цього мосту досить-таки погана", – зазначив Юрій Медовар.
Що таке "Кримський міст"? За допомогою цього шляхопроводу Росія має намір незаконно анексований Крим з'єднати з Краснодарським краєм. Його протяжність має скласти 19 кілометрів, відтак, він буде найдовшим у Росії. Завершити будівельні роботи планують до кінця 2018 року.