Про це 24 каналу розповів дипломат, експерт "Майдану Закордонних Справ" Олександр Хара.

Читайте також: "Якщо відступимо, Росія завершить своє": українські кораблі знову підуть до Керченської протоки

Як зазначає дипломат, Путін дуже вдало використовує проблеми в ЄС, такі, зокрема, як акції протестів у Франції, антиемігрантські настрої. А також проблеми ЄС з адміністрацією Трампа.

Путін вірить у те, що пересидить тих європейських лідерів, які чинять опір його агресії. Зокрема Меркель, яка вже поступилася посадою керівника ХДС і заявила, що більше не буде йти у канцлери. Те саме у Франції. Президента Олланда змінив Макрон. А наступним президентом може бути хтось більш лояльний до Кремля. І таким чином Путін хоче отримати те, що хоче. Щоб ЄС не дратував "дрібницями" про права людини, свободу слова, а просто з ним торгував і реалізував проекти, які зроблять Європу ще більш залежною від Росії. А відмова ЄС від України повинно стати призом для Путіна,
– наголосив Олександр Хара.

Наразі, за словами експерта, не помітно дієвих кроків, які б свідчили, що ЄС усвідомив усю небезпеку і серйозно готується до можливого протистояння на європейському континенті. "Стратегічна автономія" –це точно не альтернатива американський безпековій парасольці, тим більше у найближчій перспективі. А тим часом, Росія активно готується до такого сценарію. Посилення військового компоненту на західному напрямі, мілітаризація Криму та розробка наземних пускових установок для заборонених РСМД ракет, які становлять загрозу передусім європейцям – тому красномовне підтвердження. Вже сьогодні з окупованого Севастополя неочікувано "Калібр" може долетіти аж до Лондона. Год і й казати про ближчі цілі бодай і друзів Путіна, але членів НАТО.

Нагадаємо, 17 грудня Генеральна Асамблея ООН прийняла запропоновану Україною резолюцію про проблему мілітаризації Росією Криму та акваторій Азовського та Чорного морів. За документ проголосували 66 країн, проти – 19, 72 утрималися. Серед 19 держав, які голосували проти, – Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Куба, КНДР, Іран, Лаос, М’янма, Нікарагуа, Росія, Сербія, Південний Судан, Судан, Сирія, Узбекистан, Венесуела та Зімбабве. У Кремлі з резолюцією не згодні – кажуть, що шкодують про ухвалення цього документу.

У ЄС, зокрема глава МЗС Польщі Яцек Чапутович і глава МЗС Фінляндії Тімо Сойні вважають ревізіоністську політику Росії однією із загроз для світової безпеки.

Що сталось у Керченській протоці?25 листопада у Керченській протоці прикордонний корабель Росії протаранив рейдовий буксир українських військових. Відомо, що 2 українських військових малих броньованих артилерійських катери та рейдовий буксир переходили планово та відповідно до міжнародних норм з порту Одеси до порту в Маріуполі.

Проте в Росії заявили, що українські військові кораблі нібито неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і продовжили рух до Керченської протоки.Група українських кораблів продовжила свій шлях до Маріуполя. Проте під час виходу з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях, внаслідок чого 6 українських військових моряків зазнали поранень. Також Росія захопила 2 українських судна та взяла в полон 24 українських моряків, яких згодом арештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО.

Після цього Україна ввела у 10-и областях воєнний стан до 26 грудня. Окрім того, 30 листопада Україна заборонила в’їзд на свою територію чоловікам-громадянам Росії у віці 16-60 років.

Росія також вже не перший місяць блокує в Азовському морі іноземні судна, що прямували до українських портів. Через це українська економіка зазнає чималих збитків.