В нашій державі склалась несправедлива традиція – урізати бюджет науковцям, освітянам й працівникам культури. Через поширення COVID-19 Україна змушена була переглянути розподіл коштів у 2020 році. Найбільше забрали в Міністерства культури – 7,8 млд гривень. Про це йшлося на сайті 24 каналу.

Читати більше про це тут Культура на карантині: якої підтримки від держави очікувати митцям

Кандидатура Ткаченка

1 червня стало відомо, що фракція "Слуги народу" одностайно підтримує Олександра Ткаченка на посаду міністра культури. Про це написав у своєму Telegram-каналі нардеп Олександр Качура, який є головним юристом у Володимира Зеленського.

Олександр Ткаченко / Фото з його сторінки у Facebook

У кінці листопада 2019 року Олександр Ткаченко презентував разом з Міністерством культури чернетку закону про медіа, в ній піднімалися питання реєстрації та оподаткування ЗМІ, питання незалежності редакції від власника ресурсу і врегулювання блогерів. Наразі проект закону проходить доопрацювання.

Також нардеп пропонував переглянути закон про мову, який, за його переконанням, створив в суспільстві багато ризиків.

Ткаченко також є співавтором законопроекту про державну підтримку сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу. Метою проекту закону зокрема є зменшення податкового навантаження на ці галузі.

"Сподіваюсь, спільними зусиллями колег з парламенту, з якими я працюю вже рік, ми зможемо зрушити справу щодо допомоги і культурі і креативним індустріям більш ефективними темпами. У тому числі і стосовно виділення додаткових коштів, які були зрізані під час секвестру бюджету", — заявив Ткаченко після рішення колег по фракції, передає 24 канал.

За його словами, серед викликів:

  • прийняття важливих законів (наприклад, №3377 — щодо підтримки культури і креативних індустрій);

  • виділення коштів (щоб підтримати індустрію, яка зараз заходиться в надзвичайно тривожному стані з огляду на кризу, викликану коронавірусом).

Світлана Фоменко

Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що розглядають на цю посаду й Світлану Фоменко, яка виконує обов’язки міністра.

На сьогоднішній день заступники міністрів, які виконують обов'язки, роблять це досить ефективно. У них теж є перспективи, ми на них теж дивимося як на кандидатів, які можуть стати міністрами,
– сказав Шмигаль в інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна.

Що відомо про Світлану Фоменко? Їй 43 роки. До призначення у Міністерство культури довгий час працювала у Київській міській державній адміністрації. У 2014 році почала працювати у Кабміні, ставши заступницею міністра культури з питань європейської інтеграції. З 2015 року була помічницею-консультанткою народного депутата Віктора Єленського (Народний Фронт). З квітня 2016 року стала першою заступницею міністра культури України.

В родини Світлани Фоменко є нерухомість у Києві та області (квартири, дача й земля), два автомобілі й заощадження – детально читайте тут.

Світлана Фоменко / фото: mkms.gov.ua

Як шукали кандидатів?

Шмигаль зауважив, що достойних людей в країні достатньо, але мало хто хоче братися за роботу в міністерстві.

Є люди, які бояться, кажуть: я не самогубець, аби у кризу брати на себе таку відповідальність,
– повідомив про мотиви відмов прем’єр-міністр.

Тим не менш Кабмін продовжує пошуки. Серед ймовірних кандидатів – митці й політики. На сайті Лівий берег нещодавно опублікували список імен.

За даними сайту, на пост міністра культури, серед інших, розглядали ключових менеджерів в сфері: Юлію Синькевич (генпродюсер Одеського кінофестивалю), Володимира Шейка (гендиректор Українського інституту), Івана Козленка (гендиректор Центру Довженка), Лілію Млінаріч (засновниця фестивалю Jazz Коктебель), Павла Гудімова (власник Я Галерея).

Щоправда, два кандидати з цього списку (Шейко та Козленко) доволі різко критикують уряд, зокрема й через ситуацію з Національним центром Олександра Довженка, який повідомив про свою неплатоспроможність.

Зокрема Володимир Шейко пише, що в Україні нульова культурна політика. Він звинувачує державу у тому, що сталось з Довженко-Центром.

Скандали навколо посади

Якщо конкретно, то у Довженко-Центрі звинувачують керівництво Держкіно у саботажі – там начебто подали в Мінфін занижені цифри фінансування центру.

Інший скандал, навколо музею Івана Гончара, призвів до ініціативи призначити на посаду міністра культури директора музею – Петра Гончара (рідний небіж та прийомний син Івана Гончара).

Відповідну петицію зареєстрували на сайті президента України.

Зазначається, що під час штурму музею спецназом ДБР Петро Гончар продемонстрував якості сильного, сміливого та принципового керівника, готового відстоювати як законність, так і інтереси української культури.

Петиція виглядає своєрідним "тролінгом". Втім, вона ще не встигла набрати потрібну кількість голосів, як Петро Гончар відмовився від такої "пропозиції". Про це повідомили на сторінці музею у Facebook.

Нагадаємо, що 26 травня у київському музеї Івана Гончара слідчі Державного бюро розслідувань проводили обшуки з метою вилучення картин, які закладу подарував екс-президент Петро Порошенко.

А колишній нардеп Євген Рибчинський повідомив, що на пост міністра культури України збираються призначити актора, який грав у серіалі "Слуга народу" главу адміністрації Василя Голобородька – Станіслава Боклана.

Ще у березні в ЗМІ з’явилась інформація, що міністерство культури може очолити Світлана Долеско – очільниця центру української культури і мистецтва, який вона сама ж і заснувала ще у 2005 році.

Хто був міністром культури раніше? Останній міністр – Володимир Бородянський. Він очолював Міністерство культури, молоді і спорту й після його розділення відмовився очолити мінкульт. А до нього на цій посаді працював п’ять років з перервою актор й "голос Майдану" Євген Нищук. У свій час Мінкульт очолювали артистка Оксана Білозір та актор Богдан Ступка.