Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер вирушив до Вашингтону на зустріч із президентом США Дональдом Трампом. Обговорять американо-європейську торговельну війну, яка розгорілася на початку цього року.

Читайте також: Міністри фінансів "Великої двадцятки" назвали головні загрози для світової економіки

У червні адміністрація Трампа запровадила мито на іноземну сталь у розмірі 25% та на алюміній у 10%. У Білому домі переконані, що іноземці демпінгують ціни на метал, тож американські підприємства працюють у збиток. Та й взагалі, США продає за кордон товарів менше, ніж імпортує. А це вже загроза національній безпеці.

Введенню мита передували майже півроку переговорів та погроз з боку країн експортерів. У результаті, США зробили виключення для Канади та Мексики. А от ЄС і Китай вимушені були запровадити дзеркальні санкції. Зокрема, ввели відповідні тарифи на американські бренди: як бурбон-віскі, арахісове масло, бобові культури, джинси та мотоцикли.

Читайте також: Євросоюз запровадив величезне мито на українську металургію

Вибір галузей для контр-санкцій не випадковий. Більшість підприємств, які стали заручниками торговельної війни, розташовані у тих регіонах США, де Трамп виграв на президентських виборах. А експорт соєвих бобів приносив американцям 15 мільярдів доларів на рік. Відповіддю американців може бути ведення 20 % мита на автомобілі та запчастини із ЄС та на високі технології і робототехніку із Китаю.

Тож у Євсросоюзі сподіваються, що Юнкеру вдасться заспокоїти експресивного президента США. Якщо ж ні, то подовжать перелік американських товарів у своєму санкційному списку. До слова, Трамп ще у 1980-х висловлювався проти торговельного дефіциту США.

Спинити президента США у цій війні зможуть хіба самі американці та місцевий бізнес. Американські будівельні компанії та виробники техніки уже підвищили вартість кінцевої продукції і готові переносити виробництво до інших країн. Оскільки після введення мита, внутрішні металурги підняли ціни на сталь та алюміній на 36%.

До того ж не забаряться втрати від чорного ринку, наприклад, Мексика чи Аргентина можуть ввозити в США китайський метал під виглядом свого, тож Китайці зароблятимуть в обхід мита. Українські металурги також потрапили під митну політику США. За останні 3 роки ми експортували металу на 150 мільйонів доларів на рік. Це близько 25% усього експорту України.

Wе для нас матеріально. З іншого боку, для США, це не матеріально. Тому що для них це менше 1% імпорту зі всього світу. Для них треба в контексті їхньої глобальної політики мати хорошу причину, щоб виключити нашу металургію,
– сказала заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Наталя Микольська.

Тож тепер український уряд шукає, що б запропонувати американцям натомість. Поки пропозицій не озвучують.