Тоді угрупування українських військових біля кордону градами накрили з території сусідньої країни. Було 36 загиблих та дуже багато поранених.
Читайте також: На сторожі інформаційної безпеки: як на фронті працює військове радіо "Армія fm"
В 2014 році українська армія звільняла місто за містом і вже вийшла майже на кордон, щоб його перекрити. Вони були готові звільнити українську територію, як раптом, на ранок 11 липня з території Росії почали бити гради.
Очікували, що ми будемо воювати з незаконними збройними формуваннями, а не з сусідньою державою, яка просто через кордон нас розстріляла,
– згадав офіцер королівської бригади ЗСУ Руслан Нагай.
Міжнародна спільнота волонтерів розслідувачів з Bellingcat у 2018 році зробила аналіз на основі фотографій з Google карт, де чітко видно, що влітку 2014 року по українській армії біля кордону стріляли саме з території Росії. Окупанти розуміли, втративши кордон, вони швидко програють.
Стріляли з території Росії
"Ми зібрали тисячі й тисячі зображень воронок по знімках. Ми прорахували траектрорію з різних точок ведення вогню від цих воронок і всі вони ведуть до Росії", – сказав аналітик групи Bellingcat Арік Толер.
Всього росіяни за цей період, за аналізом журналістів, били зі своєю території півтора десятка разів. Випустили по табору української армії два повних заряди з граду, а це 80 ракет, та потім добивали артилерією та мінометами наших військових. Від позицій української армії залишилось згарище – спалена техніка, рештки бліндажів та дуже багато поранених і вбитих.
Згарище після обстрілів
Згарище після обстрілів
Офіційно Україна тоді втратила 30 українських армійців та шість прикордонників. Для бійців 24 бригади війна ділиться на до 11 липня 2014 року і після. Тому що це був перший пекельний бій армійців, коли вони зрозуміли – з яким ворогом мають справу.
Про трагедію біля Зеленопілля говорять, можливо, менше, ніж про Іловайськ чи Дебальцево, але саме там, в липні 2014, почалась пряма агресія російської регулярної армії. В Миколаєві родичі та побратими загиблих зібрались вшанувати полеглих героїв.
Росія, звичайно, не визнає своєї провини. Проте військові злочини не мають терміну давності. І за все доведеться відповідати.