Експерти констатують, що ця кампанія, не дивлячись на відсутність серйозних ексцесів, була дуже брудною і сповненою всілякими маніпуляціями. Але найголовніший контур, що проявився в ході нинішніх виборів – суспільний розкол. Люди лаються в соцмережах, на роботі, на кухнях, тому що одні вважають одного з кандидатів "дебілом", інші другого – "казнокрадом". Наскільки сильна тріщина в суспільній свідомості і як її усунути, – запитали ми в Сергія Максименка, директора Інституту психології.
Директор Інституту психології Сергій Максименко
Читайте також: Дебати між Зеленським та Порошенком: що відомо
Сергію Дмитровичу, як ви оцінюєте психологічний стан cуспільства в виборчому контексті?
Перше. Сама по собі виборча архітектоніка відбувалася не дуже психологічно чесно, оскільки відбувався захист не програм і концепцій, які засвідчують позицію представника тієї чи іншої партії чи кандидата в президенти. Мали місце брудні напади одного кандидата на іншого і ці взаємні напади, брудні технології привели суспільство у стан когнітивного дисонансу.
Друге і ключове. Суспільство розділилося на певні порціальні сегменти, коли кожен думає з позиції того, що пропонує його кандидат. Але проблема в тому, що вони пропонували не програму, не дію, а якщо чесно і відверто сказати, просто акцентували увагу на недоліках опонента. Ось це вам і є психологічна ситуація, коли виборець в стані вибору. Зараз відбувається так: хто більше на кого вилив бруду, той має більше балів.
Чимало піар-мішури було навколо здачі аналізів кандидатами в президенти. Це потрібно було робити?
У нас кожен держслужбовець, директор чи ректор інституту проходить психіатричну експертизу, і йому дають ту чи іншу довідку. Я вважаю, що це є нормальний атрибут ставлення суб'єкта, який висуває себе на певну посаду до суспільства. Він повинен пройти психологічну і психіатричну експертизу, а також експертизу на наявність вад, що стосуються вживання наркотиків, алкоголю і так далі. Це психологічно виправдано, адже є задоволення суспільства тим, що здорова, правильна, красива, добра, чесна, відверта людина претендує на головний пост країни.
Чи погоджуєтеся ви з тезою деяких політологів, які кажуть, що підтримка Зеленського – це голосування "проти всіх"?
Тут все залежить, яким чином була організована архітектоніка, що засвідчує впливи, які активно застосовуються. З одного боку, йдуть чисто маніпулятивні впливи, з іншого – потрібно не обережно ставитися до людей, а навпаки – висвітлювати всі непрозорі та негативні якості (але висвітлювати прозоро). І тоді на арену виступає ось ця несвідомо усвідомлювана річ, яка називається впливом, навіюванням на підсвідомість людини.
Наскільки коректною загалом була президентська виборча кампанія-2019 в регіональному зрізі?
Розумієте, регіони уособлюють в собі історичний генотип, це дуже важливо. Регіони, які ближче до Сходу, відображають ті інформаційні впливи, які на них відбуваються. А взагалі – ділити Україну на регіони неправомірно з морально-етичних позицій. Наш народ, який завжди відстоював свої кордони і любить Вітчизну, який висвітлює, як у краплі роси, усю свою сердечність і доброзичливість, заслуговує на шанобливе ставлення. І навіть коли не було державності, народ завжди був на передньому плані і говорив: "Моя хата з краю, я першим ворогів зустрічаю". В цьому сутність українського народу, який не можна ділити на Схід і Захід, Південь чи Північ. Наш народ єдиний, і це має бути дзеркалом нашого мистецтва ставлення до людей.
Наразі ми спостерігаємо за дебатами навколо дебатів. Наскільки ймовірні дебати кандидатів можуть змінити виборчу мапу?
В даному випадку саме по собі нагнітання ситуації, надання їй емоційних забарвлень психологічно привертає увагу людей. Дебати з одного боку, окрилені якимось міфічним ореолом, а з іншого – заземленим змістом. Мені видається, що накал пристрастей навколо цього питання з обох сторін непотрібний. Нам треба зберегти остов держави – остов мудрості, остов ніжної української нації, яка любила, любить і буде любити всі народи. Але здійснюючи свій вибір ми маємо пам'ятати, що розум є господарем почуттів.
Читайте також: Кадри, як карти: чому президент призначив у РНБО саме військового