Імпортна криза

У травні понад 15 тисяч підприємців вимагали відставки Гетманцева з посади голови парламентського комітету, але в результаті він таки примудрився зберегти свою посаду.

Радимо Яка манія підштовхнула Путіна поцупити Крим

Втім, друге питання, про яке ми напишемо, куди гостріше. Йдеться про постанову Кабміну №153 від 24 лютого, яка регулює перелік товарів критичного імпорту. Що це таке?

З одного боку, критичний імпорт є інструментом НБУ та Кабміну, щоб стримувати відтік валюти з країни та досягти стабільності гривні.

З іншого боку, це досить сильне обмеження для бізнесу, який скаржиться, що не може сплатити та завезти низку товарів. Навіть тих, що були передплачені до війни.

Плюс обійти заборону офіційної безготівкової оплати можна через оплату готівкою. Це одразу створює попит на валюту, як і на інші специфічні послуги з обходу обмежень.

У постанову про критичний імпорт зміни вносили вже 18 разів, і тепер список товарів, які можуть ввозитися офіційно, становить понад 1 200 позицій.

Питань більше, ніж відповідей

Але навіть у цьому списку залишилося безліч дуже дивних обмежень. Наведу два конкретні приклади.

Наприклад, 3 травня внесли зміни, які виключили з переліку товарів лист оцинкований та фарбований для виробництва сендвіч-панелей та профлиста. В Україну тепер може завозитись лише неоцинкований лист.

Початкова ідея обмеження полягала в тому, що в Україні є виробництва, які можуть оцинковуватись, але малою кількістю цинку. Проте для промислових будівель цинку потрібно щонайменше 200 грамів на квадратний метр.

Про важливе Що буде наступної зими з опаленням

При цьому в постанові про критичний імпорт як і раніше дозволено імпорт готових сендвіч-панелей, що виглядає вкрай дивно. Адже в Україні безліч підприємств із виготовлення сендвіч-панелей, які зараз простоюють.

Ще одна проблема. У постанові дозволено імпорт мінеральної вати, в той час, як українські виробництва не мають замовлень всередині країни.

Чи варто скасовувати критичний імпорт? Чесно сказати, логіка іноді наявності чи відсутності товару в переліку дуже загадкова. Але, головне – у списку вже є 90% від нашого стандартного імпорту, тому стабілізаційну функцію цей список не виконує.

На мою думку, уряду було б логічніше скасувати перелік зовсім. Або більш ретельно працювати з кожною товарною позицією та в оперативному режимі вносити зміни за тими видами продукції, якої справді потребують українські виробники, яка потрібна їм на відновлення виробництва.

Питання це насамперед стосується першої віцепрем'єрки – міністерки економіки Юлії Свириденко та команди її радників. Їм просто потрібно працювати швидше та чіткіше. Нинішні часи вимагають набагато більшої оперативності в економічних питаннях.

Актуальне – як українські банки оговтуються від воєнного шоку: дивіться відео