У нашому матеріалі ми розповімо вам про найважливіші події Української Незалежності в період 2006 – 2021 років. Раніше ми вже розповідали вам про головні події періоду 1991 – 2005 років.

Варто побачити 30 років Незалежності України у фото: як це було

2006: початок епохи Януковича

26 березня 2016 року в Україні відбулися чергові парламентські вибори. Хоча коаліція "Блоку Юлії Тимошенка", "Нашої України" й "Соціалістичної партії" після Помаранчевої революції очікували впевненої перемоги, результати виборів стали для них певним ударом.

А підсумки голосування були такими:

  • "Партія регіонів" – 32%,
  • "Блок Юлії Тимошенко" – 23,3%,
  • "Наша Україна" – 14%,
  • "Соціалістична партія" – 5,69%,
  • "Комуністична партія" – 3,6%.

Після побитих глечиків між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко 4 парламентські фракції – усі, крім "БЮТ" – 3 серпня підписали універсал національної єдності. Наступного дня Віктор Янукович став новим прем'єр-міністром України.

2007: вибух на шахті Засядька

Ще один рік, який запам'ятався передовсім трагічною подією. Тоді в самісінькому Донецьку стався вибух метану на шахті імені Засядька. Внаслідок вибуху загинув 101 гірник. Ще понад 350 змогли живими дістати з-під землі, але понад 50 з них постраждали.

Згодом вибухи продовжилися й під час ліквідації наслідків трагедії. Тоді загинули ще 5 рятувальників, а пласт шахти згодом вирішили затопити й закрити.

Були в тому році й ще одні парламентські вибори, але результат на них був практично таким самим, як і роком раніше. "БЮТ" і "Наша Україна – Народна самооборона" створили нову коаліцію. Після цього Юлія Тимошенко знову стала прем'єркою, а її однопартієць Арсеній Яценюк – головою Верховної Ради.

Цікаво Мандрівка у минуле: як виглядали українські будинки 200 років тому

2008: непевність НАТО й тривожні сигнали з Росії

Саме цього року Україна покладала найбільші надії на приєднання до Північноатлантичного альянсу. Тоді на початку квітня відбувався Бухарестський саміт, який згодом охрестили "самітом великих надій і великих скандалів".

Україна й Грузія очікували приєднання до програми Плану дій щодо членства в НАТО. Водночас члени Альянсу відбулися звичайною декларацією: "Україна та Грузія колись обов’язково стануть членами НАТО".

Російські видання тоді писали, що причиною для цього стала заява Володимира Путіна, яку той виголосив Джорджу Бушу. Російський президент буцімто пригрозив американському окупувати південь і схід України, якщо та стане членом НАТО.

Вже в серпні під мовчазну "згоду" Альянсу Росія вторглася на територію Грузії та окупувала Абхазію й Південну Осетію. Багато міжнародних експертів тоді в один голос стверджували: наступною буде Україна.

2009: Шахтар – володар останнього кубка УЄФА

Мабуть, ще багато років уболівальники називатимуть саме 2009 рік найяскравішим для українського футболу. Тоді одразу 3 клуби змагалися за кубок УЄФА, а їхні шляхи перетнулися в плей-офф турніру.

Спершу на стадії 1/8 фіналу зустрілися київське Динамо й харківський Металіст. За правилом виїзного голу з загальним рахунком зустрічей 3:3 перемогу святкувала столична команда, вона й пройшла в наступний раунд.

Паралельним шляхом рухався й донецький Шахтар. Тож цілком імовірним варіантом було, що у фіналі могли зустрітися дві українські команди. Та жереб звів їх на стадії півфіналу. Натомість у паралельному матчі зустрічалися дві команди з Німеччини – Вердер і Гамбург.

До слова Від Шевченка до Зінченка: українські футболісти, які підкорили світ

В українському протистоянні Шахтар переміг Динамо з загальним рахунком 3:2, а от Вердер вибив Гамбург за правилом все того ж виїзного голу – 3:3 за сумою зустрічей.

У фінальному протистоянні Шахтар виборов перемогу зусиллями Жадсона й Луїса Адріано та став володарем останнього кубка УЄФА.

До слова, вже через 3 місяці в Донецьку офіційно відкрили стадіон елітного класу "Донбас Арену", який протягом наступних майже 5 років був домашньою ареною для "гірників".


"Гірники" святкують перемогу в кубку УЄФА / Фото ФК Шахтар

2010: остаточний прихід Віктора Януковича до влади

Вже на початку 2010 року відбулися чергові президентські вибори. У другий тур пройшли Віктор Янукович і Юлія Тимошенко, та вже в другому турі перемогу здобув лідер "Партії регіонів" – 49% проти 45,5% голосів.

Менш як за місяць Юлію Тимошенко відправили у відставку з посади прем'єр-міністра. Новим очільником уряду став Микола Азаров. Наприкінці року в Україні пройшли ще й місцеві вибори, де перемогу, а заодно й фактично тотальну владу в Україні здобула "Партія регіонів".

Десь між цим вписалися сумнозвісні Харківські угоди – договір, який дозволив російському Чорноморському флоту залишитися в Севастополі до 2042 року й фактично став передумовою для окупації Росією українського Криму.

2011: ув'язнення Юлії Тимошенко

Прихід до влади Віктора Януковича одразу ж відзначився тюремним ув'язненням його головної політичної опонентки Юлії Тимошенко. Саме вона нав'язала президенту конкуренцію на останніх виборах.

Причина – газовий контракт з Росією, який, на думку суду, завдав держконцерну "Нафтогаз" багатомільярдних збитків.

Юлію Тимошенко арештували 5 серпня в Печерському райсуді Києва, а всього за 2 місяці політикиня отримала вирок суду – 7 років ув'язнення, заборона протягом 3 років обіймати державні посади й компенсація "Нафтогазу" 1,5 мільярда гривень, що на той час становило майже 200 мільйонів доларів.

Західні країни з таким рішенням не погоджувалися й називали вирок суду політичною розправою над опонентами. До слова, на початку 2012 року свій вирок отримає й соратник Тимошенко Юрій Луценко – 4 роки колонії з конфіскацією майна.


Юлія Тимошенко показала побої в колонії / Фото "Українська правда"

2012: Євро-2012

Однією з найяскравіших подій часів Незалежності України стало велике європейське футбольне свято. Україна й Польща спільно прийняли європейський форум – вперше в історії для обох держав.

Хоча обидві країни-господарки не пройшли навіть у раунд плей-офф, та гостинність України й Польщі на довго запам'яталася десяткам тисяч європейських уболівальників.

В Україні футбольне свято прийняли 4 міста:

  • Київ – стадіон НСК "Олімпійський",
  • Харків – ОСК "Металіст",
  • Львів – "Арена Львів",
  • Донецьк – "Донбас Арена".

Виконання гімну на матчі Україна – Франція в Донецьку: дивіться відео

2013: початок Революції Гідності

Якщо українці закрили очі на ув'язнення політичних опонентів Віктора Януковича, а про корупцію у владі згадували переважно в розмовах за столом, то наприкінці 2013 року відбулась подія, яка не залишила байдужим практичного нікого.

Після відмови Віктора Януковича підписувати угоду про асоціацію декілька десятків студентів вийшли на Майдан Незалежності з протестом. Ця акція могла так і залишитись незначною, якби не силовий розгін, який відбувся в ніч на 30 листопада.

Після цього розпочалась багатомільйонна Революція Гідності – як у Києві, так і в кожному місті й містечку України. У відповідь режим Януковича застосував силу, і вже до кінця 2013 року був перший загиблий під час масових протестів – Павло Мазуренко помер 22 грудня після жорстокого побиття 4 чоловіками у формі "Беркуту".

Згодом загиблих на Майдані охрестять Небесною Сотнею.

Новий рік на Майдані Незалежності під час Революції Гідності: дивіться відео

2014: перемога Революції та агресія Росії

Масові демонстрації тривали в Україні ще протягом січня – лютого 2014 року. Нові жертви були 22 січня – тоді "правоохоронці" застрелили Сергія Нігояна просто на Майдані й білоруса Михайла Жизневського біля стадіону "Динамо".

Та найкривавіші події припали на 19 – 22 лютого. Тоді протягом всього чотирьох днів "Беркут" і "тітушки" вбили майже сотню людей. Після цього Віктор Янукович самоусунувся від влади й утік до Росії.

Влада перейшла до лідерів Революції Гідності. Здавалося б, Майдан переміг. Та ніколи не можна розслаблятися, коли поряд є "старший брат". Скориставшись фактичною відсутністю влади в Україні, Росія почала своє вторгнення на нашу територію.

Спершу була незаконна анексія українського Криму, а згодом – початок бойових дій на Донбасі. На той час армії в Україні фактично не було, тож на захист держави стали добровольці, які не дозволили російській агресії розширитись далі за межі Криму й Донбасу.

Цікаво Найкращі українські актори часів Незалежності, які вражають екранною грою

Після окупації Криму протягом лютого – березня 2014 року вже 12 квітня бойовики Гіркіна захопили Слов'янськ – перше місто на материковій частині України. Наступного ж дня в Україні розпочалась Антитерористична операція.

Бойові дії до кінця року так і не завершилися, а українці в різних куточках держави щоденно прощалися з десятками своїх захисників, які загинули, захищаючи Україну.

На тлі війни в Україні відбулася й зміна влади шляхом виборів. Петро Порошенко лише вдруге в історії здобув перемогу в першому турі виборів (54,7% голосів) і став президентом.

Крім того, після парламентських виборів у Раді сформувалась нова коаліція за участі "Народного фронту", "Блоку Петра Порошенка", "Самопомочі", "Батьківщини" й "Радикальної партії". Втім, вже через рік фракції почали вихід з коаліції.

Початок звільнення Маріуполя, БТР 72-ої ОМБр прориває барикаду: дивіться відео

2015: ДАП, Маріуполь і, як наслідок, "Мінськ-2"

На початку 2015 року бойові дії на Сході України лише загострювалися. Після 242 днів оборони українські воїни 22 січня залишили Донецький аеропорт – той вже був повністю зруйнований і непридатний для використання агресором.

Подвиг захисників ДАПу згадуватимуть ще багато років, а їх самих називатимуть кіборгами. Мовляв, хлопці змогли витримати те, чого не витримав навіть бетон.

Через 2 дні після цього бойовики з "Градів" обстріляли житлові квартали Маріуполя. Тоді загинули 30 цивільних, а ще близько сотні отримали поранення.

Всього за декілька днів Верховна Рада офіційно визнала Росію країною-агресоркою, а "ДНР" і "ЛНР" – терористичними організаціями.

Всередині лютого в Мінську відбулася вже чергова зустріч "нормандської четвірки". Після багатогодинних переговорів під ранок був підписаний комплекс щодо виконання Мінських угод – так званий "Мінськ-2".

Він передбачав зокрема й оголошення перемир'я. Та бойовики на це не зважали й продовжили наступ у напрямках Маріуполя й Дебальцевого. Через натиск противника українським військам довелося покинути Дебальцеве. Тоді в "котлі" загинули 179 українських бійців.


Карта АТО в період 2014 – 2015 років / Інфографіка Роман Днепр

2016: Кропивницький, Дніпро і вбивство Шеремета

У 2016 році в Україні саме набирала обертів декомунізація. Верховна Рада змінила назви одразу двох обласних центрів, один з яких є одним з найбільших міст України.

Так, Кіровоград, який був названий на честь Сергія Кірова, став Кропивницьким, а Дніпропетровськ, названий на честь Григорія Петровського, став Дніпром.

Ще однією важливою подією того року було вбивство в центрі Києва білоруського журналіста Павла Шеремета. Йому під автівку заклали вибухівку.

Хоча в розпал російсько-української війни російські спецслужби активно діяли в Україні й схожі вбивства не були рідкістю, ця історія ще матиме своє відлуння через 3 роки й залишить важливий слід в українській історії.

Варто побачити Як змінився Дніпро за роки Незалежності України: добірка фото та фактів

2017: довгоочікуваний безвіз

Хоча останні роки асоціювалися передовсім з трагічними подіями, 2017-ий запам'ятався доволі радісною подією. 6 квітня Європейський парламент проголосував запровадження безвізового режиму для громадян України.

Він остаточно почав діяти з 11 червня того ж року. Українці змогли без віз подорожувати до країн Європейського Союзу на термін до 180 днів протягом року й не більше як 90 днів протягом однієї поїздки.

2018: агресія Росії в Керченській протоці

Як і в попередні роки, Росія все ніяк не дозволяла забути про себе. Агресивна сусідка продовжувала бойові дії на Сході України. Та справді найгучнішою подією року став напад на кораблі ВМС України в Керченській протоці.

Тоді російські судна протаранили й захопили українські артилерійські катери "Нікополь" і "Бердянськ", а також буксир "Яни-Капу". Крім того, російські військові захопили в полон 24 українських військових моряків.

Після цього Рада нацбезпеки й оборони України зібралася на екстрене нічне засідання. Це був один з небагатьох випадків, коли воно було відкритим і транслювалося онлайн.

На засіданні президент Петро Пророшенко підтримав пропозицію ввести воєнний стан у 10 областях терміном на 30 днів. Наступного ж дня пропозицію підтримала Верховна Рада України.

Українських моряків, а згодом і судна, повернуть додому наступного року – вже за участі нового президента України.

Інцидент у Керченській протоці / Інфографіка 24 каналу

2019: Томос і чергова зміна влади

Наступний рік почався з радісної події – Вселенський патріарх Варфоломій підписав і передав митрополиту Епіфанію Томос про автокефалію Православної церкви України.

Наступного ж дня, 7 січня, Томос доставили в Україну. Його розмістили в Софіївському соборі Києва.

Ще одна радісна подія трапилася ще до кінця січня – Оболонський райсуд Києва виніс вирок експрезиденту-втікачу Віктору Януковичу. За державну зраду його засудили до 13 років ув'язнення. Однією з підстав був його лист до президента Росії Володимира Путіна з проханням ввести війська на територію України у 2014 році.

Та, безсумнівно, головною подією того року стала кардинальна зміна влади в Україні. Спершу новим президентом став Володимир Зеленський, який у другому турі виборів здолав свого попередника – 73% проти 24%.

Під час своєї інавгурації 20 травня він оголосив про розпуск парламенту й позачергові парламентські вибори. Ті відбулися 21 липня, а за їхніми підсумками пропрезидентська "Слуга народу" отримала 43% голосів і монобільшість у Верховній Раді.

Також до парламенту пройшли:

  • "Опозиційна платформа – За життя" – 13,05%,
  • "Батьківщина" – 8,18%,
  • "Європейська Солідарність" – 8,1%,
  • "Голос" – 5,82%.


Інавгурація Володимира Зеленського / Фото Офісу Президента України

2020: пандемія коронавірусу

Черговий рік незалежності вже вкотре почався з трагічних подій. Поки православний світ святкував Різдво, 8 січня з самого ранку під іранським Тегераном розбився український літак авіакомпанії МАУ Boeing-737. Усі 167 пасажирів і 9 членів екіпажу загинули.

Згодом з'ясувалося, що літак був збитий ракетами. Як стверджує влада Ірану, це сталося випадково – спрацювала система протиповітряної оборони.

Не встигла Україна оговтатися від важкої трагедії, як вже в усьому світі активно почали вивчати нові слова. Серед них – "пандемія", "локдаун" і Covid-19.

Хоча спершу здавалося, що це все десь далеко – у Китаї, та вже наприкінці лютого – на початку березня хвороба дісталася й Європи й увесь світ почав закриватися на карантин.

Тож весна 2020 року запам'яталася передовсім чотирма стінами, непереборним бажанням вийти на вулицю та безвихіддю. Після послаблення карантину наприкінці травня до кінця року й увесь наступний нас чекали чергові спалахи хвороби з постійними поновленнями жорсткого карантину.

2021: Україні – 30

Нинішній рік ще не закінчився, та вже зараз очевидно, що головною подією року стане ювілей нашої держави. 24 серпня 2021 року вона святкує власне 30-ліття.

У Києві й інших містах держави заплановані яскраві святкові заходи. У столиці зокрема пройде військовий парад, а на святкування прибули десятки високопоставлених іноземних гостей.