Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Українські "смоги" і забруднене повітря: що нас врятує

      874
      Як Україні боротись за чисте повітря
      Як Україні боротись за чисте повітря / 24 Канал

      Для мешканців Києва та великих міст таке явище як смог – не новинка. Здебільшого компетентні органи заспокоюють паніку заявами про те, що це "атмосферні явища в межах норми". Однак науковці констатують: це не завжди так. І забруднене повітря у сучасній Україні – "доля" не лише великих міст, а навіть і окремих сільських місцевостей.

      Згідно з дослідженнями аналітиків центру CEDOS (які саме займаються відстоюванням принципів "справедливого міста", в тому числі – права на чисте повітря), концентрація шкідливих речовин у повітрі перевищує допустимі норми не лише тоді, коли видно смог, а ледве не щодня. Про такі самі речовини у сільській місцевості, де функціонують, наприклад, великі об'єкти тваринництва – взагалі нічого невідомо.

      Всесвітня організація охорони здоров'я зробила висновок, що від забруднення атмосферного повітря щорічно у світі стається близько 4 мільйонів передчасних смертей. У ЄС, наприклад, така смертність від твердих часток ТЧ 2.5 оцінювалася у майже 500 тисяч осіб, у Китаї у 2015 році аналогічний показний сягнув 1,1 мільйона. А от в Україні концентрацію цих небезпечних часток взагалі не моніторять.

      Що не так з моніторингом забруднення повітря

      Український Гідрометцентр нині – основне відомство у системі моніторингу якості атмосферного повітря. У 2016 році його мережа поширювалася на 39 міст зі 129 постами, де здійснювався відбір проб. У Києві, зокрема, є 16 постів спостереження, де ведуть контроль 20 забрудників. Однак наша нормативно-правова база безнадійно стара і стандартам ЄС відповідає лише частково.

      Основні проблеми в наступному: не проводиться моніторинг завислих частинок на ТЧ10 та ТЧ2.5 та низки агресивних забрудників (озон, бензен, миш'як, ртуть); методи вимірювання концентрацій не відповідають вимогам директив ЄС; відсутня належна система управління якістю атмосферного повітря та інформування населення.

      Чому контроль забруднення повітря пасе задніх

      Щоб повітря стало чисте, потрібно спершу зрозуміти – чим і наскільки воно забруднене. А саме така інформація у нас шкутильгає. Директор Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського Олександр Косовець під час дискусії з аналітиками CEDOS розповів, що "не Гідрометцентром єдиним", і що їхня обсерваторія також веде спостереження за забрудненням повітря, зокрема, у Києві має 16 постів для спостережень, і в кожному облцентрі є такі пости, а також у великих промислових містах. Всього в Україні таких було біля 130. Але усі ці відомості про кількість постів досить формальні, пояснив науковець, бо завдяки "реформам" попередньої влади служба гідрометеорології фактично ліквідована, і немає чиновників, які іноді не таке й зло, коли допомагають отримати гроші на переоснащення.

      Біда нашої служби і моніторингу довкілля в тому, що ми користуємося приладами, зробленими ще за радянських часів. На сьогодні державна підтримка умовна: заробітну плату дають, "а все інше – заробите",
      – розповів Косовець.

      При цьому 16 спостережних пунктів у Києві за європейськими нормами – навіть забагато. Але мало би вестись таке саме спостереження за довкіллям і у сільській місцевості. А його немає. "Ми звикли вважати, що в селі – дуже гарне довкілля. Але ті, хто має щастя мешкати десь поряд з великою свинофермою чи птахофабрикою – мають погане повітря. І цими питаннями у нас ніхто не опікується", – уточнив науковець.

      Україна попідписувала купу паперів, аби рухатися в напрямку Європи у плані моніторингу довкілля, але рухаємося ми туди тільки на папері,
      – констатував керівник обсерваторії.

      Отже, щоб система моніторингу довкілля працювала, потрібна підтримка держави. Простіше кажучи – фінансування. Нині у нас є програма гідрометеорологічного аналізу. Але окремої програми моніторингу довкілля – немає. Те, що роблять у цьому напрямі науковці обсерваторії, за словами Косовця, – "підпільна діяльність", адже на неї "відкушують" кошти від програми гідрометеорологічної діяльності.

      "Проблему забруднення довкілля не можна відірвати від вивчення метеорологічних процесів. Той смог, який ми часто бачимо, абсолютно пов'язаний зі зміною погодної обстановки. І завдяки тому, що у нас єдина з семи в Києві станція здійснює дворазове зондування атмосфери, згідно вимог Всесвітньої метеорологічної організації, ми маємо можливість фіксувати інверсії, що заважають забрудненому повітрю піднятися вгору і забруднити відносно чисті території", – пояснив Косовець.

      Смог Київ
      Смог у Києві – звичне явище

      Тому, переконаний науковець – Україні потрібно відновити орган влади, який би відповідав за гідрометеорологію і за моніторинг навколишнього середовища. Бо поки що моніторинг у відповідному міністерстві – паперовий.

      Ще одне джерело фінансування досліджень забруднення повітря – підтримка з місцевих бюджетів. А вона вкрай нерівномірна. Наприклад, Черкаси, Маріуполь, Чернівці на підтримку цієї мережі гроші виділяють, натомість офіційний Київ, попри стоси запитів, пропозицій, обґрунтувань, фінансування науковцям для контролю забруднення не дав.

      Київ – обіцяє виправитись

      Заступник керівника Управління екології та природних ресурсів Київської міської державної адміністрації Олександр Савченко підтвердив, що останнім часом фінансування на дослідження стану довкілля КМДА не виділяла, принаймні, останній рік. Але розповів, що екологічні проблеми у столичній владі розуміють, і Київська міська рада зараз розробляє перелік екологічних заходів, які планує фінасувати.

      Вже на наступний рік у проекті бюджету екологічного фонду ми запланували захід, щоб зробити обстеження по Києву, де встановити відповідні станції-аналізатори. Рішення ще не прийняте, але такий захід запланували. Там близько 1,4 мільйона гривень,
      – уточнив Савченко.

      Реалії і плани

      Завідувач лабораторії якості повітря ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. Олександра Марзєєва Національної академії медичних наук України" Олена Турос розповіла, що відповідно до надрукованих цього року матеріалів Всесвітньої організації охорони здоров'я, Україна посіла перше місце в антирейтингу країн по забрудненню повітря. Однак, за словами науковця, ці матеріали науковцям ВООЗ, до якої входить і сама Турос уже 10 років, не показували. А базується ця інформація на даних, отриманих у 2012 році з супутника з дистанційного зондування Землі стосовно Донецько-Придніпровського регіону.

      Усі мегаполіси, до яких належить і Київ, мають дуже забруднене повітря, так по всьому світу. Але у світі управляють ризиком забруднення повітря і ризиком для здоров'я населення, у них є мультисекторальні моделі партнерства.

      Науковець відзначила, що разом з Олександром Косовцем вже зверталася до мера Києва стосовно переобладнання систему моніторингу Києва, яку треба не вдосконалювати, а повністю переобладнувати, бо вона критична.

      І ті мільйон чотириста тисяч, які обіцяють виділити в КМДА, навіть не знаю, як оцінити, їх достатньо хіба для утримання отих 16 станцій. Але щоб визначати вплив на здоров'я, необхідні автоматизовані пости, 4-5 по Києву. І кожен такий коштує 500 тисяч євро, зараз Грузія такі закупила,
      – уточнила Турос.

      Вона також відзначила, що науковці Інституту громадського здоров'я проводять відповідні моделювання, якщо не вистачає даних з моніторингу забруднення. Зокрема, результати дослідження забруднення дрібнодисперсним пилом свідчать, що Київ не належить до міст із жахливим станом, але проблеми забруднення є.

      "Всі проблеми, які є з забрудненням повітря – мультидисциплінарні. І давайте це все розглядати в такій моделі", – запропонувала Турос. На її думку всі служби, відповідальні за здоров'я населення, повинні працювати разом. Науковці, навіть маючи достатньо ресурсу для досліджень, повинні мати ще й підтримку влади щодо впровадження рекомендацій науковців.

      Разом з тим впровадження європейських стандартів моніторингу якості повітря якраз і передбачає комплексний підхід до вимірювання, і поєднуватиме спостереження, управління та інформування населення. План імплементації відповідних директив передбачає, що до кінця 2017 року в Україні має бути прийняте законодавство щодо уповноваження органів, та встановлені верхній і нижній пороги оцінки для забрудників. До кінця 2018 року запланований поділ території країни на зони й агломерації, і впровадження системи інформування населення. У повному ж обсязі вимоги мають бути виконані до 2019 року. Залишається побажати відповідальним організаціям та особам легкого шляху і впевнених результатів.

      Читайте також: День без автомобілів: 7 шокуючих фактів, як машини вбивають нашу планету

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук