Світова війна знову стала актуальною загрозою. Вона може бути спровокована, наприклад, новою економічною кризою. Або революцією в Північній Кореї. Або бойовим зіткненням НАТО з Росією чи Китаєм...

Читайте також: Гавайські сирени тривоги, або Початок нової холодної війни

З регулярністю у декілька років світові ЗМІ переповнюються численними повідомленнями про те, що Корейський півострів "перебуває за крок від війни". Досвідчені фахівці з питань Північної Кореї завжди спостерігали за цими приступами паніки з великою часткою скепсису – проте, цього разу все може вийти зовсім інакше. Вірогідність військового конфлікту на Корейському півострові є наразі цілком реальною. Це пов'язано з двома факторами: успіхом північнокорейської ядерної програми (в цьому випадку неважливо, що саме його спричинило – власні досягнення КНДР з розробки ракет великого радіусу дії, або ж атракціон нечуваної щедрості "доброго дядечка" з Кремля) і тим, що Дональд Трамп став новим президентом США.

Уряд КНДР давно вже вважає, що створення смертоносної зброї є єдиною можливістю забезпечити власне виживання. Ця зброя з'явилася та була випробувана в Північній Кореї у 2006 році. Однак Кім Чен Ину замало невеликого ядерного арсеналу своєї країни, отриманого у спадщину від батька. Йому потрібно більше ракет, бомб та боєголовок. І першочергово північнокорейський диктатор хоче мати міжконтинентальні балістичні ракети, які зможуть досягати материкової частини США.

Прототипи таких ракет, відомі як "Хвасон-14" та "Хвасон-15", були успішно випробувані у 2017 році. Адміністрація Білого дому за іншого президента, певно, сприйняла б цю звістку "з великою заклопотаністю" та сконцентрувалася б на загальновідомих засобах політики ядерного стримування та контролю. Проте, така гра – не для Дональда Трампа. Чинний лідер Америки проголосив північнокорейську проблему ключовою частиною свого зовнішньополітичного курсу, і його ставлення до КНДР відрізняється очевидною та недвозначною агресивністю. Є дані про те, що Трамп та найближче коло його радників справді серйозно розглядають можливість військового удару по Північній Кореї. З великою ймовірністю такий удар може перерости у велику війну. Втім, така перспектива американського президента не лякає.

Читайте також: Америка близька до ядерної війни із КНДР як ніколи раніше, – адмірал США


Випробуваннями ядерних ракет в липні та листопаді минулого року КНДР наразилася на "гнів та ненависть" Дональда Трампа, який дав зрозуміти, що не поступиться у протистоянні з "маленькою людиною-ракетою" Кім Чен Ином

Поки що уряд США, як і у випадку з Росією, концентрується на політиці санкцій. Досі Китай жодним чином її не підтримував, однак нещодавно погодився застосувати найжорсткіші із заходів, які коли-небудь були запроваджені проти КНДР. Ці санкції забороняють майже будь-який економічний обмін з Північною Кореєю, вони перекривають країні доступ майже до усіх валютних надходжень. Ці заходи, швидше, нагадують торговельне ембарго.

Те, що Китай вирішив їх підтримати, має ключове значення, адже саме КНР контролює 80% зовнішньої торгівлі Північної Кореї. Раніше Пекін висловлював побоювання, що подібні санкції викличуть політичну кризу в Північній Кореї, а Китаю, цілком зрозуміло, не потрібна громадянська війна у сусідній країні, яка має ядерну зброю.

Керівництво КНР, здається, через безпрецедентну войовничість Вашингтону дійшло висновку, що колапс режиму в Пхеньяні несе в собі менші ризики, ніж можлива велика війна, яка розпочнеться після військового удару зі США. Якщо Китай все ж приєднається до санкцій – зростає шанс, що Дональд Трамп зволікатиме з нападом – принаймні, до моменту, коли наслідки цього економічного тиску стануть помітними. Щоправда, такі санкції не передбачають довгострокового вирішення ядерної проблеми КНДР.

Читайте також: Новий проект Трампа збільшує можливість ядерної війни, – експерти

Можна навіть не сумніватися, що Кім Чен Ин свої "ядерні іграшки" нікому не віддасть. Він чудово знає, що трапилося з іншими диктаторами, які не мали ядерної зброї – із Саддамом Хуссейном в Іраку та з Муаммаром Каддафі в Лівії: останній взагалі був єдиним диктатором в історії, який обміняв свою "недозрілу" ядерну програму на економічні "смаколики". Щодо Саддама – його ядерна програма була "завершена" повітряними ударами ізраїльтян перш ніж встигла вирости до чогось справді загрозливого. Тож товариш Кім навряд чи відмовиться від своєї "атомної гарантії". Навіть якщо санкції призведуть до масового голоду. Голодувати будуть, зрештою, прості громадяни Північної Кореї, а не їхні сонцесяйні керівники...


Трамп не завдасть удару по КНДР, якщо економічні санкції проти режиму у Пхеньяні виявляться ефективними

Щоправда, досі санкції багато шкоди не наробили, але це – справа часу. За останні п'ять років північнокорейська економіка переживала неабиякий підйом, але, якщо валюти не буде – не буде й економіки.

Що ж може трапитися незабаром? Режим у Пхеньяні навряд чи зробить якісь кроки назустріч США – навіть у разі кризи чи голоду. Поплічники Кім Чен Ина страждатимуть та тихо помиратимуть, адже впевнені, що будь-яка форма спротиву означає самогубство. Якщо справді дійде до протестів – режим їх придушуватиме якнайбрутальніше. Північнокорейське керівництво та вся еліта країни – десь приблизно мільйон осіб – виходять з того, що падіння режиму призведе до возз'єднання з Південною Кореєю, а за подібного сценарію у них немає політичного майбутнього.

Читайте також: КНДР попри санкції продовжує заробляти гроші на експорті

Втім, є й інша (хоча й невелика) можливість: економічна криза може призвести до революційного повстання. Воно відрізнялося б від "кольорової революції" Східної Європи кінця 1980-х. Соратники Кім Чен Ина розуміють, що за нової системи вони опиняться там, де і під час возз'єднання – в тюрмі або на цвинтарі. Таким чином, північнокорейська еліта не передасть владу мирно, а битиметься до кінця. Таким чином, революція призведе до хаосу, який можна спостерігати у Сирії: із ворогуючими "польовими командирами", десятками угрупувань, які воюють між собою та шукають підтримки "великих братів" ззовні. З тією лише різницею, що в Сирії таки нема жодної ядерної бомби чи боєголовки, а в Північній Кореї вони є...


Військова і політична еліта КНДР не передасть владу мирно, навіть у випадку масштабної революції у Північній Кореї

Насправді – Китай, Росія, Південна Корея чи США навряд чи залишаться осторонь від конфлікту у КНДР – навпаки, вони втрутяться в нього з усіма своїми інтересами та уявленнями. Ще раз: цей багатосторонній конфлікт відбудеться у великій країні, яка має не лише ядерну зброю, а й іншу зброю масового ураження, та ще й у великій кількості. Громадянська війна в подібній країні, та ще й в найпотужнішому з економічної точки зору Південно-Азіатському регіоні справді може призвести до повноцінної світової війни – можливо, навіть не звичної "двобічної", а – мультиполярної, тобто – всі проти всіх.

Остання можливість – це компроміс. Але чи можна на нього сподіватися? Не схоже, що США та Китай стерплять ядерні "вибрики" Північної Кореї, а КНДР, у свою чергу, навряд чи захоче віддати свою ядерну зброю та не виготовляти нову. Не варто забувати і про Росію, якій невигідно, аби Пхеньян уклав мир із Вашингтоном, бо, поки вони конфліктують, Кремлю легше ловити рибку в каламутній водиці...

Якщо ж компромісу не буде – ми з вами, швидше за все, або переживемо розвиток військового протистояння, або – початок економічної кризи, яка закінчиться насиллям та міжнародним конфліктом. Який має всі шанси перерости у світовий.

Читайте також: "Кнопкодави" Кім та Трамп: хто почне ядерну війну?