
Крістіан – військовий 80-ї окремої десантно-штурмової бригади / Фото Валентини Поліщук, 24 канал
Щодня ЗСУ нищать сотні окупантів і десятки одиниць ворожої техніки. Такі перемоги даються Україні великою ціною. Крістіан – військовий, що з початку вторгнення боронив Київщину, але отримав складне поранення. Зараз хлопець повертається до життя.
Десантник 80-ї бригади Крістіан отримав важке поранення в Бучі ще 3 березня. Хлопець втратив руку. Проте не втратив сили духу, а знайшов сили жити далі і відновлювати здоровʼя.
популярні відео
Важливо Росіяни лягають тут сотнями, – інтерв'ю зі снайпером про бої за Бахмут і тактику вагнерівців
Про жахи боїв на Київщині, складне поранення та повернення до життя військовий розповів журналістам 24 каналу.
Кулі прошили таз, праву руку та плече: про отримане поранення
Ще в березні, у розпал бойових дій на Київщині, група Крістіана вела бої з окупантами в Бучі. Бійці отримали інформацію, що в їх сторону рухається ворожа колона техніки. Це була друга спроба захопити Ірпінь та Бучу. Але у ворога нічого не вийшло – наша артилерія розбила росіян в Ірпені. І тоді росіяни спробували зайти через житомирську трасу.
Десантники чекали окупантів на виїзді з Ворзеля. На цьому перехресті був готельно-ресторанний комплекс. Там бійці зайняли позиції, а коли побачили, що їде колона, то вступили у бій.
Одразу у нас було багато поранених, тому що по нас почала працювати артилерія та танки. Згодом багато поранених ми погрузили в цивільні автомобілі
Група бійців 80 бригади залишилася в оточенні ворога. Тому вони навіть не мали можливості вивезти поранених, оскільки все прострілювалось ворожою артилерією.
"У нас було два варіанти: або ми залишаємось на підвалі, або залишаємось в самому ресторані. Пощастить – не пощастить, побачимо. Інших варіантів не було", – розповідає боєць.
Через деякий час на місце дислокації знову почали привозити поранених і вбитих. Оскільки на той час йшли інтенсивні бої на території комплексу, під час евакуації пораненого побратима по Крістіану почала працювати автоматна черга. Всі кулі полетіли в спину і в таз.
На щастя, спина залишилася неушкодженою, врятував бронежилет. Проте кулі пройшли наскрізь через таз, праву руку та плече. Як розповідає військовий, було сім прямих попадань. Та завдяки відточеним навичкам з тактичної медицини, Крістіан зміг врятувати своє життя. Хлопцю вдалося самостійно зупинити артеріальну кровотечу. Згодом бойовий медик провів решту маніпуляцій та врятував йому життя.
Я накладав собі турнікет і уже було боляче. Бо коли накладаєш собі сам, то починаєш себе жаліти, а цього робити точно не потрібно. Вдалося зупинити артеріальну кровотечу, а док забинтував мені все ззаду
Але через оточення та інтенсивні бої евакуюватися одразу не вдалося. У такому стані Крістіан пролежав 12 годин, допоки українська піхота не відбила ворога. Як зазначає військовий, в оборону пішли навіть поранені.
Евакуація, шпиталь, ампутація
"Ми себе самі евакуювали. Завдяки співпраці з одним підрозділом, ми змогли вийти з того місця. Далі мені довелося йти 3,5 кілометра. Ну, як йти, мене дотягнули. Я не міг пересуватися самостійно, оскільки таз був розтрощений, я був не в строю. Це важке поранення. Я уже був потенційним двохсотим", – пригадує військовий.
У лікарні Крістіану повідомили, що м’язи вже не працюватимуть, оскільки тривалий час на пораненій ділянці тіла не було постачання крові і сталося відмирання м’язових тканин. Тому доведеться провести ампутацію руки, аби згодом не почалося зараження крові.
Часу на прийняття нелегкого доленосного рішення було обмаль – 1 – 2 дні. Вирішив, що краще бути з однією рукою, але вижити. Пощастило вижити і це взагалі круто
2,5 місяця, щоб стати на ноги і заново вчитися ходити
Крістіан зауважує, що перший час йому було важко, особливо звикнути до думки, що в нього більше немає руки.
"Просто змиритися з тим, що у тебе немає кінцівки, як ти будеш жити далі. Але поступово, через деякий час, я вже почав ходити, я заново вчився ходити. На це знадобилося 2,5 місяця, щоб просто стати самостійно на ноги. А потім уже вчився ходити", – пригадує він.
Військовий проходить реабілітацію та очікує на протезування. Він усе навчився робити однією рукою, тому протез уже слугуватиме як допоміжний інструмент.
З посмішкою Крістіан розповідає: "Та й до того я був лівшею".
Наразі військовий уже відправився за кордон для протезування та подальшої реабілітації після отриманого важкого поранення.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter