Простіше кажучи, російські ядерні сили були приведені у підвищену бойову готовність. Це була відповідь Москви на санкції, запроваджені західними державами проти Росії за вторгнення в Україну, і те, що Путін назвав "агресивними заявами" з боку НАТО.

Важливо На Запорізьку АЕС пригнали 11 цивільних із Росатому

Росія володіє понад 6200 ядерними боєголовками, що забезпечує Путіну найбільший у світі ядерний арсенал. Наразі невідомо, яка частина ядерного потенціалу Москви активна і доступна до використання негайно.

Нова угода про скорочення ядерної зброї СНО між США та Росією вимагає від обох держав звітувати про кількість ядерних боєголовок кожні шість місяців. Станом на 21 вересня Російська Федерація має 1458 боєголовок, розгорнутих на балістичних ракетах, які можуть бути запущені з землі, підводних човнів або стратегічних бомбардувальників, повідомляє Deutsche Welle.

Прип'ять / Фото wikipedia.org

Оскільки напруження високе, а Путін, схоже, не має плану зупинити вторгнення в Україну, російські боєголовки – не єдине ядерне занепокоєння, яке має непокоїти світ. І ось чому.

Російські окупанти у Чорнобильській зоні відчуження

25 лютого Державна інспекція ядерного регулювання України опублікувала офіційну заяву про те, що рівень дози шкідливого гамма-випромінювання перевищив норму. Фахівці вважають, що ця зміна рівня радіації є прямим наслідком того, що велика кількість важкої військової техніки, включаючи танки та бронетехніки, перетинає сильно забруднені землі.

Посилене та нерегульоване переміщення людей та військової техніки в Чорнобильській зоні та навколо неї підняло радіоактивний пил. Рух зазвичай суворо контролюється на визначених маршрутах, де ризики розуміються та ретельно контролюються, щоб уникнути стрибків радіації, які зараз спричинило вторгнення російських військ.

Поруч із реактором зазвичай отримується доза у приблизно три одиниці, які називаються мікрозівертами, на годину. Але під час вторгнення російських військ ця цифра зросла до 65 мікроЗв/год.

З 1986 року рівень радіації постійно контролювався, але зараз контрольне обладнання більше не працює або вимкнено.

Російські окупанти захопили Чорнобильську атомну електростанцію

Після інтенсивних боїв російським силам вдалося просунутися і взяти під контроль ЧАЕС.

Попри те, що ядерні реактори були повністю зупинені в 2000 році, ЧАЕС потребує постійної присутності професійного персоналу для забезпечення безперервної роботи систем безпеки та радіологічного контролю станції. Це також включає експлуатацію нового безпечного конфайнменту (NSC, НБК), велетенської арки, що покриває зруйнований 4-й реактор. Арка побудована для запобігання викиду забруднених частинок у повітря, але, що ще важливіше, вона дозволяє безпечно демонтувати старий реактор, саркофаг і сам сумнозвісний Реактор 4.

Безперервний моніторинг та експлуатація конфайнменту мають важливе значення для його довгострокового функціонування, щоб гарантувати безпеку та безпечне виведення з експлуатації зруйнованого реактора 4.

На фото СВЯП-2, НБК та старий саркофаг, а також градирня та недобудовані блоки 5-6 / Фото 24 каналу

Російські війська тримають у заручниках персонал заводу 7 днів без ротації, повідомив 2 березня офіційний Telegram-канал Держатомрегулювання. Цю ж інформацію підтвердила Міжнародна асоціація з атомної енергії (МАГАТЕ) 6 березня. "Понад 200 технічних працівників і охоронців досі не можуть пройти ротацію ще з 23 лютого", – йдеться в офіційній заяві МАГАТЕ.

Тимчасовий керівник ЧАЕС Валерій Сейда у відео показав, що оперативний персонал працюватиме за особливим графіком, необхідним для підтримки Чорнобильського майданчика.

Речник Державного агентства України з управління зоною відчуження Євгенія Кузнєцова підтвердила Suspilne.media, що російські війська не дозволяють ротацію персоналу. Пані Кузнєцова також додала, що пан Сейда утримується в заручниках росіянами на місці, а забруднена військова техніка окупантів прямує до Києва, Іванкова та Димера. Таким чином, російські окупанти піддають радіаційному ризику чисті території та ще більше людей. Міністерство оборони України заявило, що Росія постійно використовує Зону відчуження як коридор для постачання своєї армії з Білорусі.

Ми намагалися зв’язатися з паном Сейдою, щоб отримати його коментар щодо загрозливої ситуації, але не змогли встановити зв’язок.

Російські окупанти контролюють сховища відпрацьованого ядерного палива

ЧАЕС та конфайнмент – не єдині небезпечні об’єкти, які можуть спричинити екологічну катастрофу, якщо їх не контролювати належним чином та не зберігати непошкодженими.

25 лютого Міністерство охорони довкілля України повідомило Міжнародну асоціацію з атомної енергії, що російські окупаційні війська також взяли під контроль тимчасові сховища 1 і 2 (СВЯП-1 і СВЯП-2) – два сховища відпрацьованого ядерного палива.

На СВЯП-2 високорадіоактивні відпрацьовані паливні збірки (ВЯП) розрізаються навпіл і запаюються у спеціальні контейнери, які надалі зберігаються у бетонних модулях. "Бетонні модулі можуть витримати падіння Боїнга, але ми не можемо бути впевненими у тому, що станеться у разі удару балістичної ракети або бомби. Об’єкт не був спроектований і не протестований на безпечність під час війни та військового протистояння", – пояснює наше джерело, близьке до Holtec – компанії, яка збудувала СВЯП-2.

СВЯП-2 — це сховище сухого типу, оснащене найсучаснішими технологіями для гарантування безпечної переробки та тривалого зберігання відпрацьованого ядерного палива. СВЯП-2 – це новий об’єкт, що фінансується міжнародними донорами через ЄБРР. Він почав функціонувати у 2021 році.

Ризики для сховища СВЯП-1, оригінального сховища, значно більші. Цей об’єкт містить понад 21 000 SFA (відпрацьвані топливо-паливні збірки), які зберігаються під водою. Згідно зі статтею ЧАЕС, СВЯП-1 не відповідає жодному сучасному стандарту зберігання ВЯП. Нове сховище СВЯП-2 було побудовано саме для того, щоб дозволити терміново вивезти відпрацьоване ядерне обладнання зі старого сховища СВЯП-1.

Простіше кажучи, установка СВЯП-1 — це велика бетонна конструкція, заповнена десятками тисяч літрів забрудненої води, в якій зберігається відпрацьоване паливо. Надземній споруді понад 35 років і вона надзвичайно застаріла. Будь-який прямий або непрямий вплив може призвести до розриву бетону та викиду отруйної води. А це потенційно може залишити ядерні паливні збірки під впливом атмосфери. Забруднення ґрунту водою разом із високою активністю у повітрі є ймовірними наслідками будь-якого серйозного пошкодження об’єкта.

З реакторів 1,2 і 3 ЧАЕС необхідно транспортувати з СВЯП-1 до СВЯП-2 близько 21700 SFA. Чи дозволять російські окупаційні війська безпечне транспортування паливних збірок між двома об’єктами? – Ніхто не знає.

Відключено електропостачання ЧАЕС та СВЯП. Дизельні генератори забезпечать достатню потужність для роботи об’єктів протягом двох діб, зазначає уряд України. Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що навіть без електроенергії, необхідної для підтримки роботи насосів, які подають воду для охолодження відпрацьваних топливо-паливних збірок на СВЯП-1, старе ядерне паливо не нагріється різко, щоб викликати аварію. Водночас кондиціонер НБК не може працювати без живлення. Це може призвести до утворення конденсату з подальшою корозією арки, що зведе нанівець десятиліття зусиль з виведення реактора 4 з експлуатації. 48 годин вже спливли.

Українська влада, МАГАТЕ, ЄБРР та міжнародне ядерне співтовариство закликали вжити негайних заходів, аби запобігти катастрофі. Москва погоджується співпрацювати, але жодних конкретних кроків не здійснює.

Сувора реальність

Запуск ядерної боєголовки, принаймні теоретично, не є процесом однієї людини. Навіть якщо рішення ухвалено, група осіб має розпочати процес, залишаючи простір для адекватності окремої людини до того, як буде натиснута "червона кнопка".

З Чорнобилем рішення вже ухвалено. Володимир Путін навмисно вторгся в одне з найбільших у світі місць ядерної катастрофи, навіть не піклуючись про своїх солдатів. Він ставить під загрозу десятиліття безпрецедентних міжнародних зусиль, не кажучи вже про жертви багатьох тисяч радянських військовозобов’язаних, призваних на допомогу після аварії 1986 року, і зусилля з ядерної безпеки, щоб убезпечити Чорнобильську територію, вставши на шлях створення нової катастрофи.

Але, здається, вони не збираються зупинятися. Російські військові нещодавно розбомбили і зайняли найбільшу діючу атомну електростанцію в Європі - Запорізьку АЕС. Також загарбники замінували узбережжя Каховського водосховища, яке межує з атомною електростанцією.

Цього року виповнюється 36 років з часу трагедії на четвертому реакторі ЧАЕС. Але чи залишиться вона єдиною аварією, яка сталася у Чорнобилі, чи варто чекати нової ядерної катастрофи в Україні?