Грузинський уряд вже не вперше демонструє своє небажання активно допомагати Україні у протистоянні з Росією. Водночас самі грузини висловлюють українцям абсолютну підтримку. Вкотре вони це продемонстрували на масштабних мітингах, які тривають в Тбілісі останні кілька днів. Ці протести не мають стосунку до війни в Україні, вони – проти законопроєкту про "іноагентів", який повторює російське законодавство. Отже, це ще раз демонструє, що у нас з грузинами – спільний ворог – Росія. Однак грузинська влада так не вважає.
Дивіться також Делегація парламенту Грузії відмовилась від поїздки до Києва у роковини вторгнення
У чому причина розбіжностей у поглядах на російське вторгнення в Україну між грузинським народом та їхньою владою – розбирався 24 Канал.
Яка позиція в грузинської влади щодо війни
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну грузинський уряд зайняв досить неоднозначну позицію. З одного боку він підтримав Україну на міжнародній арені, зокрема на голосуваннях щодо резолюцій Генасамблеї ООН, впровадив міжнародні санкції, а також виділив кошти українцям на закупівлю промислових та побутових генераторів.
Водночас грузинська влада не поспішає впроваджувати візи для росіян, які масово ринули в Грузію після оголошення в Росії мобілізації.
Також Грузія неохоче запроваджує власні санкції проти Росії і навіть веде розмови про відновлення авіасполучення з країною-агресоркою.
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі пояснює таку позицію тим, що торговельно-економічні обмеження не входять до національних інтересів країни, а також регулярно звинувачує українську владу у намаганні втягнути Сакартвело у війну.
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі / Фото з його фейсбука
Дійсно, Росія є важливим партнером для грузинського істеблішменту. Тільки за минулий рік, за даними Національного банку Грузії, росіяни перевели до країни близько 2 мільярдів доларів, що вдесятеро більше, ніж аналогічний показник у 2021 році. До того ж Міжнародний Валютний Фонд в листопаді минулого року оприлюднив свій прогноз, що в 2022 році валовий внутрішній продукт Грузії збільшиться на 10%, у тому числі завдяки російським міграційним потокам.
Більш проукраїнську політику намагається здійснювати президентка Грузії Саломе Зурабішвілі: вона висловлює свою незгоду з діями парламенту, засуджує російську агресію й підтримує Збройні Сили України. З усім тим, крім вербальної підтримки України, вона поки що не зробила жодних значних кроків, щоб продемонструвати солідарність з українським народом.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі / Фото з її фейсбука
"Саломе не раз звинувачували у проросійській позиції, проте від лютого ми бачимо принципові розбіжності у позиціях уряду та президентки", – зауважив політолог Михайло Шерешевський.
Глава Грузії досить часто каже про те, що вона не має дієвих механізмів впливу на політичну ситуацію у своїй країні, адже фактично країною править прем'єр-міністр.
Відповідно до статті 52 Конституції Грузії, президент здійснює представницькі повноваження в зовнішніх зносинах, веде переговори з іноземними державами та міжнародними організаціями за згодою уряду. Та ми бачимо, що постійні чвари й різність поглядів не дають президентці ефективно виконувати свої обов'язки,
– сказав політолог.
На противагу чинній владі більш жорстку та активну позицію у засудженні дій російської армії та підтримці України займає опозиційна коаліція "Сила в єдності", яка критикує уряд за проросійські наративи.
"Опозиційні політики виступають із критикою перш за все пропагандистських штампів, явно запозичених з кремлівської риторики. Такими штампами були висловлювання про "втягування заходом Грузії у війну та намагання відкрити другий фронт", або просування порівняння Саакашвілі із Володимиром Зеленським, як президентів через діяльність яких начебто почалась війна", – зауважив Шерешевський.
Геополітичний контекст, в якому опинилася Грузія
Грузини одними з перших відчули на собі російську агресію. У 1992 році Абхазька автономна республіка, яка є суверенною частиною Грузії, оголосила про свою незалежність, чим спровокувала воєнні дії між двома кавказькими народами. Абхазькі сепаратисти запросили військову допомогу в Росії, яка ввівши свої збройні сили, вибила грузинів із території регіону.
Відтоді Грузія де-факто не контролює територію Абхазької автономної республіки, хоча все ж мала вдалу спробу повернути контроль над частиною регіону: у 2006 році влада країни змогла відновити суверенітет над Кодорською ущелиною й втримала його впродовж 2 років.
У 2008 році спалахнула російсько-грузинська війна, що призвела до втрати Грузією території Південної Осетії, а також початку її ізоляції в геополітичному плані. На той час суттєву підтримку Сакартвело виявили країни як-от Сполучені Штати Америки, Польща, Латвія, Литва, Естонія і звісно ж Україна.
"Фактично, жодна з країн, крім України, не продавала Грузії зброю до 2008 року", – наголосив грузинський політолог Гела Васадзе.
Сполучені Штати є стратегічними партнерами Грузії. Більше того, у 2009 році країни підписали Хартію про стратегічне партнерство, що допомогло Тбілісі убезпечити себе від подальшої військової агресії.
Третій президент Грузії Міхеїл Саакашвілі та 43-й президент США Джордж Буш (молодший) / Фото з сайту Білого дому
З початком президентства у США Барака Обами вектор співробітництва з Грузією трохи змістився. Його адміністрація підтримала євроатлантичні наміри Сакартвело.
"Адміністрація Обами чітко окреслила червоні лінії, що не можна змінювати владу насильно, але водночас вона давним-давно ввела Грузію у сіру зону геополітичного впливу", – підкреслив Гела Васадзе.
Вже у 2012 році створюється партія "Грузинська мрія – демократична Грузія", яка здобуває більшість місць у парламенті, а її очільник Бідзіна Іванішвілі очолив уряд.
Сам Бідзіна Іванішвілі є досить контраверсійною особистістю, адже ще в 1990-их роках він заробив досить високі статки в Росії, придбавши денаціоналізовані підприємства, згодом отримав російське, а також французьке громадянство. Це призвело до того, що вже у 2011 році в Іванішвілі відібрали грузинський паспорт.
Його політика була спрямована на відновлення торговельних відносин з Росією, хоча все ж формально він продовжив курс на ЄС та НАТО. Його партія намагається діяти не так радикально, як їхні опозиціонери з коаліції "Сила в єдності", чим і знаходять підтримку серед населення, травмованого російською агресією.
Засновник партії "Грузинська мрія – демократична Грузія" Бідзіна Іванішвілі / Фото sunpress.ge
Вони спіймали той момент, що це перша влада в Грузії, за якої не було війни з Росією. І цей наратив діє на населення, адже тут стикаються раціональні доводи з ірраціональним відчуттям страху,
– наголосив Гела Васадзе.
Попри те, що Бідзіна Іванішвілі офіційно пішов з політики у 2021 році, це не заважає йому виконувати роль "сірого кардинала" та лобіювати інтереси російських олігархів, щоб вони могли обійти санкції країн Заходу. Це призвело до того, що Європарламент закликав грузинську владу ввести санкції проти експрем’єра, бо вважає його роль "деструктивною" в євроінтеграції країни.
Тому не варто дивуватися, що "Грузинська мрія" часом просуває проросійські наративи, які можуть впливати на думку грузинського населення щодо війни в Україні.
До теми Грузія продовжила безвіз для українців: на який термін біженці можуть залишатися в країні
Підтримка з боку грузинського народу
Позиція грузинів щодо повномасштабної агресії в Україні чітка – вони підтримують в цій баталії українців. За даними соціального опитування проведеного Національно-демократичним інститутом США (NDI) – 54% грузинів вважають саме Росію винною в війні в Україні. Вже з 24 лютого у Грузії було відкрито 6 пунктів збору гуманітарної допомоги, при школах у Тбілісі й Батумі було запроваджено сектори, де діти могли навчатися за українською програмою, а також для українських біженців впроваджено безкоштовний проїзд у громадському транспорті та надання всієї необхідної медичної допомоги.
Для того, аби зрозуміти підтримку з боку грузинів, не треба ніяких соціологічних опитувань, достатньо подивитися на кількість українських прапорів у Тбілісі впродовж цього року, причому ця кількість не скорочується,
– сказав автор та ведучий каналу "Новини Кавказу" Гела Васадзе.
Окремим виявленням підтримки є бажання грузинських добровольців долучитися до лав української армії. Ще у 2014 році в складі Збройних Сил України був заснований військовий підрозділ "Грузинський національний легіон", який фактично з перших днів війни воював на всіх ділянках фронту. Легіон нараховує близько двох тисяч бійців, які підпорядковуються Генеральному управлінню розвідки Міністерства оборони України.
Бійці "Грузинського національного легіону" / Фото з фейсбук-сторінки підрозділу
Ще однією складовою підтримки українців є багатотисячні мітинги в найбільших містах країни: Тбілісі, Батумі, Кутаїсі, Зугдіді. Останній з таких зборів відбувся до річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну в столиці Сакартвело, де зібралося кілька тисяч людей під лозунгом "Це Грузія – Героям слава!"
Постійні мітинги у грузинського народу на підтримку України та критика недостатньої підтримки у війні проти Росії – найкраща візуалізація думки народу,
– підкреслив політолог Михайло Шерешевський.
Попри те, що зараз грузини мають свої внутрішні проблеми та протистоять відкритому авторитаризму з боку їхньої влади, вони все одно продовжують підтримку українців. На своїх останніх мітингах у Тбілісі вони тримали жовто-блакитні стяги, співали гімн нашої держави, а також скандували відомі на весь світ кричалки про російського президента. Українці, зі свого боку, стоять пліч-о-пліч з грузинським народом на всіх акціях протесту, підтримуючи їхнє прагнення до демократичного європейського майбутнього.
Чому немає консенсусу між владою та народом
Безумовно така різна позиція грузинського народу та їхніх можновладців впливає на рейтинги влади та формує певну недовіру до верхівки у країні, проте, за словами політолога Михайла Шерешевського, часто вона не стосується переліку соціально болючих тем для суспільства, а проявляється лише в геополітичних питаннях та стратегічних векторах руху.
"Станом на зараз, грузинському уряду вдається втримати рейтинги й не допустити росту впливу опозиції, лише іноді, під суспільним тиском, поступаючись у принципових питаннях", – наголосив експерт.
В першу чергу це вдається завдяки амбівалентній риториці влади — ми підтримаємо Україну в цій війні, але самі не хочемо стати її частиною. Попри те, що більша частина суспільства все ж дорікає своїй владі, що це проросійські наративи, все одно це має вплив на настрої грузинів і їхнє ставлення до повномасштабної агресії з боку Росії.
За словами грузинського політолога Гели Васадзе, у питанні війни проти України суспільство розділилося надвоє: перша половина розуміє про що йде мова, а друга каже, що вона підтримує Україну, дуже їй співчуває і це і їхня війна, але Грузія дуже маленька країна, тому у разі чого протистояти Росії їй буде дуже складно, тому уряд і парламент все робить правильно.
Достатньо довго наша влада, не вірила в те, що Росія не може не перемогти, а зараз вони не вірять в те, що Росія може програти, але ж може і вже програє,
– підсумував експерт.
По-друге, грузинський уряд намагається пояснити своїм громадянам преференції у торговельних зносинах з Росією, адже це не тільки підвищує економіку країни, але і є таким собі страхуванням від нової можливої агресії з боку Москви.
Не останню роль грає у цьому й грузинське медіа, яке показує усі жахи війни, спричиненої російською армією, але по-різному коментуючи свої сюжети.
"Насправді, грузинське медіа, як і суспільство, є поляризованим, тому треба розуміти, якщо це провладні канали, то вони показують жахи війни з коментарями, що треба бути обережними, а інші медіа кажуть, що необхідно допомогти Україні всім, чим ми можемо. Хоча кадри одні й ті ж самі", – зауважив Гела Васадзе.
Що варто очікувати від Грузії найближчим часом
Попри складні відносини між грузинами та їхньою владою очікувати якихось суттєвих змін не варто. На додаток, ситуація між Києвом та Тбілісі може загостритися через позицію української сторони щодо колишнього президента Грузії Міхеіла Саакашвілі.
Президент України Володимир Зеленський показує фото експрезидента Грузії Міхеіла Саакашвілі з в'язниці / Фото Офіс Президента
Дивіться також Жодна клініка у Грузії не може це вилікувати, – Саакашвілі заявив про критичне ушкодження мозку
"Офіційні особи України й надалі роблять заклики звільнити з-під варти експрезидента Саакашвілі та просять передати його на лікування в Україну, але грузинська сторона і надалі ігнорує та заперечує таку можливість", – підкреслив політолог Михайло Шерешевський.
В цій ситуації ми маємо посилити свою боротьбу на дипломатичному фронті, до того ж після того, як 1 березня Президент України Володимир Зеленський відкликав посла України в Грузії через його низьку ефективність, вже незабаром на цю посаду офіційно має вступити Володимир Лук'янов.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в одному зі своїх інтерв'ю повідомив, що призначення нового посла вже на фінальній стадії, однак його поїздка в Грузію – це питання політики, тому він очікує певних політичних сигналів з боку грузинської влади.
Сподіваємось, що новопризначений посол покращить дипломатичні відносини між Україною та Сакартвело і сприятиме тому, щоб грузинський уряд змінив свій вектор геополітичного розвитку і зміг, поборовши усі сумніви, повністю стати на бік цивілізованого світу.
Автор – Владислав Кравцов