Про це пише старший науковий співробітник Atlantic Council Стівен Бланк.

Читайте також: Лише вигідна розмова для двох країн: Трамп сказав, що не робив поступок Путіну

По-перше, відсутність порядку денного або повного комюніке щодо того, що обговорювалося в Гельсінкі, вже викликало величезну плутанину в уряді США. Крім того, за відсутності комюніке Путін зміг сказати, що він запропонував провести під наглядом ООН референдум на Донбасі, а потім одночасно попередив, що ситуація навколо Маріуполя на південному сході України може загостритись нібито через відмову української влади вирішити українське питання згідно з московськими вказівками, йдеться у статті.

Це звинувачення є стандартним російським приводом для вторгнення. Тому, і на фоні багатьох висловлювань Трампа про неповагу до НАТО, Путіну може здатися, що він має простір для нового тиску поза тим, що вже відбувається. Так, Росія незаконно затримала в Азовському морі 147 українських кораблі, що свідчить про її невпинну економічну війну проти України,
акцентує увагу експерт.

Але на горизонті вимальовується потенційно серйозніша загроза. Саміт НАТО та химерна поведінка Трампа у Брюсселі викликають сумніви щодо згуртованості Альянсу та його здатності боротися за Україну.

"Дійсно, сам Трамп неодноразово не тільки підкреслював своє абсолютне незнання питань європейської безпеки; він також дав зрозуміти, що не розуміє статті 5 Вашингтонського договору, яка означає, що напад на одного із членів НАТО є нападом на всіх.
Ця поведінка повинна загрожувати західним лідерам, і особливо тим, які, як і Київ, опиняються "перед обличчям урагану", від Балтійського до Чорного моря", застерігає Бланк.

Читайте також: Трамп з радістю провів би на окупованому Донбасі референдум, – експерт

Аналітик також сумнівається у тому, чи продемонструє НАТО згуртованість та рішучість у такому ключовому питанні для України, як будівництво трубопроводу "Північний потік-2".

(..) Поведінка Трампа посилить переконання багатьох європейських політиків у тому, що США не можна довіряти, і що вони повинні шукати альтернативні рішення (а це завжди означає угоду з Москвою); це також посилить протидію збільшенню витрат на оборону, що зараз відбувається у Німеччині. Тому, у разі відсутності послідовної та відповідальної політики США, Україна дуже ризикує, як і країни-члени НАТО, які є її сусідами. Це не повинно було бути результатом будь-якого саміту, і це підтверджує побоювання тих, хто попереджав, що саміт у Гельсінкі був непотрібним,
констатує Бланк.

Новина про те, що Трамп запросив Путіна до Вашингтона на другий саміт цієї осені, може лише більше підірвати позитивні рішення, ухвалені у Брюсселі, і зробити їхню реалізацію для Києва і членів НАТО ще більш невизначеною, додає насамкінець автор матеріалу.

Нагадаємо, 16 липня, у Гельсінкі відбулася зустріч президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа з головою Російської Федерації Володимиром Путіним. За її підсумками, очільник Кремля, зокрема, розповів, що позиція американського лідера залишається незмінною: Крим було незаконно анексовано Москвою.

Згодом видання Bloomberg повідомило, що Путін під час зустрічі з Трампом запропонував президенту США провести референдум, аби вирішити конфлікт на Донбасі. Підкреслювалося, що поки російський лідер не захотів оприлюднювати план, аби його американський колега зміг краще розглянути.