Загалом книга містить 300 сторінок і умовно поділяється на два розділи: основні політичні події, які відбувалися в житті України, і те, що залишилося за лаштунками його авторської програми "Шустер Live", пише ресурс "Вести" та публікує красномовні цитати з твору.

Читайте також: Відомий телеведучий Шустер виринув із забуття в новому образі

Так, четвертий Президент України Віктор Янукович у книзі зображується як справжній раб Путіна, який завжди знав, за ким буде останнє слово. Щоправда, на думку Шустера, український політик все ж іноді давав відсіч і намагався показати російському колезі, "хто в домі господар", відтак розгорнув вектор політики України в бік Європи.

– Вікторе Федоровичу, – делікатно звернувся до українського президента один із політиків, – Вам потрібно до іншої зали, на Вас там чекають.

– А я не піду, – посміхнувся Янукович.

– Чому?

– ВІН дзвонив, – Янукович так багатозначно показав догори, що всі зрозуміли: український президент каже про Путіна (розмова про Саміт Євросоюзу в Литовському виставковому центрі).

– Скажіть, навіщо вам треба було так терміново підписувати угоди в Харкові та залишати Чорноморський флот в Криму практично навічно?

– Я очікував, що він скаже мені, як і всім іншим журналістам: "Натомість ми отримали велику знижку на газ", але його коротка відповідь вразила мене:

– Путін забрав би Крим (особиста зустріч Шустера та Януковича в 2010 році).

Щодо чинного президента Петра Порошенка, то той упродовж всієї книги проходить трансформацію. На переконання Шустера, той спершу був ледь не його другом: вони багато разів зустрічалися та часто спілкувалися, тому політик був бажаним гостем його програми та, за словами журналіста, краще за всіх пояснював шкоду від сім'ї Януковича.

Проте, пише телеведучий, їхні взаємини зіпсувалися тоді, коли його програма була в пошуках телеканалу, який би надав свій ефірний майданчик: 5 канал тоді був провідним у країні, але головна проблема полягала в тому, що його власник хотів, аби ця передача виходила безкоштовно.

Читайте також: Канал Шустера остаточно закрили

"Платити ми не будемо. А знаєте що? – було видно, що Порошенко дуже хоче роздобути нас на свій канал. Але тільки без грошей. – Знаєте що? Я дам вам кредит!

– Стривайте, Петро Олексійовичу, а як же ми будемо його погашати?

Відповіді не було".

Крім того, Шустер у своїй книзі згадує дзвінки з Адміністрації президента: там хотіли, запевняє він, вирізати вислови Петра Порошенка з початкової заставки програми: "Я з вами не згоден, але готовий за вас померти". Це була відповідь на питання, чи будете Ви гарантом свободи слова в Україні.

Ще один діалог про свободу слова у Порошенка та Шустера відбувся в 2014 році після закриття його програми.

"Я ходив Флоренцією, не знав, чи зможу знову повернутися до Києва. Я судомно шукав вихід, адже мовилося не тільки про мене, але і більше ніж про сотню моїх співробітників... Кілька днів тому мені подзвонив Петро Порошенко. "Савіку, скоро у Вільнюсі буде багато впливових членів урядів країн НАТО, США, Європи. Скажи, що твій проект закрили, а тебе можуть не пустити до країни, що свобода слова знищується в Україні, тобі не відмовлять". Я сказав: "Спасибі, подумаю".

Як каже журналіст, він спілкувався з Порошенком завжди своєрідно: "Я завжди до нього звертався на "Ви", а він мені відповідав "Ти". Пам'ятаю, так спілкувалися зазвичай високопоставлені чини КПРС".

Описує Шустер і свої взаємини з лідеркою "Батьківщини" Юлією Тимошенко, інтерес до якої не приховував ніколи. Така увага була пов'язаною з незаконним вироком для неї, принизливими умовами утримання, тому журналіст вирішив, що тема Тимошенко буде на кожній його програмі. А після виходу з колонії політикиня для Шустера стала готовою до нової боротьби, хоч, за словами автора, він і спостерігав, як її мучить постійний біль. Однак позаефірні розмови переконали його, що Тимошенко знову стоїть на ногах.

Читайте також: Зустріч у плавках і заклинання лежачи: Богословська оприлюднила дивацтва Черновецького

– Я хочу знати, чи підтримує народ моя участь в президентських виборах. Савік, можна задати таке питання?

– Це нескладно, – відповів я, – так і запитаємо: "Чи підтримуєте ви?.."

– Занадто м'яко! – перебила мене Тимошенко.

– Добре, твердіше буде звучати "Чи повинна..."

Вона погодилася (березень 2014 року).