Жахливе відчуття дежавю, що з’явилося приблизно рік тому, переконує у протилежному – історія може повторюватися. Війни, які зараз тривають у світі - прямий цьому доказ. Причини, амбіції, методи ведення війни і навіть тактичні рішення – все таке ж саме. Виконавці, правда, інші і зброя страшніша. Відома приказка "все нове – це добре забуте старе" стала ніби девізом для ініціаторів конфліктів.
Перший конфлікт, який викликає відчуття, що ти це вже десь бачив - це війна на сході України.
Все почалося з півострова.
Не встигла Україна оговтатися від зимових подій 2013-2014 років, як в кінці лютого на території Криму почали з’являтися люди у військовій формі без розпізнавальних знаків. Їх символічно почали називати "зеленими чоловічками" за колір їхньої форми. Пізніше стало відомо, що це російські військові. Влада РФ відрікалася від того, що це їхні війська.
Та 1 березня самопроголошений "голова ради міністрів АР Крим" Сергій Аксьонов звернувся до президента Росії Володимира Путіна з проханням забезпечити мир і спокій на півострові. Влада Росії довго не думала і прийняла рішення ввести свої війська на територію Криму.
Ось тут і почалася окупація, захоплення українських військових баз та інший невеселий цирк. Проведений референдум з питання приєднання Криму до складу РФ був проведений всупереч українському законодавству, та і взяти в ньому участь міг кожен, навіть громадянин РФ.
А тепер давайте згадаємо початок Другої світової війни. Німеччина в 1938 році анексувала у Чехословаччини Судети. Перед цим представник Студентської німецької партії в Чехословаччині (яка спровокувала безліч серйозних заворушень на прикордонних зонах) звернувся до влади Німеччини з проханням про допомогу.
Схожий почерк, як в Криму, тільки от автор Путін, а не Гітлер. Сценарій, що розгортався у Чехословаччині ніби запозичила влада Росії. Утиски політиків та інтелігенції німцями в 1938, а в Криму не дозволяють працювати ЗМІ, захоплюють активістів та залякують проукраїнських політиків, в Чехословаччині з державних служб виганяють усіх євреїв, а на півострів не пускають лідерів Меджлісу та виганяють з влади кримських татар. Такий плагіат дій навіть лякає.
Воєнні дії на Донбасі
Як і Гітлера, успішна анексія розбурхала апетит Путіна, і сліди російських військових почали з’являтися на сході України. Правда в конфлікті на Донбасі видніються також риси інших війн, що відбувалися у світі.
В квітні 2014 року проросійсько налаштовані бойовики почали захоплювати адміністративні будівлі на Донбасі, це все переросло у масштабні бойові дії. І знову незаконний референдум, і знову будь-хто міг проголосувати, тільки цього разу все відбувається під дулом автоматів. Безліч добровольців відправляються на захист української землі, влада оголошує мобілізацію, світова спільнота занепокоєна, вводяться санкції проти Російської Федерації та лідерів терористів, а бойові дії тривають.
Вже влітку були докази участі збройних сил РФ, і бойові дії на сході почали називати "гібридною війною" між Україною та РФ. Російська техніка і військові все більше скупчуються біля україно-російського кордону, і перекидати їх на територію України підтримуючи бойовиків. На відміну від півострова, на сході України сотнями гинули і гинуть люди, а влада називає цю війну Антитерористичною операцією (АТО).
Ці факти нагадали вже іншу війну, навіть дві. З 1950 по 1953 рік відбувся конфлікт між Корейською Народно-Демократичною Республікою та Південною Кореєю. Тоді в часи холодної війни, бойові дії в Кореї розглядали як опосередкований конфлікт між США із союзниками та силами КНР і Радянським союзом. Нагадало також наше АТО те, що Америка називала війну в Кореї "поліцейською акцією", хоча в боях гинули військові сотнями.
У В’єтнамській війні, яка мала три етапи з 1957 по 1975, також є схожі з АТО моменти. На завершальному етапі В’єтнамської війни сторони підписали договір про перемир’я, проте жодна з сторін не дотрималася угоди і продовжувала вести вогонь, а Північний В’єтнам продовжував перекидати підкріплення своїм військам.
Аналогічною є ситуація в Україні. Підписання Мінських домовленостей передбачало припинення вогню на Донбасі з обох сторін, та бойовики не дотримуються умов режиму тиші, російську техніку продовжують перекидувати бойовикам, і в дні так званої тиші буває більше обстрілів ніж у звичайний.
Інформаційна війна
Повертаючись до Другої Світової війни, можна відмітити ще однин схожий момент - пропаганда в ЗМІ. На одній з прес-конференцій Путін назвав Геббельса розумною людиною, і його захоплення найвідомішим пропагандистом надзвичайно яскраво видніється в інформаційній політиці Росії. Одною з проблем на сході України була і залишається той інформаційний вакуум в якому жили люди.
Довгі роки вони дивилися російське телебачення, яке активно пропагувало політику Путіна як найкращу і ледь не найсвятішу. Проте під час АТО цинізм російських ЗМІ виріс до неймовірних розмірів. Страшна брехня про вбивства людей, неетичний відеоряд, підставні актори, які брешуть на камеру про жахливі речі – все це переросло в окрему війну. Якою не була б пропаганда абсурдною, все одно знайдуться люди, що повірять в неї. І знову ж таки, ідея такого ходу прийшла з іншої війни.
Це лише крихти подібностей між війнами. Кожен збройний конфлікт несе за собою життєвий урок, що потім записується в історію. Але так само кожна війна несе за собою величезні людські втрати, і для того щоб уникнути ці втрати ми вчимо історію, для того щоб не повторювати помилки предків. Шкода, що деякі люди беруть історичну трагедію як приклад для наслідування.
Про другий збройний конфлікт, що викликає дежавю читайте тут.