Саме зранку, коли мав прилетіти Путін, міністерство оборони Білорусі закінчило раптову перевірку збройних сил. Водночас міноборони Росії заявило, що відбуваються батальйонні навчання підрозділів російських збройних сил на території Білорусі. Цікаво, що міноборони Білорусі на це ніяк не відреагувало. Про це 24 каналу розповів голова Об'єднаного перехідного комітету Білорусі Павло Латушко.

Варте уваги Спільні військові навчання та підготовка "до ривка": про що домовились Путін та Лукашенко

"Чия це територія – Білорусі чи Росії? І яким чином там відбуваються навчання без відома міністерства оборони Білорусі? Це ще раз підкреслює статус окупованої території. Все що хочуть росіяни у військовому плану – вони там і робитимуть", – акцентує Латушко.

Що обговорюватимуть диктатори

На думку Латушка, військово-політична тематика однозначно буде обговорюватися. Для цього прибули Шойгу та Лавров. Так, будуть підійматися питання:

  • взаємодії у межах спільного угрупування збройних сил;
  • створення спільної армії Білорусі та Росії;
  • концентрації резервів для використання білоруського балкона в інтересах Росії.

У цій жахливій війні для Путіна Білорусь стратегічно важлива – принаймні як створення загрози застосування сили щодо України, аби стягувати ЗСУ до кордонів,
– стверджує голова Об'єднаного перехідного комітету Білорусі.

І цей інструмент, переконаний він, Путін ніколи не відмовиться використовувати.

Наскільки можливий реальний наступ з Півночі

Латушко зауважує, що до зустрічі диктаторів мовилося про те, що за 1,5 – 2 місяці можливий сценарій реальної агресії. Сьогодні ж говорити про формування ударного угрупування не доводиться. Втім, підготовка білоруських військових вже є кращою, аніж підготовка російських мобілізованих на території Білорусі.

Уявити собі, що очолювати цей наступ будуть білоруські збройні сили, я навряд чи можу. Настрої дуже неоднозначні. Так, є головорізи. Є люди, одурманені пропагандою. Є божевільні, які готові йти на смерть в Україну за Путіна та Лукашенка. Не будемо приховувати,
– зауважує Латушко.

Таких людей, каже він, справді є левова частка. Але говорити про те, що білоруси можуть бути ключовою силою агресії не доводиться.