Про це в коментарі 24 Каналу заявив російський політолог і публіцист зі США Андрій Піонтковський. За його словами, російський диктатор тоді був прагматичним.

Дивіться також Ордер – початок кінця Путіна: росіяни бояться і можуть "здати" господаря

"Він використав цей удар по Нью-Йорку, щоби приписати свою війну в Чечні як частину боротьби з міжнародним тероризмом", – заявив він.

Піонтковський зауважив, що друга хвиля розширення НАТО була більш небезпечна для Росії щодо імперської самосвідомості. Але вступ країн Балтії туди був непомітною подією.

Путін цілком був готовий змиритися з роллю того, хто "наглядає" за СНД при Буші,
– розказав російський політолог.

Публіцист зі США відзначив, що тоді російський диктатор надав дуже значну допомогу американцям в Афганістані.

"Американці тоді тим самим розв'язали питання безпеки Росії. Коли всі боєздатні частини були скуті в Чечні, таліби могли прорватися в Середню Азію", – заявив він.

За його словами, він тоді вперше підтримував Владіміра Путіна, коли той дозволив американцям розв'язати російську військову проблему.

Піонтковський зауважив, що тоді вперше в історії Росії хтось зміг замість росіян своїми руками зробити "брудну роботу".

Чому Владімір Путін став антиамериканістом: дивіться відео

Що змінило Путіна

Публіцист зі США зазначив, що тоді відбулися дві "кольорові" революції – в Грузії та Україні.

"І в його мудацькій свідомості це прирівнялося як зрада Буша. Він був переконаний, що Буш призначив його тим, який "наглядає", – сказав він.

Андрій Піонтковський відзначив, що тоді Путін не міг уявити, що певні внутрішні процеси розвиваються в Грузії та Україні, адже ці народи не хочуть бути його васалами та не хочуть "наглядача".

"Буш то згодний був на "наглядача", а не українці", – сказав він.

Як на це реагували політики

Російський політолог зауважив, що він був одним із небагатьох прихильників такого повороту серед російських політиків.

За його словами, тоді більшість російського політичного класу, класичної російської політичної еліти, була "глухо" проти цієї політики Владіміра Путіна. Мовляв, вона її дисципліновано приймала, але мала внутрішній антиамериканізм, замішаний, зокрема, на комплексах неповноцінності та поразці в холодній війні.

І цей антиамериканізм його поглинув. Це – не путінська загроза. Це – загроза досить органічна для російського імперського політичного класу,
– сказав Андрій Піонтковський.

Що відомо про ордер на арешт російського диктатора