Найважливіші новини України та світу за п'ятницю, 28 серпня:
САП закрила справу "Роттердам+"
Спеціалізована антикорупційна прокуратура 28 серпня закрила справу "Роттердам+", але не повністю.
Важливо НАБУ оскаржить закриття справи Роттердам+
Чому справу закрили: позиція САП
У САП заявили, що не мають можливості отримати достатньо доказів, щоб довести вину. Водночас прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко заявив, що комплексна експертиза не підтвердила завдання збитків від формули "Роттердам+".
Прокурор додав, що частина справи не закрита. Вона стосується фінансових операцій з кредитними зобов'язаннями та цінними паперами групи компаній ДТЕК на міжнародному фінансовому ринку.
НАБУ того ж дня заявила, що рішення САП потрібно оскаржити, адже воно суперечить засадам верховенства права.
Розслідування цієї справи знаходилося на завершальній стадії, детективи зібрали всі необхідні та переконливі докази для скерування її до суду і доведення винуватості підозрюваних осіб. Про підозру повідомили 6 особам, внаслідок дій яких споживачам електроенергії завдано 18,87 мільярда гривень збитків, що підтверджено відповідною експертизою,
– мовиться у заяві НАБУ.
Що відомо про справу "Роттердам+": головне
- Раніше слідство встановили, що група осіб з приватних теплогенерувальних компаній почали тиснути на керівництво НКРЕКП. Вони вимагали включити до тарифу на електроенергію витрати на доставку вугілля в Україну з портів Європи.
- Щоб забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, наша країна купувала паливо на міжнародній біржі у Нідерландах. Відповідно у формулі "Роттердам+" заклали вартість транспортування вугілля до і з нідерландських портів.
- 8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі "Роттердам+" повідомили про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. За даними слідства, Вовк з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт – так звану Роттердам+.
- Цим документом вони створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовий ринок електроенергії, чим завдали державі збитків на 18,9 мільярда гривень.
- Формула втратила чинність з 1 липня 2020 року у зв'язку з переходом України на новий ринок електроенергії.
Конфлікт між хасидами та місцевими
Надвечір 27 серпня в Умані спалахнув конфлікт між хасидами та місцевими жителями. За попередньою інформацією, причиною конфлікту стало те, що одного із хасидів місцеві жителі намагалися не пустити у його дім. Чоловік намагався англійською мовою пояснити, що мешкає там, однак його аргументи ніхто не слухав.
Уманці кричали, що будинок хасида є незаконною забудовою. Учасниця конфлікту навіть заявила, що нібито має докази незаконності забудови. Коли хасиди спробували обійти обурений натовп і все-таки увійти в дім, уманці перегородили їм дорогу.
Інша причина конфлікту
Як пишуть українські ЗМІ, причиною конфлікту стала синагога, яку хасиди почали будувати поблизу житлового будинку. Уманці заявляють, що через будівельні роботи у їхньому будинку почали з’являтися тріщини. Хасиди оплатили ремонт, однак місцевих така компенсація не задовольнила. Вони вимагають, щоб хасиди викупили будинок за мільйон доларів.
Більше про це Штовханина місцевих з хасидами: мер Умані прокоментував конфлікт
У поліції пояснили, що уманці не пустили місцевих у синагогу через небезпеку поширення коронавірусу, однак конфлікт також має і матеріальне підґрунтя.
В Івано-Франківську посилили карантин
Івано-Франківська міська комісія з ТЕБ та НС ухвалила рішення про посилення карантину в Івано-Франківську. Все через те, що місто потрапило до червоної зони карантину.
Цікаво COVID-19 в Україні: уряд не впроваджуватиме жорсткий карантин повторно
Ані мер міста, ані місцеві категорично не погоджуються з таким рішенням і вважають його політичним. Підприємці б'ють на сполох, говорячи про негативні наслідки такого рішення.
Окрім Івано-Франківська, до червоної зони потрапили Калуш, Коломия, Чернівці, Дубно, Острог, Ізмаїл. А Луцьк та Суми стали "помаранчевими". Нове епідемічне зонування почне діяти від початку доби 31 серпня.
Карантин в Україні продовжили: що передбачають 4 зони / Інфографіка МОЗ
Стрілянина під Харковом: нападникам оголосили про підозру
Поліція оголосила підозру 14 нападникам, які розстріляли автобус з представниками ОПЗЖ. Інцидент трапився ввечері 27 серпня. Ще 35 ймовірних причетних осіб наразі перевіряють. Також поліцейські встановили особи ще п'ятьох учасників нападу.
Сокуренко пояснив, що лише частині затриманих оголосили підозру за статтею "замах на вбивство", іншим – інкримінується "хуліганство".
Розстріл автобуса під Харковом: що треба знати
- Ввечері 27 серпня на Харківщині обстріляли автобус, в якому їхали члени організації "Патріоти – за життя". В результаті атаки постраждали четверо людей. Вони зараз перебувають у лікарні.
- Нападники спочатку перекрили автомобілем Mitsubishi рух автобуса, а тоді почали обстріл. Після чого почали витягати чоловіків з автобуса та бити їх посеред траси.
- Першим про інцидент повідомив голова організації та нардеп від ОПЗЖ Ілля Кива. Він переконував, що напад скоїли представники "Нацкорпусу".
- Натомість у "Нацкорпусі" заперечили свою причетність і назвали Киву психопатом.
- 14 нападників затримали того ж вечора на Харківщині.
- На конфлікт відреагували глава МВС Арсен Аваков та президент Володимир Зеленський. Аваков, зокрема, пригрозив неназваним політикам і запевнив, що усі винні в стрілянині будуть покарані. Водночас глава держави закликав правоохоронців не допустити повернення в Україні "лихих 90-их".