У тимчасово окупованих населених пунктах росіяни жили в будинках, де ходили в туалет повз унітаз та залишали різні надписи. Про це ексклюзивно сайту 24 каналу розповіла волонтерка Стефанія Пауль.

Більше про це Буча та Ірпінь "відпочивають", – волонтерка розповіла про найбільш моторошне місце через війну

Хто така Стефанія Пауль

24-річна киянка від початку повномасштабної агресії Росії допомагає постраждалим від російської агресії у місцях, на які мало хто звертає увагу. Коли Київщина була в осаді росіян, вона допомагала з продуктами людям, які фактично жили в укриттях. Волонтерка закривала запити на допомогу людям, що відбували покарання у київському СІЗО. Коли ж росіян вибили з Київської області, дівчина підтримувала людей у крихітних селах навколо Бучі та Ірпеня, до яких не доїжджала допомога від великих волонтерських організацій.

"Ні мізків, ні совісті нема"

За підсумками всього побаченого у звільнених від окупантів населених пунктах Київської та Чернігівської областей, дівчина дійшла висновку, що особливо розумом та кмітливістю російські військові не відрізнялись.

Брали і за**рали чужі будинки своїми надписами. Машини, які вони розстрілювали, також розписували. Реально, як маленькі вандали, як підлітки на вписці – потусили, розгромили все і втекли. У них – ні мізків, ні совісті нема – нічого,
– зауважила вона.

За словами волонтерки, прагнення окупантів сплюндрувати всі приміщення, у яких вони опиняються, можна назвати доволі точною характеристикою російських окупантів.

Волотерку шокували росіяни / Фото з архіву Стефанії Пауль

Важливо Буча та Ірпінь за кілька тижнів після окупації: проникливі фото французької журналістки

Що творили окупанти

У моїх друзів в Бучі квартира. У них у квартирі росіяни теж жили. Найсмішніше, що подруга після повернення додому мені констатувала: "Найжорсткіше, що вони ходили в туалет повз унітаз". Ну, блін, як люди можуть влучно стріляти, якщо вони не можуть нормально, пробачте, поср*ти? І смішно, і сумно. Це ж якраз добре описує цих людей,
– розповіла волонтерка.

При цьому у багатьох вчинках російських окупантів дівчина вбачає суцільний театр абсурду. Наприклад, в Ірпені вони витрачали боєприпаси на те, аби воювати із фотографіями полеглих захисників України та розстрілювати Алею Слави.

У Бучі, де дівчині виділили приміщення під склад, за слідами мародерства можна відслідкувати сферу їхніх інтересів.

Це таке цільне приміщення, більше схоже на ряд кіосків. Там спочатку йде пивничка, потім – рибна лавка, і потім – пусте приміщення. Пусте приміщення вони не чіпали – там тепер наш склад. Там цілі вікна, двері. Рибна лавка теж незаймана. У пивничці – вибите вікно, і нема пива, нема пляшок. Звідти взагалі все винесли. Я коли вперше побачила, сказала: "Наскільки можна бути тупорилим, щоби набрати пива, але не набрати риби?". Хоча, власне, нахіба закушувать, якщо ти і так на голодний шлунок все робиш,
– розповіла волонтерка.

Зверніть увагу "Не могла ані спати, ані їсти": як війна мобілізувала "Жіночий ветеранський рух"

Неосвічена орда

Також цікаво – Росіяни трясуться від "Бандита" з Запоріжжя: дивіться відео