Чого нам варто очікувати від саміту Євросоюзу, про що говорили Урсула фон дер Ляєн та Зеленський, які умови європейців нам треба виконати для того, щоб продовжувати рух до входження в ЄС та що означають слова Шольца про спрощення процедури вступу до Європейського Союзу – ексклюзивно сайту 24 каналу розповів голова Центру нового світового порядку та глобального розвитку при Національному авіаційному університеті Максим Ялі.

Читайте Візити політиків, що люблять дзвонити до Путіна: чим Шольц і Макрон можуть допомогти Україні

Очікування від саміту 23 – 24 червня та останній ривок України до статусу кандидата

Максиме, чого нам очікувати від саміту ЄС?

Головні наші очікування стосуються отримання нами статусу кандидата на приєднання до Євросоюзу. Слідкуючи за заявами представників Єврокомісії та очільників окремих європейських держав, в принципі можемо говорити, що позитивне рішення буде прийнято.

Якщо ще декілька тижнів тому Нідерланди та Данія виступали проти кандидатського статусу для України, мали в цьому контексті питання, то останніми днями з їхнього боку вже пролунали діаметрально протилежні попереднім заяви про підтримку нашого кандидатства.

Тому, якщо раніше я оцінював наші шанси на рівні 70 – 80%, то зараз цей показник становить 95%. Завжди потрібно робити обережні прогнози, враховуючи при цьому, що на кожен ЄС та НАТО знайдеться свій Орбан.

Ялі впевнений, що Україна стане кандидатом на членство в ЄС / Фото надане співрозмовником

Однак, в цілому, беручи до уваги те, що такі ключові потужні держави, економічні та політичні гравці вже висловилися на підтримку, я переконаний, що аргументів за кандидатство вистачить, щоб перебити небажання того-таки Орбана бачити нашу країну в статусі кандидата.

Нещодавно відбулася розмова президента Зеленського з Урсулою фон дер Ляєн. Про що вони говорили?

Припускаю, що розмова стосувалася кроків, які будемо робити ми, як держава, після надання нам бажаного статусу. Зокрема, з того, про що можна говорити, йшлося про ратифікацію Стамбульської конвенції, яка зовсім нещодавно відбулася шляхом позитивного голосування у Верховній Раді (21 червня Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Стамбульської конвенції – 24 канал).

А щодо інших тем, то європейські бюрократи завжди намагаються планувати кроки, складати дорожні карти запланованих заходів. Про це можна буде говорити вже після самого саміту.

Урсула фон дер Ляєн відвідала Україну / Фото Офісу Президента України

Важливо Політична кухня в Молдові раптово змінилася через війну Росії в Україні: інтерв'ю з експертом

До речі, а як нам вдалося переконати найбільших скептиків підтримати наше прагнення до отримання статусу кандидата на вступ?

Цим ми передовсім завдячуємо кропіткій роботі нашого політичного керівництва та роботі ЗСУ на полях битв цієї війни. Європейців вразило наше палке бажання перемогти та приєднатися до європейської родини.

Що стосується суто політико-дипломатичної частини, то у ній ключову роль відіграють президент Зеленський та очільник МЗС Дмитро Кулеба. Враховуючи статус світового лідера, здобутий нашим керманичем за останні 4 місяці, що було визнано навіть такими авторитетними виданнями, як Time, The Economist.

Варто також ще раз підкреслити, що не слід забувати про роботу МЗС та його очільника. Тому що одна справа – проводити перемовини чи робити гучні публічні заяви, які відгукуються в серцях людей, чим справно займається президент, і зовсім інша справа – всі оці бюрократичні моменти, як узгодження якихось конкретних кроків сторін процесу і все таке інше.

Така складна робота, на жаль, зазвичай залишається невідомою широкій громадськості. Натомість переважно залишаючись за зачиненими дверима. Не дивлячись на це, не треба забувати про роботу, проведену нашими дипломатами на всіх щаблях. Ми повинні подякувати їм.

Давайте детальніше зупинимося на ключових умовах, які нам поставили в Європі для продовження руху до ЄС.

  • По-перше, від нас вимагають продовжити та посилити боротьбу з корупцією, яка, на жаль, пронизує все українське суспільство і досі.

Реформування судової системи, яка в нинішньому її вигляді викликає досить багато питань та є однією з трьох основних ланок суспільно-політичного устрою. Нереформоване судочинство якраз сповільнює прихід західних інвесторів до нашої держави. На превеликий жаль, рейдерські захоплення і тому подібні речі мають місце.

Європа зацікавлена в тому, щоб тут були проведені реформи ще й тому, що дійсно, якщо правове поле буде врегульоване, то відразу підуть інвестиції в багато перспективних проєктів, котрі їх потребують наразі.

  • Наступне – це адаптація законодавства, яка триває вже досить довго. Починаючи з 2014 року, її було пришвидшено.
  • Ну, і робота цих новостворених правоохоронних органів на зразок НАБУ, САП та інших. Тобто, де вже тривалий час немає очільників. Перед повномасштабним вторгненням ОП намагався всіляко загальмувати процес призначення на відповідні посади осіб, які перемогли у відборі.

Є великі запитання до ролі одіозного Татарова у цьому всьому, які лунали з боку наших західних партнерів. Гадаю, що якщо до цього Офісу успішно вдавалося уникати наслідків цих зволікань, то тепер, посилаючись на те, що це все не на часі з огляду на війну, йому вдасться це робити з не меншим успіхом і поготів.

ЄС має вимоги до України / Фото Офісу Президента

Серйозні претензії до Грузії та велемовні обіцянки Шольца

Чому Грузія не одержить кандидатського статусу?

Причина полягає насамперед в політичних питаннях. Грузинський прем'єр вже раніше встиг висловитися на цю тему, сказавши, що надання статусу кандидатів Україні та Молдові – це політичне рішення, обумовлене тим, що в Україні – війна.

Молдова також потерпає, але вже від дестабілізації внутрішньополітичної ситуації. Під загрозою перебуває політичне майбутнє Майї Санду через наростання протестних настроїв у середовищі її політичних опонентів.

І це все відбувається не без участі Кремля, ясна річ. Адже саме Москва найбільше зацікавлена в тому, щоби прозахідні сили в Кишиневі втратили владу. Тож у Брюсселі вирішили піти назустріч Молдові та продемонструвати в такий спосіб політичну підтримку.

Грузинське суспільство, на відміну від влади, яка тісно співпрацює з Росією, готове до того, щоб стати суспільством західного типу. Днями відбулися масові протести грузинів на підтримку євроінтеграції, але головним залишається питання до керівництва, яке не бажає відмовлятися від зв'язків із Путіним.

Шольц виступив з ініціативою спростити процедуру входження нових потенційних членів до Європейського Союзу. Як ця ідея виглядатиме на практиці?

Німецький канцлер аж надто багато говорить. При цьому його слова рідко коли втілюються в реальні дії. Не дарма ж з'явився вираз "валяти Шольца". Всі його заяви можна розцінювати лише як реверанс в бік суспільства та політичних опонентів, котрі його шквально критикують, і не більше.

За темою – Україну візьмуть в ЄС, проте є але: дивіться відео