Про те, на яких умовах окупанти прагнуть обговорити припинення війни, розповів журналіст 24 каналу Олексій Печій. Він також зробив огляд ситуації довкола Росії та ставлення до неї міжнародної спільноти.

Читайте також Які успіхи ЗСУ мають на Херсонському напрямку: оцінка Жданова

ЗСУ спроможні вже наступного тижня звільнити Херсон від окупантів. Такий меседж нині поширюється серед західних ЗМІ та західних військових експертів. Там посилаються на потужні наступальні дії ЗСУ і на заяви колаборантів про те, що має розпочатися масова евакуація мешканців окупованого Херсону до Росії.

Водночас Кремль за допомогою диктатора Лукашенка намагається створити напруження на північних кордонах України з метою відтягти частину українських сил з фронту. І це також пояснює вкрай складне становище росіян на Південному фронті. Втім, це не єдині погані новини для Кремля, адже світова спільнота напередодні майже одноголосно засудила спробу анексії українських територій, а військова допомога з боку Заходу лише посилилася після ракетного терору Кремля.

Ба більше, у США презентували нову стратегію нацбезпеки, де Росію та особисто Путіна визнано постійною загрозою для країни. Тож тепер жодних сентиментів, лише боротьба проти диктатора.

Про ситуацію на фронті, а також перспективи посилення України у цій війні – далі з вами і поговоримо.

Напередодні видання Financial Times, посилаючись на західних військових чиновників припустило, що захисники України можуть звільнити Херсон від російських загарбників у другій декаді жовтня. Тобто вже до кінця місяця. Військові експерти зазначають, що українські сили прорвали російську лінію фронту на Херсонщині на початку місяця. Це дозволило значно звузити оборонні можливості росіян на правому березі Дніпра.

Тоді це стало найбільшим просуванням України на Півдні з моменту початку повномасштабного вторгнення Москви в лютому. І це не змогли приховати навіть в Міноборони Росії. Крім того, в ОК "Південь" напередодні заявили, що наші захисники звільнили повністю п'ять населених пунктів в Херсонській області. Мова йде про Нововасилівку, Новогригорівку, Нову Кам'янку, Трифонівку та Червоне в Бериславському районі.

І це доволі важливий момент, адже саме на цьому напрямку, після ганебної втечі зі східної частини Херсонщини, росіяни намагалися створити нову лінію оборони. Заради цього навіть перекидали сили з Нової Каховки. Але, схоже, їм це не допомогло. І от тепер, за оцінками західних військових, Україна може взяти Херсон до Дніпра вже наступного тижня.

Це цікаво Росіяни готуються до "фінальної битви" за Херсон: як відбувається підготовка

І от з цього приводу з'явилася доволі цікава реакція з боку окупантів. Зокрема, російські колаборанти відзначилися напередодні заявами, які суперечать одна одній. Один з них, Сальдо, закликав Кремль допомогти з евакуацією жителів Херсона до Росії, інший – Стремоусов істерично заявив, що це не правильно, і ніякої масової евакуації не планується.

Утім, напередодні Росія все ж заявила, що окупанти таки допоможуть евакуювати мешканців окупованого Херсона в інші райони. Причина цього: ЗСУ активно просуваються вперед, отже вирішальна битва за Херсон все ближче.

І дійсно для росіян ситуація на Херсонщині вкрай складна, адже, нині ЗСУ продовжують обстріли російських понтонних переправ через річки Дніпро й Інгулець. ОК "Південь" повідомляє, що українські сили за минулу добу знищили командно-спостережний пункт у Бериславському районі та п'ять складів боєприпасів.

Генштаб України повідомив, що українські війська також завдали удару по району скупчення російської сили в Токарівці, що приблизно за 30 кілометрів на схід від Херсона. Окрім того, пошкодження Керченського мосту значно сповільнило перекидання російського підкріплення на південь материкової частини України. Зокрема, супутникові знімки Maxar показують, що на російському боці мосту вже вишикувалися черги вантажівок, кількість яких перевищує тисячу.

Натомість відомо, що працюють лише чотири пороми, місткістю 90 вантажівок і 300 осіб. Саме цими поромами росіяни перекидають зараз військові вантажівки й особовий склад. Але швидкість не дозволяє ворогові посилити своє угруповання на Півдні.

Окрім того, відомо, що українські війська зміцнили свої позиції на північному сході Харківської області та поступово просуваються до міста Сватове. Ба більше, за даними Інституту з вивчення війни, ЗСУ вже могли взяти під контроль сусідні до Сватового населені пункти Піщане, Берестове та Табаївку. Крім того, українські війська могли проводити наземні атаки на північ від Крохмального і намагатися атакувати Орлянку та Котлярівку. Обидва населені пункти розташовані в межах 30 кілометрів на північний захід від Сватового. Тобто наразі можна констатувати, що наступ ЗСУ на лінії Сватове – Кремінна продовжується.

Саме біля Кремінної можна побачити реальний моральний стан рашистів. Голова Луганської ОВА Сергій Гайдай повідомив, що майже 30 росіян покинули свої позиції поблизу Кремінної й відмовилися виконувати накази.

Водночас президент Зеленський заявляє, що російських мобілізованих командування використовує як "гарматне м'ясо". Вони не підготовлені та невмотивовані. Однак це все одно створює відчутний тиск на українських захисників.

Що стосується Донбасу, то там напевно наразі найгарячіше. Зокрема, вороги продовжують спроби просунутися у напрямку Бахмуту. За даними британської розвідки, за останні дні окупаційні сили підійшли до населених пунктів Опитне й Іванград біля Бахмута. Росія, ймовірно, розглядає захоплення Бахмута як підготовку до наступу на район Краматорськ – Слов'янськ, який є найбільшою міською агломерацією Донецької області під контролем України. Проте загальний оперативний задум підривається українським тиском на її північний та південний фланги, а також гострою нестачею боєприпасів та живої сили.

І тут розкривається один із наріжних каменів внутрішньо російської боротьби за владу. Річ у тім, що за даними британської розвідки та Інституту з вивчення війни, саме на Бахмутський напрямок ледь не всі свої сили кинула ПВК Вагнера. Аналітики Інституту з вивчення війни запевняють, що очільник бойовиків Вагнера все більше намагається відмежувати себе та свої сили від інших російських та проксі військ. Зокрема, напередодні Пригожин публічно заявив, що його бійці нібито одноосібно захопили Іванград.

Проте бойовики з так званих "ЛДНР" запевняли, що саме вони захопили Іванград і прилегле селище Опитне. На що Пригожин заявив, що нікого окрім бойовиків Вагнера там не було і взагалі Опитне ще ніхто не захоплював. Відповідно, "кухар" Путіна банально намагається отримати більшу популярність на тлі його нещодавньої різкої критики в бік російського Міноборони. Тобто він просто намагається отримати все більше впливу на перебіг цієї війни, поки різні клани почали боротьбу в баштах Кремля.

Утім, жодні розбирання серед росіян не спиняють Україну. Відомо, що сьогодні президент Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача, на якому обговорювали ситуацію на фронті та планували наступні кроки з деокупації. Президент також додав, що влада удосконалює схему безперебійного постачання боєприпасів українському війську й продовжує готувати його до зимового періоду. Крім того, на засіданні обговорили питання врегулювання діяльності добровольчих формувань територіальних громад. Тож, не виключено, що на Ставці обговорювалося і питання того, коли Херсон повернеться під Український прапор.

І от на цьому тлі, російське видання "Медуза" сьогодні стверджує, що Москва знову взялася просувати ідею переговорів із Києвом. Але Кремль не збирається відмовлятися від продовження війни, а бажаний режим "припинення вогню" сподівається використати для підготовки до нового наступу у лютому – березні 2023 року. Тобто Путін справді сподівається на переговори, попри відмову Володимира Зеленського іти на це після анексії 4 областей України.

При цьому, пише видання, диктатор з Кремля хоче, щоб Росія зберегла контроль над територіями на Донбасі, і "взагалі не хоче обговорювати Крим". Нібито, заради цього окупанти навіть готові відійти з Херсонщини. Хоча, чому це може статися насправді, ми з вами обговорили вище.

За інформацією співрозмовників "Медузи", російська влада розробила новий "тактичний варіант". Він передбачає не укладання повноцінного мирного договору, а запровадження тимчасового режиму припинення вогню. Такі переговори Кремль сподівається провести між українськими та російськими військовими, без залучення політиків. І от саме втеча росіян з Херсону – це нібито черговий жест доброї волі та крок назустріч Україні.

І от цю маячню Кремль намагається просунути на Заході та через президента Туреччини Реджепа Ердогана, щоб ті "переконали" Україну повернутися до переговорів із Росією. Головна риторика Кремля нині – це брехня про те, що вони хочуть просто уникнути жертв серед мирного населення. Щонайменше це звучить лицемірно на тлі нещодавніх масованих ракетних обстрілів українських міст.

Але сьогодні російський диктатор заявив, що нібито Кремль найближчим часом не планує поновлювати масовані ракетні удари. Водночас він заявив, що в Росії вже мобілізовано понад 200 тисяч окупантів. І за два тижні мобілізація має призупинитися, бо почнеться осінній призов. Тобто країна-агресорка просто хочеться виграти час для підготовки цього гарматного м'яса.

Але в ОП вже відповіли, що переговори можливі лише після повалення режиму Путіна. Ба більше, "жестам доброї волі" вже ніхто не довіряє.

І от саме тут в гру вступає білоруський диктатор Лукашенко. По-перше, він заявив, що Росія масштабно атакувала Україну ракетами 10 жовтня у відповідь на руйнування Керченського мосту. Але дані ГУР доводять, що росіяни готувалися до такої ракетної атаки задовго до вибуху на Кримському мосту.

Водночас глава МЗС Білорусі Володимир Макей заявив, що країна вводить режим "контртерористичної операції" через нібито загрозу з боку сусідніх країн. За його словами нібито кимось плануються провокації, пов'язані майже з захопленням окремих ділянок території Білорусі. Пізніше і сам Лукашенко підтвердив цю інформацію.

Ба більше, білоруські ЗМІ повідомляють, що самопроголошений президент Лукашенко вирішив провести приховану мобілізацію для збільшення укомплектованості бойових частин. Пізніше він заявив, що вже почалося розгортання так званого Угруповання регіональних союзних військ в Білорусі. За його словами, воно складатиметься з 70 тисяч білоруської армії та близько 10 – 15 тисяч росіян. При чому Лукашенко натякнув, що більше росіян не буде, через те, що у них і так проблеми в Україні.

Утім, вся ця бравада спрямована на спробу залякати Україну та Захід. Але так само диктатор реально боїться того, що Путін дотисне та змусить білорусів відкрито вступити у війну проти України. Відтак, напередодні Лукашенко заявив, що невдовзі під час двосторонньої зустрічі в Анкарі із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом він сподівається тет-а-тет обговорити війну Росії проти України.

Тобто головний акцент і Путіна, і Лукашенко зараз на те, щоб схилити Україну до переговорів. Адже на фронті вже величезні проблеми через наступ ЗСУ. І на це ніяк не впливає той факт, що диктатор з Кремля сьогодні хизувався 16 тисячами мобілізованих, яких уже перекинули на фронт.

Утім, жодного сенсу для України йти на переговори немає. Адже навпаки, поки Росія слабшає та втрачає партнерів, Україна отримує все більше підтримки. Зокрема, міністр оборони України Олексій Резніков розповів, що кілька перших установок зенітно-ракетного комплексу NASAMS США поставлять нам уже цього місяця. Нагадаємо, що ми вже отримали з Німеччини систему ППО IRIS-Т. Щодо амуніції для української армії, то Резніков зазначив, що наразі зимова форма вже поставляється військовослужбовцям і з цим немає проблем.

Окрім того, міністр повідомив, що Іспанія передає Україні чотири системи протиповітряної оборони Hawk. Це лише перші з таких систем, які партнери планують надати Україні. І це стало результатом доволі швидкої реакції на прохання України на шостому "Рамштайні".

Крім того, Еммануель Макрон запевнив, що найближчими тижнями Франція передасть Україні радари та системи ППО. Британський міністр оборони Бен Уоллес оголосив про передачу ще 18 гаубиць, а також ракет AMRAAM. За його словами, у зв'язці з американськими системами NASAMS ці ракети зможуть зміцнити протиракетну оборону та захистити українське небо. НАТО обіцяє надати 100 систем для боротьби з дронами. Тож. небо потроху закривається.

Але, посилюється і дипломатичний тиск на Росію та її тотальна ізоляція. Напередодні Генасамблея ООН ухвалила резолюцію із засудження спроби Кремля анексувати українські території. І тут важливо, що проти цієї резолюції проголосували лише 4 країни світу. Це Білорусь, КНДР, Нікарагуа та Сирія. Як ви бачите, Китаю в цьому списку немає. Країна утрималася під час голосування на Генеральній Асамблеї ООН. Але вона також заявила, що "суверенітет і територіальну цілісність усіх країн слід поважати", а "законні проблеми безпеки всіх країн слід сприймати серйозно". Втім, у заяві посла Китаю в ООН Ген Шуана прозвучали і нотки роздратування Росією. Він заявив, що війна стає все більш незручною для світової економіки.

До теми Терору треба відповідати силою, – Зеленський про останні рішення ПАРЄ та ООН щодо Росії

Водночас у США відбувся головний і важливий для України зсув – Білий дім опублікував нову стратегію національної безпеки США, де Росію назвали державою, де поєднане "авторитарне управління з ревізіоністською зовнішньою політикою". Мовляв, протягом останнього десятиліття "російський уряд вирішив проводити імперіалістичну зовнішню політику", кульмінацією якої стало "повномасштабне вторгнення в Україну з метою повалення її уряду та підкорення Росії".

У стратегії зазначено, що Росія багато років намагалася дестабілізувати своїх сусідів, використовуючи розвідувальні дані та кіберспроможності. Крім того, вона брала на озброєння відверті спроби підірвати внутрішні демократичні процеси в країнах Європи, Центральної Азії й у всьому світі. Відповідно, Росія тепер офіційно вважається постійною загрозою для міжнародного миру та стабільності, а від її влади, зокрема Путіна, не чекають нічого хорошого.

Тож, очевидно, що ніхто ані в Україні, ані на Заході не зацікавлений у переговорах з Путіним. Навпаки – риторика нині звучить дуже просто: Росія це загроза всьому цивілізованому світові, отже з нею варто покінчити.