За даними Кіберполіції України на 31 березня, від початку карантину правоохоронці вже перевірили 344 повідомлення про можливі протиправні дії. За фактами онлайн-шахрайств уже розпочато 30 кримінальних проваджень.
Найпоширеніші нині види шахрайств – СМС-розсилки і телефонні дзвінки про державні виплати, мета яких заволодіти особистими даними громадян, а також шахрайства під приводом продажу захисних масок, антисептиків або медичного обладнання, – розповідає головний інспектор Департаменту Кіберполіції України Заур Урусов.
Шахрайства під час коронавірусу / Графіка Департаменту кіберполіції
Ось кілька типових прикладів лише за минулий тиждень.
1000 гривень у "мишоловці"
Після того, як президент України Володимир Зеленський заявив у відеозверненні про плани надати матеріальну допомогу малозабезпеченим пенсіонерам у розмірі 1000 гривень, багато громадян почали отримувати повідомлення буцімто від НБУ. Одним надходили СМС приблизно такого змісту: «Національний банк: вам нараховано 1000 грн через надзвичайну ситуацію. Довідка: 0442230023».
Іншим дзвонили «оператори» і «менеджери» НБУ і намагалися отримати закриті дані про банківські картки, на які вони «хочуть відправити матеріальну допомогу». Це класична схема шахрайства, що функціонує вже давно. Але старенькі іноді не знають нюансів махінації і видають інформацію про свої картки, після чого шахраї знімають з рахунку всі гроші. (До речі, номер телефону 0442230023, згаданий вище, вже давно використовується шахраями. Пошуковик Google видає щодо нього чимало повідомлень про те, що саме цей номер фігурує в багатьох аферах з банківськими картками.)
Закликаю українців бути дуже обачними і не надавати нікому секретну інформацію про свої банківські картки чи рахунки, – наголошує Заур Урусов. – Нагадую, що співробітники банків ніколи не запитують у клієнтів ПІН-коди чи паролі з СМС-повідомлень. Тому в жодному разі не називайте їх! Навіть якщо вам кажуть, що це начебто телефонує оператор банку, співробітник служби безпеки вашого банку чи НБУ.
Шахрайства з масками і антисептиком
У Запорізькій області 27-річний чоловік розміщував у соцмережах оголошення про продаж медичних масок і антисептиків. Потім отримував грошові перекази, а товар не постачав. Та він і не міг цього зробити, бо зараз… відбуває покарання у виправній колонії. Вже є підтвердження, що від дій зловмисника постраждали близько 70 людей.
Кіберполіція вилучила велику партію "дезинфекторів"
Обережно Ліки від коронавірусу: як на паніці людей заробляють великі гроші
У Києві, Чернівецькій та Тернопільській областях встановлено осіб, які продавали медичні маски сумнівної якості, без сертифікатів відповідності та документів про їхнє місце виготовлення. Весь товар вилучено (лише в столиці партія складалася з майже 8 тисяч масок). Аналогічні шахрайства – тільки з дезінфекційними засобами і антисептиками – викриті у Києві, Дніпрі та на Хмельниччині.
А в Ірпені Київської області кіберполіцейські спільно з дільничними офіцерами викрили 38-річного місцевого мешканця, який рекламував у месенджерах, а потім продавав несертифіковані тести на коронавірус. Ціна одного тесту складала 750 гривень (нагадаємо, що державне тестування в Україні безкоштовне!) Правоохоронці вилучили у ділка близько 300 одиниць товару, а суд наклав на нього штраф 17 500 гривень.
Інформаційна гігієна
Ще один важливий нині напрямок роботи українських кіберполіцейських – боротьба з розповсюдженням фейків і чуток, що стосуються епідемії коронавірусу. Прикладів такого інформаційного шкідництва вже чимало. Це повідомлення про дезінфекцію великих міст з вертольотів, про заборону дітям виходити на вулицю, про продовження карантину до літа і т.п.
На сьогодні, за даними Департаменту кіберполіції, виявлено 228 фактів розміщення на сайтах чи у соцмережах неправдивої чи провокаційної інформації щодо COVID-19. Ідентифіковано 116 осіб, які ці дані розповсюджували. Правоохоронці провели з порушниками профілактичні бесіди і зобов’язали видалити фейки. 24 особи поки відмовилися це робити, тому вирішується питання щодо притягнення їх до адміністративної відповідальності.
Як розпізнати фейки
Кіберполіція нагадує: відповідно до статті 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, тягне за собою накладення штрафу від 10-ти до 15-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.
Варто знати Коронавірус і фейки: як брехали про "хімічну атаку" в Україні та дельфінів у Венеції
Куди повідомляти про випадки шахрайства чи поширення фейків?
Департамент Кіберполіції України приймає звернення громадян:
- на гарячу телефонну лінію: 0-800-505-170
- на електронну адресу: callcenter@cyberpolice.gov.ua
- за формою зворотного зв’язку: ticket.cyberpolice.gov.ua
На ці сервіси громадяни можуть подавати звернення не лише щодо ситуацій з коронавірусом, але й на випадок, якщо вони стали свідками інших порушень, – акцентує увагу Заур Урусов. – Відзначу, що з кожним роком українці стають все більш відповідальними, і ми отримуємо багато повідомлень про кіберзлочини чи порушення. Сподіваюся, так буде й надалі.
