Треба розуміти, що в України з Росією насправді немає жодних непорозумінь. Є лише ница російська агресія, врегулювати яку дуже просто, якщо Кремль її припинить, відвівши й вивівши від української території свої регулярні війська.
До теми Путін підставив Макрона: які новини привіз президент Франції Зеленському
Приїзд Макрона: оптимізм чи песимізм
Макрон направду просто привіз від Путіна умови – кремлівський ультиматум у разі виконання якого президент країни-окупантки, можливо, змилостивиться і відкличе свою готову до нападу зграю від українських кордонів.
Принаймні песиміст всередині мене саме так із Макроном усе і бачить. Французькому лідеру просто зажадалося напередодні виборів у Франції видати себе в очах французів за миротворця.
Тоді як оптиміст усередині мені радіє, що Путін схоже знайшов спосіб як "вберегти лице" і згорнути війська без втрати "пацанської" репутації. Військам точно був би завданий удар, адже всі зрозуміють, що "концентрації російських військ" були лише "голими пантами пітерського гопника".
Повний випуск "Про новини" на 24 каналі: дивіться відео
Усередині мене між собою змагаються песиміст з оптимістом. Песиміст бачить, як глава Кремля руками Макрона примушує Україну до виконання невигідних Україні мінських угод, а оптиміст дякує президенту Франції, що той узяв на себе місію вберегти Україну від російського вторгнення – великої війни і нових втрат та страждань.
Я зараз наводитиму аргументи як на користь оптиміста всередині мене, так і на користь песиміста, а ви вже самі вирішуйте, який із варіантів вам ближчий і у який із варіантів ви особисто більше вірите.
Насаджування мінських домовленостей
Почнімо з песимізму. На переговорах Путіна з Макроном, а потім і в заявах французької делегації, самого Макрона та Путіна неодноразово лунала теза про необхідність виконання Україною мінських домовленостей.
Важливо Мети досягнув: Макрон вважає, що його візит до Путіна запобіг ескалації між Росією та Україною
Путін дозволив навіть поглузувати з цього приводу над Зеленським, якому ті домовленості не до вподоби. Направду, як і будь-якому притомному українцю. Путін на це відреагував словами: "Нравится, не нравится – терпи, моя красавица".
Погодьтеся, Москва наполегливо схиляє Україну до мінських угод, які за офіційною версією підписав Петро Порошенко, щоб зупинити російський наступ. Кремль робить усе можливе й навіть грозиться новим наступом для примусу виконувати угоди.
Усім, напевно, вже є зрозумілим, що їх не можна виконувати у жодному разі, адже вони Україні точно будуть не на користь.
Що саме передбачають угоди
Для тих хто пропустив – у мінських угодах прописане не тільки припинення вогню, розведення і виведення військ із території ОРДЛО й повернення Україні контролю над кордоном та вибори на Донбасі.
Проте й іще прописана амністія бойовикам і фактична федералізація тих регіонів, тобто формальне повернення Донецька та Луганська в склад України, але зі збереженням їхньої від Києва незалежності.
Вторгнення Україна відіб'є і станемо від того, як країна і нація, лише сильнішими, хоча і зазнаємо страшних людських втрат. Проте якщо ми погодимося на мінські угоди в редакції Кремля, то ризикуємо взагалі втратити державу Україну, адже матимемо у своєму складі сепаратистів, які мутитимуть воду, вимагатимуть російської мови та дотацій із загального бюджету.
Дотепно У мережі жартують через величезний стіл Путіна на зустрічі з Макроном
Проте натомість блокуватимуть усі європейські та євроатлантичні прагнення. Саме це Кремлю і треба. Путін хоче на своїх умовах всучити невизнані республіки, щоб вони стали наче валізою без ручки, яку і кинути можливості не буде. На собі ж тягнути те все буде вкрай важко і некомфортно.
Підводний камінь – порядок виконання
Нагадаю, у чому підводний камінь мінських угод. Він у порядку виконання пунктів угоди. Київ наполягає, що спочатку припинення вогню, розведення й виведення військ та повернення Україні контролю над українсько-російськими кордонами.
Тоді як Москва наполягає, що спочатку Україна має дати амністію бойовикам і визнати результати виборів, які відбудуться під дулами російських кулеметів. Тобто у разі виконання угод за сценарієм Києва ми дійсно отримаємо назад буремний регіон, який в умовах миру будемо відновлювати.
Україна до того готова, адже то, як не крути, українська земля.
Проте якщо мінські домовленості виконувати так, як угоди читає Кремль, то Київ фактично отримає собі неконтрольовану міну уповільненої дії, яку буде змушений фінансувати, але навзаєм отримуватиме регулярні вибухи багаторазової міни уповільненої дії.
Макрон міг поділитись результатами зустрічі з Байденом
Саме до такого очільник Кремля схиляє Україну та Зеленського у нормандському форматі за сприяння Німеччини та Франції. Тепер уже через безпосередніх посередників – французького президента.
Потому може і через американського очільника Джо Байдена, з яким Еммануель Макрон, напевно, уже поділився результатами своїх переговорів із Путіним і тими умовами, які він виставив Україні та світу за "врегулювання розбіжностей", а фактично за ненапад на Україну.
Путін поширює свої наративи за сприяння Макрона / Фото із сайту президента Росії
Обіцянки Кремля про "військові ініціативи"
Це був песимізм. Тепер нумо до оптимізму. Дивіться, направду, Україна ж не хоче собі війни, нового горя й людських жертв, то ж те по що французький президент особисто поїхав до Путіна.
Посидіти від нього в десяти метрах і не тільки знову полякати його санкціями, але й намагатися почути, що ж треба Путіна, щоб втримати його від нової війни. Направду дякувати за таке маємо Еммануелю Макрону.
Узагалі не факт, що Україна просто зараз кинеться виконувати ультиматуми Кремля. Україні тільки на руку, якщо Путін дотримуватиметься даної Макрону обіцянки про утримання від "нових військових ініціатив щодо України".
Також, якщо президент країни-агресорки виконає свою обіцянку про виведення з Білорусі 30 тисяч вояків, яких він туди передислокував під приводом спільних навчань, але насправді для вторгнення в Україну з півночі.
До речі Путін тільки втрачає, – російський правозахисник про невдачі президента Росії
Зважаючи на те, що ми собі отримаємо ще трохи часу на те, щоб стати сильнішими, зброїтися та ще краще підготуватися до відбивання російської агресії. Саме тому посередництво Макрона, його спроби поговорити з Путіним і залагодити ситуацію це все, як не крути, тільки в плюс. Хоча б тому, що дає нам нове відтермінування від великої війни.
Виконання домовленостей на умовах України
Отже, це були доводи від песиміста та оптиміста, але підсумую. Мінські домовленості, про які вчергове талдичив Путін у Москві, а Макрон у Києві Україні таки доведеться їх виконувати.
Ми готові їх виконувати, ми їх навіть виконуємо, але на своїх умовах. Дійсно, їм немає альтернативи, бо Москва відхиляє всі інші альтернативи зі старту.
Путін робить взагалі усе можливе. Навіть погрожує новою війною Україні, щоб примусити до мінських домовленостей. Проте й виконання угод на кремлівських умовах точно нам невигідне.
Не тільки тому, що закладе міну уповільненої дії у вигляді сепаратистських новоутворень в складі України, але й просто зараз призведе до розколу всередині українського суспільства.
Як мінімум до нових протестів, мітингів та звинувачень у бік чинної влади, що вона, мовляв, зрадниця. Тобто Путін, як не крути, але я так бачу все одно хоче бути у виграші.
Слід дізнатись Макрон мовчав, поки Путін глузував з України
Глава Кремля все одно готовий на будь-що для того, щоб втілити свою мрію про ослаблення України, яку втілює війною, втюхуванням сепаратистських регіонів або ж розгойдуванням ситуації всередині України штучними політичними вуличними протестами.
Тролінг політиків як гібридна війна
До прикладу, як думаєте нащо Путін потролив Петра Порошенка, що, мовляв, готовий йому надати політичний притулок? Звісно, лише для того, щоб знову збурити серед українців розкол, зневірити українців у їхніх лідерах, щоб зрештою дестабілізувати ситуацію всередині українського суспільства.
Заява Путіна про політпритулок для Порошенка є поширення розколу / Фото Валентини Поліщук, 24 каналу
Саме тому, навіть тим, хто не надто любить п'ятого президента я би рекомендував узагалі не реагувати на ці провокації Путіна щодо Порошенка.
Це внутрішня справа, кого з політиків нам любити, а кого ні. Не Путіну тролити наших політиків. Це наше з вами священне право.
Підсумую дуже коротко – війни поки не буде, але гібридної війни проти нас Путін не припиняв ані не хвилину. Ризик повномасштабного російського вторгнення далі висітиме над Україною, допоки не станемо настільки сильними, що навіть найтупіший із російських гопників вже зрозуміє, що чіпати нас йому дорожче вийде.