Стрільчиня-санітарка Олена Риж поділилася своїми думками стосовно того, чому багато українців не поспішають йти на службу в армію. За її словами, страхи, які охоплюють суспільство, є різноманітними та глибоко вкоріненими.

Дивіться також Найбільш недооцінене військо: чому Україна опустилася на 18 місце найсильніших армій світу

Страхи, що паралізують

"Страх нерозуміння, страх втратити життя, страх бути мобілізованим – цих страхів багато, і люди не вміють з ними працювати", – зазначила Олена Риж. Вона вважає, що багато хто знаходить відмовки, звинувачуючи усіх навколо, але насправді боїться визнати власний страх.

Коли чуємо, що винен правий, лівий, президент, держава, депутати, їхні діти, поліція – це відмовка. Бо якщо запитати у цих людей: "Що ти відчуваєш насправді?", впевнена, 99,9% бояться самі собі відповісти, що це страх,
– наголосила військова.

Олена Риж також розповіла про тих, хто після першого бою змінив своє військове положення та пішов на інші посади через страх. Вона не засуджує таких людей, адже вважає, що кожен індивідуально переживає емоційний тиск.

Водночас Риж висловила думку, що мобілізацію жінок в Україні запроваджувати не потрібно, але важливо створити умови для тих, хто бажає добровільно служити.

Краще спробуємо дати більше можливостей (для жінок – 24 Канал), тоді побачимо, до чого це призведе,
– сказала вона.

За її словами, багато жінок, які зараз перебувають за кордоном, висловлюють бажання повернутися в Україну та допомагати. "Мені так багато дівчат пишуть про те, що хочуть повернутися і допомагати. Тому краще забезпечити більше можливостей, щоб жінка могла добровільно прийти на службу", – додала Риж.

Зазначимо, що зараз тривають дискусії навколо оновлення законодавства щодо мобілізації. У грудні 2023 року президент Зеленський повідомляв, що у військових є запит на 500 тисяч нових бійців у війську. Але нещодавно він наголошував, що особисто не бачить в цьому потреби.

Попри це, для того аби втілити в життя цей показник, потрібно, вочевидь, змінювати стратегію стосовно мобілізації. Внесений 25 грудня 2023 року у Верховну Раду законопроєкт був розкритикований, згодом його відправили на доопрацювання. Однак ініціатива залишається на порядку денному.