Від слів міністра було не до сміху, навіть попри "специфічну" дату. Втім, в Кремлі заяві, вочевидь, зраділи, адже йшлося про курс на зближення з Росією, про який вирішив оголосити чиновник.
Читайте також: "Нормандський формат" щодо миротворців ООН на Донбасі планують без Росії, – росЗМІ
Мааса – в маси
Та спочатку – пряма мова. Німеччина розраховує на поступове відновлення діалогу з Росією попри її конфлікт з західними країнами, сказав Гайко Маас в інтерв'ю газеті Bild am Sonntag, передає "Німецька хвиля".
Нам потрібна Росія як партнер, наприклад, в допомозі у врегулюванні регіональних конфліктів, для роззброєння та як важливий стовп багатонаціонального порядку, – зазначив Маас.
При цьому, однак, дії країн-учасниць ЄС у відповідь на російську політику останніх років глава МЗС ФРН назвав вірними. В результаті "поведінки Росії" втрачена "значна частка довіри", підкреслив він. Та попри це, "ми відкриті до діалогу і сподіваємося на відбудову довіри крок за кроком, якщо Росія також готова це зробити", – додав Маас.
Гайко Маас, новий очільник зовнішнього політичного відомства Німеччини й прихильник діалогу з Москвою.
Як слід розуміти подібні наміри, засвідчені поважним німецьким міністром? Радіо Свобода запросило до обговорення цього моменту експертів, один з яких – Сергій Сумлєнний, керівник представництва Фонду Генріха Бьолля у Києві – вважає, що у словах Мааса не варто шукати "криміналу" та вважати його заяву відступництвом від курсу на підтримку України.
"По-перше, Маас – представник нового покоління, вже не має навіть "релігійної" ідеї, що тільки відносини з Москвою потрібні. Він розуміє, що для безпеки в Європі потрібні відносини з Києвом, Ригою, Таллінном, навіть з Мінськом, іншими країнами.
По-друге, він сказав дуже ясно, що це можливо тільки, якщо Росія зробить певні кроки. Він не є прихильником ідеї, що потрібно поступово знімати санкції, коли Росія, наприклад, надасть свою згоду щодо введення миротворців на Донбасі", – зауважив Сумлєнний.
І додав: "По-третє, він зробив заяву на Великдень. Традиційно в цей день багато людей виходить на так званий марш у підтримку миру – багато лівих. Ліві радикальні сили традиційно останніми роками проросійські. Вони говорять: ми повинні погодитися з усім, що робить Росія, тому що Росія – "гарант миру в Європі та у світі". Вони дуже багато критикують німецький уряд. Це не реверанс, а він (Маас) демонструє тим людям у Німеччині: ми не хочемо тільки радикальної війни з Росією, ми принципові, але якщо Росія піде назустріч, ми також готові досягти якогось діалогу".
Читайте також: Ми дотиснули Путіна, – Порошенко
Водночас інший експерт – директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця – налаштований менш оптимістично. Він вважає, що позиція Німеччини щодо Росії зазнає певних змін, й при цьому змін, не надто сприятливих для України.
Німці до Росії налаштовані переважно позитивно. З Росією асоціюється і об’єднання Німеччини – саме Горбачов "дав добро" на повалення Берлінського муру. Після чого Німеччина стала лідером в Європі і економічним, і геополітичним, впливовим гравцем на європейському континенті і не тільки, – каже він.
Але справа не лише в падінні Берлінського муру. Росія відповіла "відкриттям для німецького бізнесу величезних ринків. Німецький бізнес фактично "сів на голку" Росії. Ринкову "голку". Такі компанії, як "Мерседес", "Сіменс" отримали колосальні преференції від російського уряду. "Північний потік-2" – теж черговий проект, який працює на німецький бізнес, який не хоче втрачати шалені надприбутки", – говорить Перепелиця.
Росія підсадила Німеччину на "ринкову голку", й "Північний потік-2" – ще один черговий проект, який працює на німецький бізнес, вважає експерт.
До того ж, додає він, "якраз соціал-демократи (котрі увійшли до новоствореної парламентської коаліції – Авт.) представляють інтереси великого німецького бізнесу. Більше того, у Бундестаг прийшла "Альтернатива для Німеччини", яка має чітку проросійську орієнтацію. Відтак канцлеру Німеччини Ангелі Меркель дуже важко знайти баланс між європейськими цінностями і інтересами великого німецького бізнесу. Можливості проведення політики, яка була попередньо – відстоювати європейську солідарність, у неї значно зменшилися".
"Те, що може бути зрадою європейських цінностей, може бути і перемогою інтересів німецького бізнесу. Нашу надію щодо опори на Німеччину буде набагато складніше реалізувати. Путін у гібридній війні проводить дуже селективну стратегію – одним дає "пряники", як Німеччині, іншим – вбиває хімічною зброєю людей, які перебувають під юрисдикцією країн Заходу, як у Британії. Маніпулюючи інтересами європейських країн, добивається певного успіху", – резюмує експерт, котрого цитує Радіо Свобода.
Кремлівська радість
Та як би не трактували позицію німецьких соціал-демократів (до яких належить й Гайко Маас) в Україні, в Росії слова міністра закордонних справ всіх дуже потішили. Російська "Независимая газета" вказує на ще одну причину "примирливих заяв" Мааса. Йдеться, мовляв, про те, що цьогоріч Німеччина претендуватиме на статус непостійного члена Ради безпеки ООН. (Постійних, як відомо, п’ять – США, Британія, Франція, Китай та Росія; що ж стосується непостійних членів, то ними стають 10 країн, за яких повинно бути віддано 2/3 від всіх голосів країн-членів ООН. Обираються непостійні члени Ради безпеки терміном на два роки).
Ангелі Меркель доведеться непросто в одній коаліції з соціал-демократами, відомими проросійським спрямуванням.
"Відомо, – пише "Независимая", – що, виступаючи 28 березня в ООН, Маас закликав надати Німеччині місце в Радбезі в 2019 і 2020 роках. Німеччина традиційно подає заявку кожні вісім років, і вона була вже членом Ради безпеки п'ять разів – востаннє в 2011-2012 роках. Маас нагадав, що Німеччина є другим за величиною донором ООН і другою країною за кількістю миротворців. У 2017 році країна внесла в бюджет ООН близько 3,4 млрд. євро, в місіях організації задіяні 1300 німецьких миротворців. Іншими словами, заслуг у Німеччині досить. Але на цей раз поряд з німцями на місце непостійного члена Ради безпеки претендують і Бельгія, і Ізраїль".
Видання, таким чином, натякає, що в цьому питанні протекція Росії Німеччині не завадить, адже конкуренція буде серйозна.
Читайте також: Трамп жорстко відреагував на підтримку Німеччиною "Північного потоку-2"
На думку російських медіа, західний світ вже почав підлещуватися до Росії. І першою стартувала навіть не Німеччина, а Сполучені Штати. Йдеться про нібито готовність США "відшкодувати" завдані Росії репутаційні збитки у вигляді висланих з країни дипломатів й поповнити їхній штат новими представниками дипмісій.
Очевидно, що ми серйозно ставимося до загрози, яка виходить від іноземних агентів спецслужб, в цьому випадку російських. З точки зору прийняття російських дипломатів, наші двері ще відчинені. У нас немає обмежень по числу прийнятих російських дипломатів в США, – заявив не названий чиновник з Вашингтону, котрого цитують "РИА Новости".
Проте повернемося до Німеччини. В контексті цієї країни у Кремля є більш, ніж вагома причина тріумфувати – і справа не тільки (й не стільки) в реверансах міністра Мааса. Нещодавно Німеччина дала дозвіл на будівництво газогону "Північний потік-2", яке дуже сильно б’є по інтересах України й – навпаки – сприяє зацікавленням Росії.
Але, як вже було сказано вище, мета Німеччини – не так у тому, щоб досадити Україні чи надати сигнал підтримки Росії, скільки у тому, щоб пролобіювати власні інтереси.
"Рушійною силою політики Німеччини є геоекономіка. "Північний потік-2" – проект, який збільшить політичний та геоекономічний вплив Німеччини у ЄС, зав’яже усі потоки на Німеччині, стане для німців "голом" у ворота східної Європи. Уряд Меркель – це коаліція поступок та компромісів. Половину місць у новому Кабміні Німеччини займають соціал-демократи, чия партія є однією з головних лобістських груп, які виступають за "Північний потік-2". Ще чверть місць є поступками Меркель внутрішній опозиції у її власній партії, це молодіжне крило. Ще частина місць – це партнери по блоку. Не підтримують "Північний потік-2" сама Меркель, глава її апарату Хельге Браун, частково міністр економіки та енергетики і міністр оборони. Тобто лише три людини з усього уряду, які мають відносно антиросійську позицію у цьому питанні", – роз’яснює ситуацію експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
Втім, те, що давня союзниця України Ангела Меркель лишилася у меншості в питанні будівництва "Північного потоку-2", ще не є приводом впадати у відчай. В тому, що газпромівська труба опиниться під контролем Німеччини, є й певний плюс, вважає заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль. За її словами, з політичної точки зору "Північний потік-2" може бути важелем впливу на Росію, якщо Німеччина буде основним отримувачем російського газу. Таким чином, ФРН отримає інструмент прямого впливу на РФ, стверджує вона.
І все таки зрозуміло, що нова парламентська коаліція Німеччини – в силу свого (певною мірою) проросійського спрямування створюватиме канцлеру Меркель чимало проблем. Які не зможуть не відбитися на зовнішній політиці цієї країни. Але поки що пані Меркель, вочевидь, готується до тристоронньої зустрічі з лідерами Франції та України, яка може відбутися в травні в німецькому місті Ахен.
У травні "нормандська четвірка" переформатується, вочевидь, у ситуативну "нормандську трійку". Ситуацію на Донбасі Меркель, Макрон і Порошенко обговорюватимуть без Путіна.
По суті, це буде скорочений варіант нормандської четвірки – без Росії. Про таку можливість повідомляє, до речі, російський "Коммерсант", який посилається на власні джерела в адміністрації українського президента. І це – одна з небагатьох добрих новин останнього часу, пов’язаних з Німеччиною.
Читайте також: Фінляндія дозволила будувати "Північний потік-2"