Про це йдеться у офіційній заяві канцелярії Собору єпископів, передає Cerkvarium.

Читайте також: Що не так зі статутом ПЦУ та чому його потрібно змінити: пояснення Філарета

Від імені Собору єпископів ПАПЦ, у відповідь на листи у справі автокефалії Православної церкви в Україні однозначно інформуємо, що Польська Автокефальна Православна Церква була і є за визнання повної самостійності – автокефалії Церкви Православної в Україні,
– наголосили у ПАПЦ.

Польські євпископи також додали, що "надання автокефалії повинно відбуватися відповідно до догматично-канонічних норм по відношенню до цілої церкви, а не групи розкольників".

Тому ті, хто відступив від церкви, були позбавлені священицьких свячень, не можуть представляти "здоровий церковний організм". Ця канонічна дія порушує євхаристійну і міжправославну єдність.

Зауважимо, раніше Польська православна церква з центром у Варшаві засудила Об'єднавчий собор в Україні.

Як створювалась Православна церква України?В жовтні 2018 року Синод Вселенського патріархату почав процедуру надання автокефалії Українській церкві. 9 жовтня у Стамбулі розпочалося триденне засідання, де прочитали звіт посланців патріарха Варфоломія. В результаті Україні й надали дозвіл на створення Єдиної помісної церкви.

15 грудня 2018 року в Софійському соборі в Києві відбувся Об'єднавчий помісний собор, на якому оголосили про об'єднання українських церков у Єдину помісну незалежну церкву. Її офіційна назва звучить так – Православна церква України. Предстоятелем ПЦУ обрали митрополита Переяславського та Білоцерківського Епіфаній. А кафедральним собором ПЦУ став Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.

До новоствореної Православної церкви України перейшли вже понад півтисячі парафій колишньої Української православної церкви Московського патріархату. Найбільше на Волині, де до ПЦУ приєдналося 116 парафій.

Яку позицію щодо ПЦУ мають інші православні церкви?

Румунська православна церква притримується приблизно такої ж позиції, що й Сербська. У Румунії говорять лише про те, що "збираються" визначити свою точку зору.

Албанська православна церква заявляє, що "єдність православної церкви треба зберегти" (а це – вкрай обережна риторика, яка свідчить про невизначеність позиції).

Синод Кіпрської православної церкви вважає, що після здобуття державної незалежності кожна нація має право звернутися за автокефалією.

Грецька церква теж поки офіційно нічого не висловлювали – зокрема, на Синоді 6 березня ієрархи не дійшли згоди чи хоч якогось висновку.

Єрусалимський патріархат офіційно про Україну не говорить, але практично у всіх питаннях підтримує Константинополь. Тож навряд чи можна сумніватися, що Єрусалим виступить проти ПЦУ.

Антіохійська церква (Близький Схід) стала на бік Росії. Навряд чи у неї були варіанти – її центр розташований на території Сирії, яку фактично контролює Росія.

Грузинська православна церква, очікувалося, підтримає ПЦУ. Проте вона досі не висловила свою позицію – ймовірно, через тиск Росії.

А от Болгарська – майже розкололася через Україну: патріарх підтримав автокефалію ПЦУ, але багато впливових ієрархів явно налаштовані проросійськи.

Чеська і Словацька ПЦУ не засудили, але заборонили своїм священикам проводити спільні служіння з представниками Православної церкви України. При цьому там закликають до "всеправославного рішення" й порозуміння.

Православну церкву в США не визнає Константинополь, тож і вони не визнають рішення Вселенського патріархату.