Які збитки від пожеж?
За даними Державного агентства з управління Зоною відчуження (ДАЗВ), збитки уже оцінюють у десятки мільйонів гривень. За попередніми оцінками Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, станом на 23 квітня постраждало 11,5 тисяч гектарів – приблизно 5% всієї території заповідника.
Останні новини Пожежа у Чорнобильській зоні: розповсюдження вогню зупинили, але є осередки тління
Тут же повідомили, що вплив пожеж на тваринний світ наразі точно дослідити неможливо. Однак ймовірні ризики уже зазначити можна:
- Земноводні та плазуни – ризики низькі (більшість тварин ще були не активні і в схованках).
- Птахи – ризики також низькі, вони легко уникають загибелі від вогню. Ранньогніздові види (крук, орлан-білохвіст) мають гнізда, розміщені високо на деревах, і від вогню не повинні постраждати.
- Ссавці – ризики мінімальні (ще немає молодняка). Вони досить ефективно можуть сховатись від вогню в нірках чи втекти. Можлива загибель частини місцевої популяції їжаків та вовчків, котрі в цей час могли перебувати у наземних схованках. Також, очевидно, знищено вогнем перший виводок зайців.
Знищення сухої рослинності та короткочасна відсутність їжі для травоїдних не повинна стати причиною їх загибелі, зазначають вчені. Тварини пристосувалися до подібних обставин і можуть здійснювати нетривалі міграції на невипалену територію. Наприклад, стадо коней Пржевальського зафіксували біля промислової зони ЧАЕС. За прогнозами фахівців, через місяць вони повернуться до своїх звичайних пасовищ.
Коні Пржевальського біля ЧАЕС / Фото Денис Вишневський
Крім того, за інформацією Forbes, тривалі лісові пожежі в зоні відчуження знищили близько 30% туристичних визначних пам'яток.
Найбільшою втратою для туризму є колишній радянський молодіжний табір "Изумрудное" – низка мальовничих дерев’яних будинків у лісі. У цьому таборі жили перші ліквідатори Чорнобильської катастрофи. Крім того, кілька занедбаних сіл у зоні відчуження навколо Чорнобиля повністю згоріли.
Знаменитий диспетчерський пункт четвертого реактора АЕС, сама станція та місто Прип'ять залишилися неушкодженими.
Чому цьогорічні пожежі – такі тривалі і масштабні?
Цьогорічна стихія, за словами експертів, є певно що найбільшою з часу Чорнобильської катастрофи. Можна порівняти хіба що з пожежами на початку 90-х – коли там не було належного контролю за лісами, тоді теж вигоріло тисячі гектарів лісу і до тепер вони не скрізь відновлені.
Цікаво Лісові пожежі в Чорнобилі за останні 6 років: інфографіка
Як пояснив у коментарі сайту 24 каналу еколог Олександр Соколенко, до такої ситуації призвів збіг низки факторів:
- аномально тепла зима (фактично відсутність снігу та опадів);
- аномально суха весна;
- умисні підпали.
Так, протягом зими не накопичувався сніг та не промерзав грунт, як зазвичай, а в березні-квітні почалася посуха весняна. Відповідно, ландшафти пересохли. Адже, як правило, минулорічна рослинність в цей період волога (тане сніг), відповідно – все це обводнюється і стає непридатним для горіння. Цього року такого не було, все сухе – грунт у тому числі.
За умов, коли зростає температура, настає вітряна погода і з'являється людина, яка підпалює, все це дуже швидко горить і майже не піддається гасінню. Це фізично дуже складно зробити передусім через великі площі займання та швидке поширення, якщо вітер,
– пояснив фахівець.
Як запобігти подібним пожежам у майбутньому?
Як пояснює Олександр Соколенко, щоб запобігти цим пожежам, можна було б посилити контроль за Чорнобильською зоною – щоб там не було взагалі сторонніх осіб, які й підпалили траву. І друге – влаштування протипожежних розривів ще два місяці тому. Якщо територія має розриви, через які вогонь не може переходити на інші ділянки, там принаймні легше локалізувати займання.
Крім того, є важливий аспект: ми живемо в період кліматичних змін. І ці процеси зростання температури з меншою кількістю опадів є фактично незворотніми на сьогодні. Тому, за словами експерта, треба думати наперед, яким чином захистити природні ландшафти від подібних пожеж:
"Ми не уникнемо підпалів. Як показує світовий досвід, у будь-якій країні, якою б вона не була багатою, а жителі – законослухняними, пожежі відбуваються, якщо настає посушлива погода. Та ж Австралія на початку року".
Такі пожежі будуть виникати і в подальшому, якщо не вжити заходів / Фото ДСНС
Тут потрібно реформувати повністю лісову галузь в Україні, змінювати лісові культури. Наприклад, хвойні насадження на листяні. Тому що ці пожежі передусім охоплюють монокультурні соснові насадження. І такі ліси спалахують, як сірники – кора сосни є дуже горючою, вітер переносить вогонь на інші дереві і це стає стихійним лихом.
Листяні культури є більш пожежобезпечними і зараз ми чітко це бачимо. На ділянках, де, наприклад, самосівом росла береза, осика, решта листяних порід – сосна теж, але не суцільно – всі пожежі були низовими (горіла трава). Значної шкоди для таких масивів від пожеж немає.
Сьогодні всі підходи до лісівництва у нас ще радянські, як було 50 років тому. Але ми маємо враховувати, що змінюється клімат. І що далі ми будемо просто спостерігати, то більше буде таких випадків, як у Чорнобильській зоні зараз,
– говорить Олександр Соколенко.
Штрафи насправді теж діють – якщо вони великі та є невідворотність покарання. Тобто порушників затримують, вони сплачують гроші чи потрапляють за грати – залежно від збитків, завданих державі та довкіллю.
Скільки часу потрібно на відновлення?
Тут залежить від того, яких ушкоджень зазнали насадження – зараз це точно невідомо, адже пожежі тривають. Насправді потенціал для відновлення і збереження на сьогодні є, за словами еколога.
Читайте також У серпні все може повторитись, – депутатка про масштабну пожежу у Чорнобилі
Якщо це була низова пожежа (горіла трава), то в принципі, за настанням дощової погоди, за місяць-півтора ця територія фактично не буде відрізнятися від того, що ми бачили минулого року. Вкриється новою травою, дерева будуть зеленими.
Якщо говорити про верхові пожежі в сосняках, то це зовсім інша історія. Тому що, наприклад, соснам, які згоріли, близько 40-50 років. На таких ділянках є два варіанти:
- просто їх прибрати і залишити на природне відновлення (територія поступово буде заростати листяними деревами, самосівом);
- відновлювати ліси уже навесні та влітку, але бажано уже не створювати монокультури (з зазначених вище причин).
Якщо, наприклад, 50-річний ліс згорів, то треба 50 років почекати, щоб досягти такого ж стану цієї ділянки.
Чи є небезпека збільшення рівня радіації у навколишніх регіонах?
Про збільшення рівня радіації наразі не йдеться. Так само, як і немає жодних наукових доказів, які б свідчили про те, що минулі пожежі у Зоні відчуження призводили до викиду радіоактивних хмар.
Так, дослідницька пошукова мережа Bellingcat спростовує повідомлення деяких ЗМІ, які зазначали, що радіація із зони відчуження може поширюватися через густий дим від палаючих дерев. Також дослідники назвали неправдивим твердження про "високий рівень випромінювання" у "занедбаному сховищі ядерних відходів".
Коли вогонь стихне?
Все залежить від того, яка буде погода. І найближчими днями у Чорнобильській зоні прогнозують невеликі дощі.
Якщо опади випадуть зовсім незначні, то нічого не зміниться. Але, якщо буде помірний дощ (на рівні понад половини місячної норми) – це суттєво покращить ситуацію з локалізацією і гасінням. Можливо, вдасться і повністю ліквідувати ці вогнища,
– пояснив Олександр Соколенко.
Однак, якщо є займання на торфовищах, а їх там чимало, то навіть сильний дощ це не зупинить. Торфовища горять, поки не вигорять – це може тривати місяцями чи навіть роками. Якщо серйозне займання, його можна хіба що затопити.
Пожежі у Чорнобильській зоні: відео з висоти пташиного польоту