Обіцянки Путіна
19 вересня 2021 року в Росії відбудуться вибори до Державної Думи. Однак, перегони "кремлівських обіцянок" вже в самому розпалі. За місяць до виборів Путін підписав указ про одноразову виплату пенсіонерам – по 10 000 рублів як додаткову підтримку. А 22 серпня на з'їзді партії "Єдина Росія" очільник Російської Федерації заявив, що необхідно поширити одноразову виплату в розмірі 15 000 рублів для російських військовослужбовців.
До теми Імітація масових виборів: бойовики примушують жителів Донбасу брати участь у виборах у Держдуму
До того ж "грошова нагорода" має поширитися і на співробітників правоохоронних органів і на курсантів. Додамо, що у 2016 році в передвиборчий рік пенсіонерів також "обдаровували" перед виборами 5 тисячами рублів.
У 2021 році обіцянки про виділення коштів громадянам звучать не вперше. Зокрема, у квітні під час послання Федеральним зборам Путін повідомив про разові виплати сім'ям з дітьми шкільного віку. Також він ввів виплати для неповних сімей, де є діти шкільного віку та для вагітних жінок, які перебувають у важкій матеріальній ситуації.
Чому в Росії немає виборів?
Наразі путінська партія "Єдина Росія" займає майже 75% місць у російському парламенті. Однак, її рейтинг впав до 27% в загальнонаціональному масштабі. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков запевняє, що "головне – це загальна картина, загальний результат".
Що стосується партії влади, так, вона ніколи не займалася популізмом, ми про це вже говорили, і про це говорив президент Путін, в тому числі виступаючи вчора на з'їзді. Це партія, яка завжди несла відповідальність, бувши партією влади, за те, що відбувається. Тому різні бувають періоди з рейтингами. Головне, звичайно, це загальна картина, загальний результат,
– заявив Пєсков.
Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, керівник Центру досліджень проблем Російської Федерації Національного інституту стратегічних досліджень Петро Бурковський зазначає, що демократичні вибори у Росії не відбуваються. Переломним моментом вважаються, зокрема, протести 2011 року. Тоді активісти у різних містах Росії вийшли проти масових фальсифікацій під час виборів до Державної Думи, де парламентську більшість отримала "партія влади" "Єдина Росія".
Акція протесту на Болотній площі у Москві 10 грудня 2011 року / Фото – Вікіпедія
Під час протестів було затримано та заарештовано сотні активістів, зокрема, опозиціонерів Бориса Нємцова та Олексія Навального. Перший мітинг пройшов 5 грудня, на наступний день після виборів, у Москві. Потім протягом грудня пройшло ще кілька акцій протесту, найчисленніша була 10 грудня на Болотній площі в Москві.
За словами Бурковського, за правління Путіна ніхто й не був налаштований на проведення чесних виборів. У Росії постійно застосовувалися різні тактики фальсифікацій. У травні 2012 року відбувся "Марш мільйонів", учасники якого виступали вже проти скасування результатів президентських виборів, переможцем яких став Володимир Путін. Традиційно він закінчився масовими арештами та затриманням активістів. Однак, каже експерт, тоді влада побачила критичний момент.
"Марш мільйонів" у Москві напередодні інавгурації новообраного президента Росії Володимира Путіна / Фото – picture-alliance/dpa
Влада тоді зрозуміла, якщо будуть існувати опозиційні легальні сили, партії, громадські об’єднання, які можуть підтримувати опозиційних політиків між виборами та під час виборів, то це може стати реальною загрозою для неї,
– каже Бурковський.
За словами аналітика, після придушення протестів на Болотній площі, Кремль діє за двома стратегіями: усунення, в тому числі через залякування, дискредитацію з політичного життя опозиційних сил. А також продукування псевдоопозиційних політиків та сил, які відвертають увагу громадян та створюють певну видимість демократії всередині країни та ззовні, зокрема, для формальної згоди.
Пропаганда та нові меседжі Кремля
За словами Петра Бурковського, другим важливим етапом став 2014 рік, коли Росія напала на Україну. Після цього Кремль почав просувати два меседжі: "Не буде Путіна – не буде Росії", "Росія в оточенні ворогів".
Тому всі, хто проти нього, то проти виживання та національних інтересів Росії. Тобто, "справжні громадяни" мають голосувати за того, за кого скаже Путін. Другий меседж – "Росія в оточенні ворогів". Тобто, будь-які сили, які навіть критикують владу, не можуть критикувати основні рішення, такі як окупація Криму чи проведення контрсанкцій, які діють здебільшого по самих росіянах,
– пояснює аналітик.
За його словами, такі кремлівські наративи та нові прийняті закони "вбили суспільний діалог і поставили будь-як серйозні політичні сили поза межами закону".
Керівник Центру досліджень проблем Російської Федерації Національного інституту стратегічних досліджень Петро Бурковський / Фото – Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва
Те, що ми зараз бачимо, як не допускають до виборів, саджають, вбивають, виганяють з країни – це видимі наслідки того курсу, який був взятий ще за довго до цих виборів,
– додає Бурковський.
"Зачистка" поля
У кінці травня 2021 року Держдума РФ ухвалила закон, який забороняє причетним до діяльності "екстремістських організацій" брати участь у виборах. А 9 червня Московський міський суд визнав екстремістськими організаціями заснований опозиціонером Олексієм Навальним Фонд боротьби з корупцією (ФБК), а також штаби Навального та організацію "Фонд захисту прав громадян" і заборонив їхню діяльність у Росії.
Тепер прихильники Навального і навіть ті, хто не працював у ФБК або штабах, не зможуть балотуватися на виборах будь-якого рівня, якщо їхні дії будуть визнані підтримкою екстремістської організації.
До теми Навальний дав перше інтерв'ю з колонії: про що говорив
Крім того, у Росії були визначені групи незалежних журналістів, яких оголосили "іноземними агентами" і "незліченна кількість активістів, політиків та журналістів", що опонують владі, потрапили за ґрати. Тим часом підконтрольний Кремлю парламент напродукував "безліч нових законів, покликаних заблокувати участь будь-яких кандидатів", які критикують режим.
Директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко каже, що насправді ніхто й не очікував, що прихильники Навального зможуть відіграти велику роль на цих виборах. Однак, каже експерт, важливий той факт, як їх не просто не допустили до виборів, а як показово "зачистили".
Там і раніше діяли "фільтри". І самого Навального не допускали до президентських, а його прихильників до парламентських виборів. Єдині вибори, де його допустили та думали, що він буде технічним кандидатом – це вибори проти мера Москви Сергія Собяніна, але він показав неочікуваний достатньо високий результат,
– каже аналітик.
Директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко / Фото – Ua.news
Після цього опозиціонера Олексія Навального та його прихильників почали не допускати до виборів. Однак зараз триває "тотальна зачистка несистемної опозиції", додає експерт.
Я б це не пов’язував це тільки з виборами до Держдуми. Це стратегія Путіна і певне тактичне реагування на ситуацію, яка виникла у сусідній Білорусі, протести у Хабаровську, була напруга в деяких інших регіонах Росії,
– каже Фесенко.
За його словами, в цьому контексті в Кремлі вирішили перестрахуватися та знищити несистемну опозицію в Росії. Зокрема, каже аналітик, Навального відправили у в’язницю, інших, які більш-менш відомі "вичавлюють" за кордон.
А вибори – це формальність. Вони проходять під контролем і тут тактичне завдання – забезпечити знов конституційну більшість "Єдиної Росії" у Держдумі, зберегти керовану опозицію, продемонструвати стабільність, забезпечити певний баланс прокремлівських сил,
– додає аналітик.
ОРДЛО та псевдовибори
Директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко каже, що новація у 2021 році для Росії – включення де-факто жителів ОРДЛО у вибори до Держдуми. Зокрема, через роздачу російських паспортів у цьому регіоні та через участь у виборах тих російських політиків, які піарилися на війні на Донбасі та брали в ній участь.
А саме російський письменник Захар Прилєпін, якого у грудні 2015 року призначили "радником" ватажка "ДНР" Олександра Захарченка. А також колишній прем’єр-міністр самопроголошеної "ДНР", глава Союзу добровольців Донбасу (СДД) Олександр Бородай. За словами Фесенка, триває поступова прив’язка ОРДЛО до Російської Федерації й використання війни у виборах до Держдуми.
Це дуже показова ситуація. Фактично, це прихована анексія ОРДЛО. Формально, ці території не включають у склад Росії. Це і не треба, щоб не викликати "руйнацію Мінських угод" і щоб не мати нових конфліктів із Заходом, а де-факто це робиться. Це спектакль, який нічого спільного з демократією не має,
– додає експерт.
До теми Тиск на Київ: навіщо Путіну бойовики на виборах у Держдуму РФ
Володимир Фесенко каже, що Росія таким чином легітимізує свою участь у цьому конфлікті. Україна має скористатися цим і постійно про це нагадувати, що це фактично визнання самою Росією себе як безпосередню сторону конфлікту.
Ті, хто бере участь у виборах до Держдуми, переважно балотуються від тих політичних сил, які мають шанси пройти. Та й точно пройдуть, наприклад, Бородай йде від "Єдиної Росії". Фактично там буде присутня "сурковська команда". Вони з високою ймовірністю будуть депутатами Держдуми, а значить там будуть лунати теми ОРДЛО,
– каже аналітик.
Читайте також Куратор бойовиків на Донбасі Сурков пішов зі служби: що це означає для України
За словами Фесенка, надання статусу депутата Держдуми для бойовиків, які воювали на Донбасі, буде означати, що їх будуть використовувати у різних пропагандистських кампаніях і провокаціях по ОРДЛО.
Подібна ситуація з Прилєпіним, який йде від "Справедливої Росії", як їх ще називають "есерами" в російській політиці. Вони створили блок, а сам Прилєпін має власний войовничо шовіністичний рух. І він, за чутками, претендує на більше. Багато чуток є, якщо він стане депутатом Держдуми, то потім захоче балотуватися у президенти, у нього є політичні амбіції,
– додає Фесенко.
Таким чином, каже експерт, він буде просувати "донбаську повістку" на вищому політичному рівні. Фактично через цих людей тему війни з Україною зберігають у політичному порядку денному в Росії.
Загрози для України
Володимир Фесенко каже, що давно існує популярна теорія, що кожні вибори у Росії небезпечні для України військовими провокаціями. Однак, каже експерт, існує більше ризиків від військових навчань, які проходять біля українських кордонів. Зокрема, у вересні такі військові навчання будуть проводитися на території Білорусі та на Півдні Росії у Південному військовому окрузі.
Там регулярно проводять великі військові навчання. Після яких, до речі, у 2014 році відбулося захоплення Криму. Це має небезпеку, а вибори у Держдуму не є чинником, де треба використовувати війну для результату,
– додає Фесенко.
За словами аналітика, небезпека полягає в тому, що знову в Росії згадали про цей конфлікт політично, а людей, які причетні до цієї війни проводять у Держдуму та підіймають їх статус. За словами Фесенка, це означає, що цей конфлікт надовго, Росія не хоче ні про що домовлятися. А Кремль не буде йти на компроміси у рамках Мінських переговорів, у Тристоронній контактній групі, у Нормандському форматі.
Паспортизація та глухий кут
Володимир Фесенко каже, що роздача російських паспортів в ОРДЛО означає, що Росії не потрібна реінтеграція цього регіону у склад України. Або Кремль буде наполягати на ультиматумі, щоб цей регіон, який офіційно буде населений сотнями тисяч громадян Росії, був частиною України. Тим самим можна буде впливати на українську ситуацію.
Актуально "Подачка" від Путіна: як у Кремлі готуються до псевдовиборів
Україна на це погоджуватися не буде. Вся ця історія з паспортами в ОРДЛО фактично заводить мирний процес по Донбасу у глухий кут. На мій погляд, це головна проблема. Політика Росії по Донбасу, судячи з виборів у Держдуму, стає агресивнішою і ні про які компроміси, на жаль не йде мова,
– додає Фесенко.
Політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" Петро Бурковський вважає, що реальних людей, які воювали на Донбасі, не заводять у списки партій. Наприклад, тих, хто проходить у справі збиття Boeing 777 над Донбасом – лідер бойовиків на сході України Ігор Гіркін, позивний "Стрелков", російський генерал Сергій Дубинський – "Хмурий", полковник Російської Федерації Олег Пулатов, позивний "Гюрза" та українець, який воював за "ДНР", Леонід Харченко
Це реальні люди, які воювали, але їх ніхто чомусь не заводить у списки партії. На мою думку, коли маєш справу з Росією, треба розуміти таку річ, що реальних бійців, спецпризначенців та командирів засвічувати та легалізувати в офіційній політиці Росія не бачить підстав, принаймні зараз,
– каже експерт.
За його словами, це має просте пояснення, адже Кремль не хоче офіційно визнавати, що є стороною конфлікту і що РФ "не воює на Донбасі". Аналітик каже, що є певні публічні особи, яких Російська Федерація призначила "бути головами, байкарями, казкарями, які щось там розказують, розповідають про громадянську війну, що на Донбасі воюють шахтарі, селяни, звичайні громадяни з українськими "карателями".
Цих спікерів, такого як Прилєпін, а не справжніх бійців, висувають з одною лише метою – приваблення голосів до певних партій, демонстрація в публічному просторі того, що курс, який взяла Росія у 2014 році, не буде змінюватися,
– додає Бурковський.
Наратив, що Росія оточена ворогами, що Захід воює з Росією в Україні та на території Донбасу, Кремль просуває і під час виборчої кампанії, поширюючи це через телеканали. Таким чином, каже експерт, Москва хоче мобілізувати громадян, щоб вони прийшли та проголосували для того, щоб створити картинку, що в Росії відбуваються вибори.
Бо весь фокус виборів у РФ на тому, що скільки б не прийшло людей на дільниці – результати будуть такі, як треба владі, але владі треба просто зняти цих людей для телеканалів і створити видимість, що в Росії проходять вибори,
– пояснює аналітик.
"Існує лише доктрина Путіна"
Бурковський каже, що демократичні вибори у Російській Федерації не відбуваються. Адже там немає вільного змагання між політичними силами. Крім того, немає політичних сил, які сповідують різні доктрини.
Існує лише доктрина Путіна. Результати виборів фальсифікуються системно. Єдиним центром прийняття рішень є Кремль. З точки зору України у вересні нічого не зміниться,
– каже аналітик.
Петро Бурковський вважає, що не варто наділяти суб’єктністю людей, які не є суб’єктними. Чи будуть ці люди у Держдумі чи ні, ні на що не впливає, бо Держдума в російській системі не є суб’єктом прийняття рішень, додає аналітик.
Це все робилося Генштабом російської армії та ФСБ і це керувалося з Кремля. Ця дискусія як такої ваги немає, бо немає події. Є вибори в Україні, в Польщі, в США. Виборів немає ні в Китаї, ні в Росії, ні в Туркменістані. Немає потреби приділяти цьому уваги взагалі,
– зазначає Бурковський.