Основні моменти нового тексту
- У цій версії відсутнє звернення до президента України з закликом забезпечити підготовку та подання у грудні 2019 року до Північноатлантичної ради НАТО та генерального секретаря НАТО звернення про підтвердження наміру України отримати План дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО.
- Заява містить заклик звернутися до міністрів закордонних справ своїх країн з пропозицією прискорити надання Україні ПДЧ.
- ВР закликає Парламентську асамблею НАТО розглянути на пленарній сесії у травні 2020 року питання звернення до глав держав та урядів НАТО щодо надання Україні ПДЧ.
- Український парламент висловлює вдячність Північноатлантичній раді НАТО за візит в Україну у жовтні 2019 року та підтримку євроатлантичних прагнень України.
Підтримка інтеграції України в НАТО і надання нашій державі ПДЧ – це найбільш ефективна та вивірена інвестиція у забезпечення миру і безпеки, черговий крок до зміцнення системи міжнародної безпеки,
– сказано у тексті документу.
Також в обох версіях проєкту постанови наголошують: Україна є фактично східним кордоном НАТО та "робить значний внесок у гарантування миру і безпеки у всьому трансатлантичному просторі".
Читайте також: Чому керівництво НАТО приїжджало в Україну, і коли нам розраховувати на повноправне членство
Чи потрібна Україні друга заявка на отримання ПДЧ?
Експерти розходяться в думках стосовно цього питання.
Так, за словами політичного аналітика Віктора Каспрука, друга заявка на ПДЧ потрібна, оскільки це – дуже важливий момент фіксації бажань України. Але затягування з цим питанням також має певні чинники. Передусім йдеться про те, що не тільки Західна Європа боїться роздратувати Москву. Але і команда нового президента також не хоче дратувати Кремль.
Тут ці два чинники сходяться. І, на жаль, ставлення НАТО до України – за залишковим принципом. Тому що, якби Україна була членом НАТО, війни з Росією просто б не було. Тобто на совісті Меркель, на совісті французів ця війна. Тому що вони будь-якими методами блокували Україні шлях до оборонного союзу,
– пояснив експерт.
Натомість експерт з питань зовнішньої та безпекової політики "Майдану закордонних справ" Олег Бєлоколос переконаний: наразі Київ зайняв єдиний можливий і, водночас, прагматичний підхід – не вимагати якихось заяв, які викличуть черговий раунд довготривалих переговорів, а робити конкретні справи у конкретних сферах. І, таким чином, фактично виконати ПДЧ без можливо формального його визнання.
Цікаво: Чому НАТО поки не хоче бачити Україну серед держав-членів, – пояснення експерта
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко своєю чергою не був певен у доцільності ще однієї заявки для отримання ПДЧ.
ПДЧ – це лише механізм, який нас наближає до членства в НАТО. Ми вже 11-й рік працюємо на наших річних національних програмах, які в принципі зроблені так, як річні національні програми, які виконують країни з ПДЧ. Це – наш сигнал НАТО про те, що ми реформуємося, ми готуємося до нашого членства, якраз використовуючи ті механізми, які є в ПДЧ,
– пояснив міністр.
Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба також зазначав: заявку на отримання ПДЧ в НАТО Київ вдруге подавати не буде. А саме питання щодо цього плану має бути технічним, а не політичним.
Коротко про те, що дасть Україні членство в НАТО читайте у матеріалі 24 каналу.
Скільки громадян підтримують вступ України до НАТО / Інфографіка 24 каналу
